Вірменія почала будувати відносини з новими міжнародними партнерами, оскільки зрозуміла, що Кремль не може гарантувати їй безпеку.
Прибуття американських солдатів для спільного навчання миротворців у Вірменії розлютило Кремль, який десятиліттями вважали єдиним гарантом безпеки для колишньої радянської республіки на тлі протистояння з Азербайджаном.
Про це йдеться у статті CNN.
Нещодавно Вірменія вперше надіслала гуманітарну допомогу Україні. Тим часом вірменський парламент збирається ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, тобто Єреван буде зобов’язаний заарештувати російського диктатора Путіна, якщо він приїде до Вірменії.
У виданні зауважують, що Вірменія починає “загравати” з новими міжнародними партнерами через розчарування, що Росія не змогла або не захотіла захистити її від того, що Єреван вважає агресією з боку сусіднього Азербайджану.
“Гіркі плоди стратегічної помилки”
Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна починає відчувати “гіркі плоди стратегічної помилки” довірити Росії майже виключну відповідальність за захист своєї країни.
“Архітектура безпеки Вірменії на 99,999% була пов’язана з Росією, — сказав він італійській газеті La Repubblica раніше цього місяця. — Але сьогодні ми бачимо, що Росія сама потребує зброї… Навіть якщо вона цього забажає, РФ не може задовольнити потреби Вірменії”.
Вірмени почуваються зрадженими
За словами Ваграма Тер-Матевосяна, доцента зовнішньої політики Американського університету Вірменії, що базується у Єревані, нездатність або небажання Росії втрутитися викликало у багатьох вірмен почуття зради.
“Вірменія інвестувала 30 років своєї незалежності – я б навіть сказав, 200 років своєї недавньої історії – у тверду віру в те, що, коли прийде час і коли виникне потреба, Росія виконає свої стратегічні зобов’язання та захистить Вірменію від будь-якої зовнішньої агресії. Цього не сталося ні в 2020, ні в 2021, ні в 2022 роках”, — сказав він CNN.
За словами експерта, лояльність до РФ завдала Вірменії багато втрат, зокрема припинення євроінтеграційної політики.
“За останні 30 років Вірменія зробила майже все, що хотіла Росія, зокрема припинила свої зусилля щодо європейської інтеграції в 2013 році після того, як Москва висловила своє невдоволення. Росія не змогла виконати свої обіцянки щодо безпеки Лачинського коридору… Росія не змогла поставити зброю, яку Вірменія придбала у РФ, Росія не змогла зупинити експансіоністську та агресивну поведінку Азербайджану проти Вірменії”, – сказав Тер-Матевосян.
Кремль намагався контролювати і Баку, і Єреван
Марі Дюмулен, директорка програми “Ширша Європа” Європейської ради з міжнародних відносин, сказала, що ситуація була частково спричинена тим, що Росія намагалася одночасно тримати під своїм контролем і Вірменію, і Азербайджан.
“Після війни 2020 року Росія дуже неохоче вибирала між Вірменією та Азербайджаном, що конкретно означало, що вони обрали Азербайджан. Це пасивне ставлення. Але ця пасивність сама по собі є дуже проазербайджанською позицією”, – каже Дюмулен.
Дюмулен також вказала на зростаючі зв’язки між Москвою та Баку, викликані особистими відносинами між Путіним і давнім президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим
“Я не думаю, що Пашинян такий лідер, який подобається Путіну. Його привела до влади революція. У нього є демократичний, реформаторський, антикорупційний дискурс. Алієв набагато більше той тип лідера, з яким Путін може уживатися”, – пояснює експертка.
Намагаючись зміцнити свою безпеку стосовно Азербайджану, Вірменія ненавмисно завдала гострої критики Росії. Міжнародний кримінальний суд має невиконаний ордер на арешт Путіна. Єреван своєю чергою збирається ратифікувати Римський статут МКС, що зробить неможливим відвідини російського диктатора цієї країни.
Наступне оголошення про спільні військові навчання зі США ще більше зіпсувало відносини. Минулого тижня Кремль викликав посла Вірменії в Москві для “важких переговорів”.
Геополітичний розворот
“Для Вірменії, як для маленької держави, досить ризиковано здійснювати розворот або великий геополітичний стрибок”, – зазначила експертка із зовнішньої політики Росії професорка Стоунхіл-коледжу в Массачусетсі Анна Оганян.
На її думку, навіть якби Путін і надав Вірменії суттєву підтримку, навряд чи це змінило б її політику.
“Якби Росія забезпечила повний спектр безпеки для Вірменії, це означало б набагато глибшу інтеграцію Вірменії в російську неоімперську сферу, подібну до Білорусі. Оксамитова революція у Вірменії показала, що країна цього не терпітиме”, – каже Оганян.
Недостатньо “своя” для двох сторін
Пашинян сказав, що боїться, що Вірменія може опинитись посередині між Росією та Заходом.
“Західні країни або експерти кваліфікують Вірменію як проросійську країну. З іншого боку, багато кіл у Росії вважають Вірменію або її уряд прозахідними”, – сказав він.
Не маючи змоги зробити достатньо, щоб догодити жодній зі сторін, Вірменія ризикує відштовхнути обидві, залишившись наодинці.
“Ми повинні пам’ятати, що Росія має величезний руйнівний потенціал у регіоні”, – сказав Тер-Матевосян, маючи на увазі велику військову базу Росії в Гюмрі на північ від Єревану.
На думку Тер-Матевосяна, нинішній ліберальний вірменський уряд, скористався ослабленням Росії, щоб реалізувати “деякі свої ідеї, думки та переконання, які вони плекали протягом багатьох років”.
“Вдасться чи ні? Час покаже. Але якою буде ціна за цю зміну, цю диверсифікацію? Це найбільше запитання, яке багато хто ставить у Вірменії”, – підсумував він.
Раніше член спілки Офіцерів України, голова оборонного штабу Нагорного Карабаху Ельхан Нурієв заявив, що у Вірменії може статися військовий заколот.
Источник: www.tsn.ua
