Воєнні злочини росії в Україні: Звіт для Генасамблеї ООН, який стане доказом у судах 19.10.2022 13:41 Укрінформ Що зафіксувала Незалежна міжнародна комісія ООН у попередній доповіді про порушення під час збройної агресії рф
Незалежна міжнародна комісія ООН щодо розслідування порушень в Україні представила 18 жовтня детальний письмовий звіт Генеральній Асамблеї ООН. У документі зафіксовано велику кількість воєнних злочинів, порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинених російськими військами під час агресії проти України.
Це попередній звіт, який охоплює лише пов’язані з російським вторгненням події наприкінці лютого та в березні 2022 року в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. Всеохоплююча письмова доповідь, яка матиме ширші часові, географічні та тематичні виміри, буде презентована у березні 2023 року.
Важливість роботи цієї Комісії важко переоцінити, адже напрацьована нею доповідь буде офіційним документом ООН, який держава-агресор не зможе проігнорувати, і ляже в основу майбутніх міжнародних судових переслідувань російських воєнних злочинців.
Укрінформ пропонує детальніше поглянути на роботу Комісії та презентований нею попередній звіт.
ТРИ КОМІСАРИ ІЗ СЕКРЕТАРІАТОМ У ВІДНІ ТА ШИРОКИМ МАНДАТОМ
Незалежна міжнародна комісії ООН щодо розслідування порушень в Україні (The Independent International Commission of Inquiry on Ukraine) була створена 4 березня резолюцією Ради з прав людини Організації Об'єднаних Націй як реакція на повномасштабне вторгнення рф в Україну. Їй було доручено "розслідувати всі ймовірні порушення та утиски прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права та пов'язані з ними злочини в контексті агресії проти України, вчиненої російською федерацією, та встановити факти, обставини та докорінні причини будь-яких таких порушень та утисків".
До складу Комісії увійшли три незалежні експерти: уповноважена з прав людини (омбудсмен) Боснії та Герцеґовини Ясмінка Джумхур, фахівець у питаннях правосуддя з Колумбії Пабло де Грейфф та колишній суддя верховного суду Норвегії Ерік Мьозе. Мьозе, який також є колишнім суддею Європейського суду з прав людини та експрезидентом Міжнародного трибуналу щодо Руанди, був обраний головою Комісії.
Члени Комісії не мають якогось спільного офісу, не є найнятими працівниками, а тому продовжують жити та працювати у своїх країнах. Координацію своєї роботи в рамках Комісії вони здійснюють дистанційно під час телеконференцій. Їх роботу підтримує секретаріат, що базується у Відні та нараховує понад 20 спеціалістів, включаючи координатора, голову слідчого підрозділу, слідчих та експертів у різних сферах.
Комісія отримує інформацію з першоджерел та від різних свідків, але також збирає інформацію та документи від держав, відповідних органів та установ системи ООН, громадянського суспільства та ЗМІ. Після 10-денного візиту членів Комісії до України у червні, упродовж липня-серпня Україну також відвідала команда розслідувачів. До публікації остаточного звіту в березні 2023 року члени Комісії і команда розслідувачів здійснять ще щонайменше по одному візиту до України.
У своїй роботі Комісія керується двома резолюціями Ради ООН з прав людини. Перша з них – від 4 березня, якою і створювалася Комісія, – не містить географічних чи часових обмежень стосовно подій, що вона розслідуватиме. Водночас у другій резолюції, яка була прийнята 12 травня, Рада попросила Комісію спочатку сфокусувати своє розслідування на подіях, які відбулися у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях наприкінці лютого та у березні цього року. На виконання цієї резолюції, власне, і підготовлено звіт, представлений Генеральній Асамблеї ООН 18 жовтня.
Як випливає з першої резолюції, загальний мандат Комісії стосується всіх ймовірних порушень і злочинів, здійснених на всій територій України і навіть за її межами (якщо вони тісно пов'язані з російською агресією проти України).
Власне, на "дуже широкому" мандаті Комісії наголошував її голова Ерік Мьозе під час першого брифінгу для ЗМІ у Відні в середині вересня. За його словами, Комісія розпочала свою роботу з Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей, і у подальшому продовжить, мірою її можливостей та ресурсів, розслідування в інших частинах України.
Источник: www.ukrinform.ua
