Вітчизняна медицина балансує на межі, де цивілізоване майбутнє бореться з мафіозним минулим. Не хочеться вірити, що останнє перемагає
Комітет Верховної Ради з питань здоров‘я нації провалив законопроект, який мав зробити ліки доступнішими для українців. Законопроект №2089 депутаток Ольги Стефанишиної та Олександри Устінової (обидві з "Голосу"), який став скандально відомим через тиск і погрози з боку представників фармкомпаній, профільний комітет вдруге не підтримав. Документ пропонує механізм паралельного імпорту для ліків. Очікується, що це значно знизить ціну на медикаменти в українських аптеках. Однак депутати під час повторного обговорення знову повернули його на доопрацювання. Причому на засіданні комітету знову були присутні люди, відомі своєю зацікавленістю у фармацевтичній галузі. Саме до їх контраргументів про те, що в Україну через паралельний імпорт потраплять «погані ліки», комітет дослухався. А до авторів, які апелювали до успішного міжнародного досвіду роботи паралельних систем дистрибуції, ні.
Резонансним стало і рішення Кабміну про звільнення ідеолога та очільника Національної служби здоров’я Олега Петренка. Петренка вважають одним із найяскравіших представників нового покоління реформаторів, і його звільнення через ідеологічні розбіжності з новою командою МОЗ виглядає досить тривожно. Укрінформ звернувся до МОЗу з проханням прокоментувати ситуацію та найближчим часом очікує відповіді.
Комусь паралельна дистрибуція – порятунок, а комусь – кістка в горлі
Механізм паралельного імпорту працює в Європі 20 років. Завдяки цьому ціни на ліки там вдалося знизити на 20%. "Але лобісти фармацевтичних компаній не визнають дієвих економічних механізмів, що працюють в Європі та вважають, що в Україну заїде фальсифікат. Керуючись популістичними лозунгами вони виступають за збереження монополії на фармацевтичному ринку та надприбутків для фармкомпаній", – йдеться в коментарі БФ “Пацієнти України”.
"На сьогоднішньому засіданні комітету не вистачало лише Раїси Богатирьової. Бо її група підтримки була майже в повному складі. Наприклад Олена Алексєєва, пов‘язана з відомим героєм антикорупційних журналістських розслідувань Петром Багрієм. Дмитро Підтуркін (колишній радник екс-міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової та член мінімум численних робочих груп та номенклатурних комісій при МОЗі у 2012 році. – Авт.) – теж славнозвісний сірий кардинал тендерних закупівель ліків часів Раїси Богатирьової, який усе засідання ховався по кутках. Тих тендерних закупівель, нагадаю, на яких дерибанили 40% наших з вами коштів. Прийшли також майже в повному складі медведчуківські телеканали зняти чергову «зраду» в Україні. А також інші екс-народні депутати, які просто і прямо казали: «цим законопроектом ви полишаєте фармвиробників їхніх доходів»", – одразу після засідання розповіла Ольга Стефанишина в своєму FB.
Дмитро Підтуркін
В ексклюзивному коментарі Укрінформу народний депутат додала, що на засіданні були присутні більше 20-ти представників фармкомпаній. "І всі вони повторювали одне й те саме: начебто в Україні почнуть завозити неякісні ліки, але це – неправда. Бо "паралельний імпорт" за нашим законопроектом дозволяє завозити ЛИШЕ зареєстровані в Україні ліки – тобто ті, які пройшли перевірку на якість та безпеку і отримали реєстраційне посвідчення. Були й пацієнти, які просили депутатів прийняти рішення по совісті і знизити ціни на ліки, але їх зі зрозумілих причин, на жаль, не почули", – констатувала Ольга Стефанишина.
Ольга Стефанишина
Також законопроект №2089 скасовує “вічнозелені патенти”. Цей крок усуває можливість для фармкомпаній в Україні маніпулювати недосконалістю національного патентного законодавства і диктувати ціни на ліки. За даними фонду через недолуге патентне законодавство України лише на 8-ми препаратах переплачується $353 млн з кишень пацієнтів і держави.
Нагадаємо, минулого тижня при обговоренні цього законопроекту на адресу його авторок прозвучали відкриті погрози фізичної розправи від представника фармацевтичної індустрії та екс-радника Міністра охорони здоров’я Олександра Чумака. Присутній на засіданні комітету Олександр Чумак (колишній радник Зоряни Скалецької, а також – колишній заступник директора фармкомпанії «Інтерхім» та ексдиректор «Торгового дому Інтерхім», Українська правда називала його людиною з орбіти впливу Петра Багрія, президента асоціації «Виробники ліків України» та одного з найбільших гравців фармацевтичного ринку. – Авт.) погрожував народним депутатам України Ользі Стефанишиній та Олександрі Устіновій, в буквальному сенсі обіцяючи їм «відбити бошки». Оцініть лексику пана з таким послужним списком (на відео 2:05).
Після інциденту Ольга Стефанишина подала заяву в генпрокуратуру через погрозу заподіяння шкоди народному депутату.
