Коли багато держав у скрутні часи намагаються послабити свої валюти заради стимулювання експорту, то Україна робить все навпаки
Гривня зміцнилася до 23,98 грн/долар, встановивши чотирирічний рекорд та спростувавши усі песимістичні прогнози. Іноземці дедалі більше цікавляться українськими облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), українські заробітчани – привозять більше валюти з-за кордону, а ціни на газ, метал і зерно на світових ринках – сприятливі для України. Однак, на що розраховують державні фінансисти, коли потік іноземного спекулятивного капіталу, який прямує в гривневі ОВДП, раптом скінчиться (а це рано чи пізно станеться), або ж раптово зміниться кон'юнктура? Хто тоді забезпечить достатній притік валюти на міжбанківський ринок і яким буде курс? Усі ці питання гостро постають з кожним новим оголошенням про "успішне" зміцнення гривні, адже на фоні зростаючого торгового дефіциту це надто тривожний знак. Відповіді на них Нацбанк поки що не дає. А тим часом експортери плачуть гіркими сльозами – їхній бізнес терпить збитки, а товари стають дедалі менш конкурентноздатними на світових ринках. Виходить, на вівтар боротьби з інфляцією ми поклали здатність національного виробника заробляти валюту для країни. Чи виправдано?
А як ви думаєте: чого промислове виробництво зменшилося на 5%?
За 9 місяців поточного року гривня зміцнилася по відношенню до долара на 13%. Більшою мірою зміцнення викликане напливом валюти з боку іноземних інвесторів, що протягом року активно скуповують гривневі державні облігації України. Жодного продуктивного ефекту ці гроші не несуть – вони не створюють додаткової вартості, не стимулюють виробництво, зайнятість, експорт, просто фінансується дефіцит бюджету. Тобто, суто економічних передумов для такого міцної гривні у нас, як і раніше, немає. Звісно, зміцнення гривні грає на руку політикам та приємно радує людей, які мають змогу дещо дешевше купити путівки на закордонний відпочинок. Але в довгостроковій перспективі ситуація загрожує обернутися болючим ударом.
Річ у тім, що сьогодні Україна отримує валюти від експорту менше, ніж витрачає на імпорт. Зовнішньоторговельний дефіцит за перше півріччя 2019, за даними Держстату, перевищив $2 млрд, і міцна гривня до кінця року ще погіршить ці показники. Прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу на цей рік, за даними НБУ – $ 3,6 млрд. Ризик в тому, що коли на ринку з якихось причин виникне дефіцит валюти, то додаткових її джерел (крім золотовалютних резервів НБУ) в країні не виявиться.
За те, що регулятор допустив настільки сильне зміцнення гривні, його критикував навіть головний емітент ОВДП – Мінфін. За словами глави відомства Оксани Маркарової, через неузгодженість дій між фінансовими відомствами країна через зміцнення курсу отримує не тільки проблеми з наповненням бюджету, а й робить уразливими експортерів. Заробляючи доходи у валюті, українські експортери зацікавлені в плавній девальвації національної валюти – так вони отримують більше гривні, а значить витрачають на виробництво (велика частина витрат – в гривні) меншу частку доходів. Зараз же ситуація складається не на їхню користь.
Наприклад, власник "Молочного альянсу" Олександр Деркач в одному зі своїх FB-коментарів наголосив, що курс 24 грн/долар по суті вбиває національного виробника.
Мовляв, валютна виручка з квітня за рахунок курсу зменшилася на 12-13%, а витрати в гривні залишилися стабільними. І на сьогодні експортери, зокрема, в харчовій промисловості, фактично підходять до межі нульової рентабельності.
"Всі ці ігри в "дочки-матері" з гривневими ОВДП для нерезидентів, за якими вони в цьому році мають мало не 20% річних у валюті тільки на курсі, добром не закінчаться. Падіння долара на 10-12% – при зростаючому торговельному дефіциті – не тільки створює перекоси в державних фінансах і погіршує торговий баланс країни. Воно підриває експорт і руйнує економіку національного виробника", – зазначив Олександр Деркач.
Источник: www.ukrinform.ua
