Україна завдала удару туди, де Путін почувався невразливим
Автор колонки: Юрій Федоренко
Спроби росіян у поспіху відремонтувати НПЗ вже не впливають на загальну картину паливної кризи.
Автор колонки: Юрій Федоренко
Спроби росіян у поспіху відремонтувати НПЗ вже не впливають на загальну картину паливної кризи.
Дефіцит палива торкнувся “святая святих” Росії
За даними міжнародної аналітичної компанії Kpler, у середині липня обсяг переробки на російських НПЗ впав до найнижчого рівня за останні 21 рік. За підрахунками аналітиків, цьогоріч українські безпілотники здійснили 58% атак на російські нафтопереробні потужності, а станом на середину липня 20 – 27% з них, як і раніше, простоювали. Паливна криза не просто загострюється – вона, як і слід було очікувати, нарешті докотилася до окупаційної армії. Про це пише Юрій Федоренко.
На сьогоднішній день відомо, що окупанти, запроваджуючи ліміти на військову техніку, намагаються перейти в режим жорсткої економії палива. Також фіксуються випадки, коли окремі підрозділи противника забезпечують паливом так звані “z-волонтери”.
Приємно усвідомлювати, що країна-бензоколонка почала постачати власну армію в режимі “гуманітарної допомоги”.
Ще зарано стверджувати, що окупаційна армія залишилася зовсім без палива. Адже військові потреби для агресора – це “святая святих”, це найбільш “захищена” стаття бюджетних витрат. Але жодній державі ще не вдавалося повністю ізолювати армію від економічних і соціальних проблем. Адже армія не існує окремо від суспільства і, зрештою, страждає від тих самих проблем, що й країна загалом.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал до обраних джерел у Google Додати
Економіка – це система сполучених посудин. Якщо десь виникає дефіцит, він неминуче поширюється на інші сфери. Саме це ми й спостерігаємо зараз. Без сумніву, військові постачальники на болотах крадуть дефіцитне паливо.
Так само не викликає сумнівів, що і самі “болотні вояки” використовуватимуть державне майно у власних цілях. На тлі загальноросійської паливної кризи виникають десятки схем, які буквально вимивають дефіцитний ресурс із військових частин. Тепер головне питання: чи це впливає на їхню боєздатність?
Ми вже бачимо, що так. Чому б не стверджувати, що військова техніка противника знерухомлена вздовж усієї лінії бойового зіткнення? На різних напрямках ситуація відрізняється. Однак загалом паливні проблеми позначаються на ворогу.
До речі, це фіксуємо не тільки ми, а й міжнародні спостерігачі. У недавньому звіті Інституту вивчення війни зазначається, що літній наступ російської армії на Куп’янському напрямку “буксує” через низку факторів, серед яких – дефіцит бензину.
Через брак палива противник обмежив використання техніки, зокрема автомобілів, мотоциклів та всюдиходів. Не можна сказати, що противник повністю припинив наступальні дії на цьому напрямку: лише 21 липня окупанти тричі намагалися атакувати позиції Сил оборони України. Але загалом, починаючи з 18 липня, інтенсивність атак знизилася – фіксується не більше однієї атаки на добу.
Ситуація на цьому напрямку може змінитися будь-якої миті, проте є всі підстави вважати, що дефіцит палива стане постійним супутником противника.
Ось так, крок за кроком, тилові проблеми роз’їдатимуть військову машину агресора. А ми щодня створюватимемо для неї все більше таких проблем. Масштаби не тільки паливної, а й загальноекономічної кризи вже позначаються на можливостях вербування найманців. Ще один крок – і труднощі торкнуться грошового та речового забезпечення особового складу.
Зрештою, ці проблеми, немов іржа, проникнуть у всі щілини “недоімперії” – від військової техніки до кожного куточка державного апарату. Конструкція під назвою “Російська Федерація” похитнулася, просіла, а місцями почала руйнуватися. Її ще спробують “підлатати”, “підперти”, десь щось полагодити. Але загальна історична тенденція не зміниться: ця конструкція неодмінно завалиться. Працюємо над цим. Озброюємо дрони. Слава Україні!
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може її не поділяти.
Источник: www.24tv.ua