Країни Центральної Азії завершили першу половину 2026 року з результатами, які дозволяють побачити не тільки поточну динаміку, але й те, які процеси визначатимуть економічний розвиток регіону в другій половині року.
Після кількох років прискореного зростання, економіка регіону поступово повертається до більш збалансованих темпів. Однак це не означає ослаблення економічної активності. Навпаки, перші шість місяців року показують, що Центральна Азія все впевненіше спирається одразу на кілька джерел зростання — інфраструктурні проєкти, внутрішнє споживання, промисловість, транспортну зв’язність і приплив міжнародного капіталу.
За прогнозом Євразійського банку розвитку, сукупний обсяг економіки Центральної Азії у 2026 році вперше перевищить 600 млрд доларів США, а зростання ВВП становитиме понад 6,5%. Європейський банк реконструкції та розвитку оцінює це зростання на рівні 5,6%, а Світовий банк вказує на збереження високих темпів, попри вплив зовнішніх факторів, включно із ситуацією на сировинних ринках та уповільненням у найбільших торговельних партнерів. Основними драйверами залишаються інвестиції в інфраструктуру та енергетику, будівництво, розвиток сфери послуг, внутрішній попит та високі ціни на золото, що підтримують експортні доходи низки держав регіону.
Одним із найбільш показових прикладів залишається Казахстан. Попри те, що в першому кварталі зростання ВВП становило 4,1% — нижче торішніх показників через тимчасові перебої в нафтовидобутку та обмеження експортної логістики, — фінансові результати демонструють стійкість економіки. Будівництво, сектор послуг та інвестиції продовжують компенсувати вплив нафтового сектора, а міжнародні організації, як і раніше, прогнозують зростання економіки країни в межах 4,6-5,5% за підсумками року.
Особливо помітною залишається динаміка державних фінансів. За перше півріччя доходи республіканського бюджету Казахстану зросли на 24,6%, сягнувши 8,5 трлн тенге (приблизно 18 млрд доларів США), тоді як податкові надходження збільшилися більш ніж на 29%.
«На позитивну динаміку доходів вплинуло зростання цін за основними експортними товарами, а також збільшення зовнішньоторговельної активності. Крім того, за даними інформаційної системи електронних рахунків-фактур, обороти з реалізації зросли майже на 12%, або на 10,8 трлн тенге», — заявив віце-міністр фінансів Казахстану Єржан Біржанов на засіданні уряду.
За словами Біржанова, розширюється й формальний сектор економіки. «Кількість суб’єктів бізнесу з урахуванням самозайнятих сягнула 2,9 млн і з початку року збільшилася більш ніж на 499 тис. суб’єктів. Кількість платників ПДВ зросла на 22,3 тис. і сягнула 158,2 тис. Це важливий результат. Він показує, що податкова реформа має розглядатися не тільки як фіскальний інструмент, але й як механізм виведення економічної активності з тіні», — підкреслив він.
Ці дані показують, що економіка Казахстану сьогодні спирається не тільки на сировинний сектор. Зростання податкової бази, збільшення кількості зареєстрованих підприємств та цифровізація державних процесів стають додатковими джерелами стійкості, особливо в умовах волатильності світових сировинних ринків.
Схожа тенденція спостерігається і в Узбекистані, хоча структура зростання тут відрізняється. Республіка залишається однією з найшвидше зростаючих економік регіону. У першому кварталі ВВП збільшився на 8,7%, чому сприяли високий внутрішній попит, грошові перекази, зростання сфери послуг, промисловості та будівельного сектора. Останній додав 15,5% у річному вираженні. Продовжувані реформи та приватизація залишаються важливими факторами економічної активності, а інфляція поступово знижується.
Не менш показовою є й статистика міжнародного фінансування. За даними Євразійського фонду стабілізації та розвитку, у січні-червні Узбекистан отримав 690 млн доларів схваленого суверенного фінансування від міжнародних фінансових інститутів, агентств розвитку та кліматичних фондів. Це дозволило країні посісти п’яте місце серед 13 держав Євразії, включених до дослідження фонду.
Коментуючи оновлені дані, директор департаменту партнерств Фонду Геннадій Васильєв відзначив значення накопиченої аналітичної бази.
«Ми створили SFD як інструмент, що об’єднує розрізнену інформацію про суверенне фінансування в Євразійському регіоні в єдину аналітичну систему. Сьогодні база даних охоплює операції на суму понад 300 млрд доларів США і дозволяє аналізувати довгострокові тенденції, зміни галузевих пріоритетів, розподіл фінансування між країнами, а також активність міжнародних фінансових інститутів. Наша мета — надати урядам, дослідникам та міжнародним організаціям відкритий і зручний доступ до об’єктивних даних», — сказав він.
Для Узбекистану це означає не тільки приплив нових ресурсів, а й збереження інтересу міжнародних інститутів до проєктів, пов’язаних із модернізацією економіки, розвитком інфраструктури та державними реформами.
