Росія посилює кампанію з дезінформації в Польщі, аби розпалити напруженість між Варшавою та Києвом, використовуючи суперечливі моменти як привід. Про це повідомляє Reuters з посиланням на польських чиновників та дослідників.
Згідно з аналізом Польського інституту міжнародних відносин (PISM), кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла на 250% відтоді, як один із військових підрозділів України отримав назву на честь Героїв УПА. У PISM зазначили, що значна частина активності на цих та інших платформах була штучно створена за допомогою ботів, що створювало враження стрімкого зростання антиукраїнських настроїв.
Основною метою такої агітації, як зазначається, було роздмухування полеміки, а не поширення неправдивої інформації. Аналітики розглядають це як нову російську тактику дезінформації, хоча РФ це й заперечує.
Оскільки факти, що лежать в основі таких кампаній, часто є реальними, аналітики стверджують, що їх складніше виявити та припинити, ніж звичайну дезінформацію за допомогою фейкових новин.
“Подія реальна, але її інтерпретація нав’язується зовнішнім суб’єктом”, – пояснив аналітик незалежного дослідницького проєкту Info Ops Poland Foundation Войцех Покора.
Експерти також вважають, що негативне ставлення до України не можна пояснити виключно зовнішнім впливом. Серед причин вони називають втому від майже 2 мільйонів українських мігрантів, а також суперечки щодо імпорту зерна.
Вплив на вибори
Автори припускають, що антиукраїнська політика, яка спостерігається нині, може вплинути на вибори. Опитування громадської думки свідчать про зростання підтримки ультраправих напередодні парламентських виборів у 2027 році. На думку соціологів, політика щодо українців може стати ключовою темою виборів, оскільки опитування показують, що нинішній проєвропейський уряд Дональда Туска може зіткнутися з труднощами в утриманні влади наступного року.
Незважаючи на те, що Польща залишається вірним союзником України у війні проти Росії, опитування громадської думки вказують на погіршення підтримки України. Опитування IBRiS, опубліковане на початку минулого місяця, показало, що 33,6% респондентів заявили про погіршення свого ставлення до українців після конфлікту, пов’язаного з Другою світовою війною.
В окремому дослідженні IBRiS, опублікованому минулого місяця, було встановлено, що підтримка продовження військової допомоги Україні впала з 78% у 2022 році до 52%.
Реакція ЄС на напади на українців у Польщі
Європейська комісія відстежує виконання Польщею європейського законодавства щодо боротьби з расизмом та ксенофобією. Це стало реакцією на часті випадки насильства щодо українців у країні.
Згідно зі статистикою Головного управління поліції Польщі, протягом перших шести місяців 2026 року українці подали на третину більше заяв до правоохоронних органів, ніж минулого року за аналогічний період.
- Чи випередить Україна Польщу та Німеччину в боротьбі за ракети для Patriot: аналітики розповіли
- Україна отримає польські МіГи вже найближчими тижнями, – ЗМІ
- Російські спецслужби замовили вбивство репера Kyivstoner у Польщі, – ЗМІ