Вижити, щоб перемогти: П'ять кримських історій про депортацію і не тільки
18.05.2020 16:14
Укрінформ
Наша розповідь – про тих, кому пощастило вижити і завдяки кому відроджується кримськотатарський народ
У 1944 році під час насильницької депортації кримськотатарського народу з Криму до республік Середньої Азії та регіонів Російської Федерації за період дороги та під час перших років перебування у вигнанні загинуло близько 46 відсотків всього народу. Горя й біди було так багато, що, можливо, Всевишній не встигав допомагати усім.
І хоча умови жахливої депортації були однаково жорстокими для всіх, комусь пощастило більше – вони вижили. Вони змогли побачити марність людожерської політики Сталіна і його поплічників. Вони змогли разом зі своїми сім'ями повернутися до рідного Криму і жити в ньому щасливо в оточенні рідних. Наша розповідь сьогодні – про тих, кому пощастило вижити і тих, завдяки кому живе та відроджується сьогодні кримськотатарський народ.
ДІВЧИНА УРІЄ, ЯКА СПЛАВЛЯЛА ЛІС КАМОЮ
Одна з них – Уріє Ібадлаєва. Її син – глава ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв – зазвичай дає інтерв'ю українським ЗМІ і пише в ФБ про те, що відбувається в окупованому Криму. Але в міжнародний День матері він розповів в Facebook про те, як його мама вижила у засланні і в чому, на відміну від інших, їй пощастило.
Источник: www.ukrinform.ua