"На жаль, тиск, проти якого ми виступаємо, нікуди не зник, а навіть збільшився. І йдеться не лише про присутність одіозних осіб, а й про маніпуляції у медіапросторі. Зокрема, у ЗМІ починають з’являтися матеріали, в яких розповідають «казочки» про те, що українцям з-за кордону привезуть «погані ліки». Це не так. І ми розуміємо, що поява таких маніпулятивних матеріалів є ознакою паніки у деяких фармвиробників, адже у разі підтримки парламентом ідеї «Голосу», вони втратять свої надприбутки", – зазначили в партії.
Чого бояться фармвиробники? Та вже ж не крейди і не сміття!
Виконавча директорка БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко в своїй колонці для УП "Життя" детально пояснювала, що зміниться для пересічного пацієнта з відкриттям паралельного імпорту, і чому фармвиробники від цього настільки казяться.
За її словами, паралельний імпорт лікарських засобів – це дієвий механізм розширення доступу до ліків, рекомендований ПРООН та ВООЗ. Він дозволяє завозити в країну препарати з інших країн, де вони дешевші без додаткових дозволів від виробника. Наприклад, в українській аптеці швейцарський препарат для лікування раку МНН Капецитабін 500 продається в середньому за 6500 грн за упаковку. А в Польщі цей же самий препарат, цього ж виробника, у такому ж дозуванні, але в іншій упаковці (польською мовою), коштує в два рази дешевше, 511-524 злотих, або близько 3200 грн за упаковку.
"Паралельний імпорт дозволяє з’явитися польському препарату у польській упаковці на полицях українських аптек з доданою інструкцією українською мовою. Просто ціна його буде значно, значно менша, ніж платить зараз український пацієнт", – пояснює Інна Іваненко.
– Тобто, паралельний імпорт – це ввезення з інших країн, з належним власним контролем якості ліків, препаратів, які вже зареєстровані в Україні (відтак маємо подвійний контроль якості) і, представлені на українському ринку, але в інших країнах вони коштують дешевше! При чому це ввезення буде здійснено відповідно до усіх процедур контролю якості, які проходять всі ліки, які потрапляють на територію України".
Інна Іваненко
Відтак, за її словами, не крейди і сміття насправді бояться фармвиробники. "Театр, влаштований ними на засіданні профільного комітету – лише замилювання очей, щоб ввести в оману депутатів. Виробники бояться реальної конкуренції і втрати своїх надприбутків. Бо прийдуть дешевші препарати, наприклад, з Європи, які виженуть з ринку ідентичні препарати за супер завищеними цінами. Або ще один варіант – дешевші препарати, що зайдуть по паралельному імпорту створять конкуренцію існуючим на ринку краплям в ніс чи препаратам від болю і витіснять їх з ринку, якщо ті не впадуть в ціні. Виграє з цього пацієнт! Тому ми і стоїмо за законопроект горою", – пояснює директорка БФ "Пацієнти України".
За словами Ольги Стефанишиної, законопроект стоїть на порядку денному до кінця цього місяця: "Звичайно, є мізерний шанс, що депутати в залі не підуть на поводу фармкомпаній, але ми бачимо з досвіду, що монобільшість голосує так, як каже комітет. А комітет сказав – відправити на доопрацювання. Тому будемо боротися".
Нові йдуть, старі повертаються
Про те, що в сфері охорони здоров'я сьогодні розгорнулася фактично "війна" старої і нової систем свідчить також звільнення, попри протести громадськості, Олега Петренка з посади очільника Національної служби здоров’я. Укрінформ вже писав, що ідеолог та засновник Нацслужби здоров'я сам вирішив піти через розбіжності у поглядах на реформи з керівництвом МОЗу та профільним комітетом ВР. Що ж стало тими принциповими розбіжностями, Олег Петренко залишив без пояснення. Обережно намагається обійти цю тему і очільниця охорони здоров’я Зоряна Скалецька. Мовляв, багато було зроблено, але треба рухатися вперед. Вона пообіцяла, що якихось ідеологічних змін у роботі міністерства не відбудеться.
"Звільнення Олега свідчить про те, що загрози для продовження трансформації системи охорони здоров’я абсолютно реальні та ігнорувати їх далі просто небезпечно", – рішуче прокоментувала рішення екс-міністр охорони здоров'я Уляна Супрун. Вона наголошує, що нинішні численні скандали довкола кадрової політики МОЗу та сфери охорони здоров'я в цілому, – вісники занепаду.
Натомість нинішня очільниця міністерства Зоряна Скалецька в інтерв'ю Лівому берегу зазначила, що налагодження процесів всередині – це типова ситуація для багатьох міністерств, а щодо майбутнього охорони здоров'я, то воно дуже позитивне.
"В нас на сьогодні багато правил вже існує, вони дають можливість закладам працювати: є чітке законодавство, є визначені процедури. Але ми йдемо в перехідний період, і він буде потребувати від нас значних зусиль, сильної команди і ефективного міністерства. Зміни ми почнемо впроваджувати досить планомірно, в постійній консультативній підтримці не тільки регіональної влади, але й самих закладів. Регіональні центри НСЗУ повинні бути лідерами на місцях, максимально супроводжувати всі зміни, сигналізувати про ситуації, де потрібна нормативна чи інша підтримка", – зазначила Зоряна Скалецька.
Источник: www.ukrinform.ua
