Психологиня пояснила, що для першокласника найважливішою є фізична готовність. Також важливими є мотивація, соціалізація та навички самообслуговування.
Готовність дитини до школи визначається не лише вмінням читати, писати та рахувати. Психолог Ольга Голубицька, яка має 16-річний досвід роботи з дітьми та дорослими, розповіла про інші аспекти, на які батькам варто звернути увагу перед початком навчання, та яких помилок краще уникати.
Ольга Голубицька зазначає, що підготовка до школи має починатися не з навчання дитини читати чи писати, а з комплексної оцінки її готовності до нових викликів.
Перший критерій, який найважливіший, – це фізична готовність. Вона так і звучить: “фізична готовність дитини до школи”. Найпростіше, що там запитують – “чи почали мінятися зуби у дитини?”. Бо якщо почали мінятися зуби, то це означає, що вже організм достатньо сформувався, череп перебудовується і розміри. Ці всі пропорції відповідають до дорослішого віку
– пояснює Ольга Голубицька.
За словами психологині, фізіологічна готовність впливає на здатність дитини витримувати навчальне навантаження. Окрім цього, оцінюються й інші навички дитини.
Вміння читати, писати, рахувати десь на останньому кроці там знаходиться, тому що мають бути певні загальні речі, які є більш важливими. І от фізіологічна готовність – номер один, бо якщо її немає, більше нічого не має значення. Навіть якщо хтось навчив дитину вже трішки читати і писати, і рахувати, то лише цього недостатньо
– наголосила експертка.
Психологиня також підкреслює важливість вміння дитини встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Під час діагностики можуть використовувати завдання, де дитина має скласти історію за картинками та пояснити, що і чому відбулося.
“Дитина, яка йде до школи, має вміти встановлювати зв’язки між явищами, розуміти причинно-наслідкові зв’язки та застосовувати ці знання. Адже навчання – це не лише здатність щось запам’ятати й відтворити. У дитини може бути хороша пам’ять, але водночас недостатньо розвинені інші важливі розумові процеси”, – зауважила психологиня.
Мотивація та самостійність не менш важливі, ніж знання
Окрему увагу, за словами фахівчині, слід приділити мотивації до навчання. Дитина має розуміти, навіщо вона йде до школи, і сприймати пізнання нового досвіду позитивно.
В ідеалі дитина має хотіти йти до школи, тому що їй цікаво пізнавати нове та навчатися. Важливо, щоб вона отримувала задоволення від процесу пізнання, а не сприймала школу лише як шлях до майбутнього заробітку, адже така мотивація не є достатньою
– підкреслила Ольга Голубицька.
Розмовляти з дитиною про школу психологиня радить через пояснення сенсу навчання та можливостей, які воно дає. Водночас батькам не варто створювати завищені очікування щодо оцінок чи швидкості адаптації.
“Говорити з дитиною про школу варто через розуміння її сенсу: як влаштований світ, чому відбуваються ті чи інші речі та які можливості відкриває навчання. Можна пояснити, що у школі дитина може краще пізнати свої здібності, навчитися їх реалізовувати та зрозуміти, як знання можуть стати для неї опорою”, – зазначила експертка.
Ольга Голубицька також радить не змушувати майбутнього першокласника самостійно тренувати тривале сидіння за партою та виконання завдань. Якщо дитина не відвідує садочок, для цього можна використовувати підготовчі групи, де вона поступово отримуватиме досвід занять серед інших дітей.
“Коли батьки самостійно починають привчати дитину до тривалих занять за партою, у більшості випадків це може мати протилежний ефект. Вони не завжди витримують емоційні реакції дитини, починають сварити її чи тиснути, через що дитина більше травмується, ніж отримує користі”, – наголосила психологиня.
Ще одна важлива складова підготовки – навички самообслуговування, каже експертка.
“До школи дитина має вміти самостійно зашнуровувати взуття, застібати та розстібати одяг, їсти, складати свої речі та загалом базово піклуватися про себе. Навички самообслуговування дуже важливі, адже дитина має бути здатною самостійно впоратися з повсякденними справами”, – підкреслює Ольга Голубицька.
Чому важливо водити дитину до садочка або на підготовчі курси перед школою
Психологиня окремо звертає увагу на соціалізацію. Якщо дитина не ходила до садочка, їй важливо мати досвід спілкування з однолітками та перебування в групі ще до школи.
Соціалізація перед школою дуже важлива. Якщо дитина не відвідувала садочок, тоді варто розглянути підготовчі заняття, де вона зможе отримати досвід перебування серед однолітків та роботи в групі. Тоді початок навчання не буде для неї цілком новим досвідом, а отже – менш стресовим
– пояснює експертка.
Водночас батькам не варто вимагати від дитини одразу високих результатів та порівнювати її з іншими дітьми. За словами Ольги Голубицької, дитині важливо дати можливість адаптуватися у власному темпі та проживати різні емоції без осуду.
“Не передавати свої очікування дитині: якою вона має бути в школі, які оцінки вона має приносити, як швидко вона має адаптуватися і які емоції вона має демонструвати”, – наголошує психолог.
Психологиня підкреслює, що навчання не буде ефективним, якщо дитина постійно перебуває у стресі. Тому перед школою важливо подбати не лише про академічні навички, а й про комфорт, соціальний досвід та емоційну готовність.
“Дитині насправді має бути комфортно, і тоді їй є куди складати в голові інформацію. А якщо її голова зайнята виживанням або стресом, або ще чимось, то ні про яке навчання ми не можемо говорити”, – резюмувала Ольга Голубицька.