Ще одну модель розвитку демонструє Киргизстан. Якщо Казахстан робить ставку на масштабну диверсифікацію економіки, а Узбекистан — на реформи та інвестиції, то Киргизстан продовжує активно використовувати потенціал великих інфраструктурних проєктів. У першому кварталі економіка країни зросла на 10,1%, а за підсумками січня-квітня — на 12,4%. Основний внесок забезпечили будівництво, промисловість, торгівля, а також реалізація таких проєктів, як Камбаратинська ГЕС-1 та залізниця Китай-Киргизстан-Узбекистан. За оцінками міжнародних фінансових організацій, Киргизстан і за підсумками всього 2026 року збереже одні з найвищих темпів зростання в регіоні.
Саме поєднання різних моделей розвитку сьогодні стає однією з особливостей Центральної Азії. Поки економіка одних країн концентрується на розширенні внутрішнього ринку, інші роблять ставку на інфраструктуру, експорт чи залучення міжнародного капіталу. В результаті стійкість регіону формується вже не за рахунок одного чинника, а завдяки відразу кільком взаємодоповнюючим напрямам економічного зростання.
Високі темпи зростання зберігає і Таджикистан. За підсумками першого кварталу економіка країни збільшилася на 8% у річному вираженні. Основними джерелами зростання стали промисловість, енергетика, транспорт та масштабні інвестиції в основний капітал, обсяг яких зріс на 34%. Значну роль продовжують відігравати проєкти в гідроенергетиці, насамперед будівництво Рогунської ГЕС, а також розвиток цементної промисловості та металургії. Одночасно інфляція залишається однією з найнижчих у регіоні — близько 4%, що створює додатковий запас макроекономічної стійкості.
При цьому влада країни вже визначила основні завдання на другу половину року. На засіданні колегії міністерства енергетики та водних ресурсів було підбито підсумки роботи галузі за січень-червень та окреслено подальші пріоритети.
«Після розгляду основного доповіді учасники засідання та керівники підприємств обговорили поточні виробничі питання та визначили стратегічні пріоритети на майбутній квартал, спрямовані на забезпечення стабільної роботи енергосистеми та ефективне управління водними ресурсами», — йдеться у повідомленні міністерства.
Паралельно триває розвиток регіонального енергетичного співробітництва. За перші шість місяців року імпорт природного газу з Узбекистану Таджикистаном досяг 126,4 млн кубометрів, збільшившись на 7,3 млн кубометрів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це відображає як зростаючі потреби економіки, так і розширення енергетичної взаємодії між країнами регіону.
Туркменістан також повідомив про збереження позитивної динаміки. За офіційними даними, за перше півріччя ВВП країни зріс на 6,3%, а обсяг видобутку природного газу перевищив 39 млрд кубометрів. Нафтовидобуток за той самий період становив понад 4,1 млн тонн.
Паралельно триває збільшення капітальних вкладень. Згідно з даними уряду, інвестиції, спрямовані на розвиток національної економіки, зросли на 4.3%, сягнувши 16.5% ВВП. При цьому 45.1% загального обсягу інвестицій були спрямовані на виробничі об’єкти, а 54.9% — на проєкти соціальної та культурної інфраструктури.
Хоча економічні моделі країн Центральної Азії відрізняються, підсумки першого півріччя показують кілька спільних тенденцій.
Перша — регіон все активніше інвестує в інфраструктуру. Нові залізничні маршрути, гідроенергетичні проєкти, модернізація транспортної мережі та розширення енергетичних потужностей стають основою довгострокового зростання практично в усіх країнах.
Друга — збільшується роль внутрішніх джерел зростання. Якщо ще кілька років тому основна увага була зосереджена на сировинному експорті, то сьогодні помітно зростає внесок будівництва, промисловості, сфери послуг та внутрішнього споживання. Це особливо помітно на прикладі Узбекистану та Киргизстану, де саме ці сектори забезпечують значну частину економічного зростання, тоді як Казахстан продовжує розширювати податкову базу та стимулювати розвиток несировинних галузей.
Третя тенденція — збереження високого інтересу міжнародних фінансових інститутів до регіону. Суверенне фінансування, участь банків розвитку та реалізація великих інфраструктурних проєктів свідчать про те, що Центральна Азія залишається одним із найбільш привабливих напрямків для довгострокових інвестицій в Євразії.
Разом з тим зберігаються й фактори, які визначатимуть економічний порядок денний у другому півріччі. Серед них — динаміка світових цін на енергоносії та золото, розвиток торгівлі з ключовими партнерами, включно з Китаєм і Росією, а також реалізація великих інфраструктурних проєктів, здатних надати додатковий імпульс економічному зростанню.
Перші шість місяців 2026 року показують, що Центральна Азія продовжує зміцнювати свої економічні позиції. Попри відмінності в структурі національних економік, країни регіону послідовно нарощують інвестиції, розширюють транспортну зв’язність, модернізують промисловість та енергетичний сектор, а також залучають міжнародне фінансування. Саме поєднання цих факторів, поряд із триваючою диверсифікацією економік, значною мірою визначатиме розвиток Центральної Азії в другій половині року та формуватиме основу для подальшого зростання регіону.
Sourse: golos.tj