Головна тема нашої сьогоднішньої розмови – трампізм. У нас був цілий напрям у нашій роботі – серіал “Трампофренія”. Досить давно ми його не робили. Під час останньої розмови з Ігорем Айзенбергом я поставив запитання про причини стійкого трампізму серед представників російськомовної еміграції.
Ми спробували відповісти на це питання, але, думаю, аналіз на конкретних прикладах буде показовим. Розраховую, що завтра ми відновимо цю традицію: у нас буде великий випуск програми “Трампофренія”. Зараз я спробую пояснити на конкретних прикладах, чому трампізм – це абсолютне зло.
Сполучені Штати Америки ухвалили рішення скоротити масштаб навчань із Південною Кореєю. Ініціатором був Трамп. Він пояснив, що має добрі стосунки з лідером КНДР, а той незадоволений участю Сполучених Штатів у військових навчаннях із Південною Кореєю. Тому Трамп доручив голові Пентагону скоротити масштаб спільних маневрів.
Звідки Трамп взяв, що у нього добрі стосунки з Кім Чен Ином, сказати важко. Востаннє вони бачилися у 2019 році. Але, мабуть, Трамп вважає, що, оскільки він неодноразово позитивно відгукувався про Кім Чен Ина, не можна проводити навчання нібито проти його друга.
Крім того, Трамп висловився дуже критично щодо Південної Кореї. Він зазначив, що Південна Корея відмовилася приєднатися до Сполучених Штатів Америки у війні проти Ірану. Пряма цитата:
“Я нещодавно запитав президента Південної Кореї, чи не хочуть вони приєднатися до нас у справі денуклеаризації Ісламської Республіки Іран. На що вони відповіли: ні”.
Далі Трамп пояснив, що ці навчання обходяться дорого і надсилають недоречний ворожий сигнал країні, яка за час його президентства не становила загрози й виявляла повагу.
Це класичний приклад того, що потрібно Трампу – повага. Насправді вся ситуація зі спільними навчаннями США та Південної Кореї – це спроба протистояти зростаючій загрозі з боку Північної Кореї. Те, що Північна Корея становить екзистенційну загрозу миру, стало зрозуміло, особливо після того, як північнокорейські війська були відправлені для участі у війні Росії проти України.
Північнокорейські солдати, які повертатимуться з фронту, – це люди, які вміють воювати. Вони навчилися воювати в новій, найсучаснішій війні. І вони, безперечно, становлять загрозу як потенціал нападу на Південну Корею. Адже у Південної Кореї немає солдатів, які вміють воювати в сучасній війні. У Північної Кореї такі солдати будуть.
Трамп підтримує практично все зло. У війні Росії проти України Трамп стоїть на боці Росії. У протистоянні Північної та Південної Кореї Трамп стоїть на боці Північної Кореї. Тобто трампізм – це абсолютне зло, яке проявляється буквально в будь-якій точці планети.
Навіть тоді, коли він виступає на боці добра, як у випадку з Близьким Сходом, у результаті він робить гірше. Призначаючи на всі посади непрофесіоналів, навіть коли він начебто намагається зробити щось хороше, наприклад, провести денуклеаризацію Ірану, у результаті виходить те, що виходить.
Ситуація з Іраном на Близькому Сході зараз гірша, ніж була до початку війни проти Ірану з боку Сполучених Штатів Америки. Тому що Іран тепер навчився користуватися перекриттям Ормузької протоки. До того ж єменські хусити заблокували іншу протоку, що розташована на заході Аравійського півострова, і тепер, як наслідок, тримають за горло весь світ.
Насправді навіть у тих випадках, коли Трамп намагається зробити щось, здавалося б, правильне, у результаті виходить повне тріумфування зла. Але в ситуації з підтримкою Північної Кореї, з оголошенням лідера Північної Кореї своїм другом, це очевидна підтримка саме цього блоку Північної Кореї та Росії проти України.
Мені буде цікаво поговорити про те, якими мотивами керуються люди, що підтримують Трампа. Я зараз не кажу про американців. У американців є свої мотиви. Зрозуміло, що вони досить ірраціональні, але, тим не менш, вони хоча б є. Щодо російськомовних прихильників Трампа, то це окрема категорія, яка вимагає окремої серйозної розмови.