Нова тактика Збройних Сил України здатна стримати масштабний російський наступ
Автор колонки: Девід Акс
Завдяки використанню засобів радіоелектронної розвідки, один з українських підрозділів БПЛА може попередити наступ на Слов’янськ ще до його початку.
Основні тези
- Українські дрони ліквідували 4 танки та 7 БМП, унеможливлюючи російський наступ на Слов’янськ.
- Команда Kriegsforscher застосовує радіоелектронну розвідку та тепловізійні камери для виявлення і руйнування ворожої техніки в укриттях.
Автор колонки: Девід Акс
Завдяки використанню засобів радіоелектронної розвідки, один з українських підрозділів БПЛА може попередити наступ на Слов’янськ ще до його початку.
24 Канал володіє ексклюзивним правом на переклад і видання матеріалів Девіда Акса з ресурсу Euromaidan Press (EP). Первинна публікація була розміщена на сайті EP і публікується за згоди правовласника.
Яким чином дрони зривають російський наступ ще до його початку
20-та та 25-та загальновійськові армії РФ націлені на Краматорськ та Слов’янськ – два крайні великі вільні міста в Донецькій області.
Після того, як більшу частину 2025 року росіяни провели у спробах захопити Покровськ і Мирноград, що за 50 кілометрів на південний захід від Краматорська, у них з’явився зрозумілий, хоч і непростий, шлях з півдня на північ до агломерації Краматорськ-Слов’янськ.
Разом з тим, вони намагаються відкрити шлях із заходу на схід – наступаючи через місто Лиман, перетинаючи річку Сіверський Донець та рухаючись уздовж траси Т0514 до Слов’янська, що за 15 кілометрів від Лимана.
Український 3-й армійський корпус рішуче налаштований не дати росіянам пройти. Він не очікує, поки росіяни покинуть свої підземні укриття та почнуть штурм Лимана й українського плацдарму на Сіверському Донці.
Протягом останніх тижнів група дронів, що взаємодіє з 3 армійським корпусом, виявила та ліквідувала чотири російські танки та сім БМП у ворожих сховищах. “Нам відомо, що росіяни планували атакувати наші позиції за допомогою БМП”, – зазначив оператор дрона Kriegsforscher.
Отже, Kriegsforscher та його група намагаються знищити російські БМП і танки в їхніх схованках, блокуючи майбутній російський наступ ще до його початку.
Якщо ця тактика виявиться дієвою у великому масштабі, то зможе загальмувати наступ Росії на Лиман – вхідні ворота до Слов’янська та Краматорська.
Легше сказати, ніж втілити. Броньовані машини ховаються під землею та замасковані, а тому їх вкрай важко знайти з повітря. Навіть дрони нічного бачення, які обладнані тепловізійними камерами і здатні швидко знаходити транспортні засоби в русі, можуть мати проблеми з виявленням транспортного засобу під землею, коли він не рухається, а його двигун не працює.
З цієї причини Kriegsforscher пояснив, що його команда використовує особливу тактику. Зокрема, вони проводять звичайну повітряну розвідку за допомогою дронів. Але вони також застосовують радіоелектронну розвідку, або SIGINT. Це практика прослуховування ворожих розмов і визначення місця розташування ворога на основі сигналів.
Група Kriegsforscher виявила та атакувала ці 11 російських машин за допомогою повітряної розвідки та радіолокаційної станції.
Результати ударів із застосуванням розвідувальних снарядів поблизу Лимана:
- 4 танки знищені в укриттях;
- 7 БМП уражені перед штурмом;
- 19 російських солдатів загинули внаслідок авіаударів наприкінці листопада;
- цілі: 1-й та 252-й мотострілецькі полки.
Як туман змусив українських бійців пристосовуватися
Це не перший випадок, коли група Kriegsforscher застосовує радіолокаційну розвідку для вистежування російської техніки. Коли настала холодна зима, а щільний туман, який характерний для українських зим, почав покривати лінію фронту, росіяни швидко усвідомили, що можуть використовувати туман як маскування.
Дрони з тепловізійними камерами здатні бачити крізь туман, але ще минулої осені більшість українських дронів мали лише оптичні камери, які бачать тільки вдень. У листопаді, за даними Kriegsforscher, видимість для оптичних дронів становила лише 50 метрів.
Погана видимість, як правило, суттєво ускладнювала захист на основі дронів. Про це повідомив аналітик Майкл Кофман з Фонду Карнегі у Вашингтоні, округ Колумбія.
Українці швидко пристосувалися. У терміновому порядку встановлюючи тепловізійні камери на значно більшій частині своїх дронів, вони також почали використовувати наземних роботів. Роботи годинами або навіть днями чергували вздовж найбільш вірогідних маршрутів наступу та фіксували російські транспортні засоби, які проїжджали. Одночасно з цим українці зосереджувалися на російських військах, відстежуючи їхні радіопереговори.
“Українські війська зіштовхуються з жахливими погодними умовами вдень і вночі. Але за допомогою розвідувальних та інших засобів ми здатні знищити ворога”, – писав Kriegsforscher наприкінці листопада.
Kriegsforscher перерахував сім цілей – усі колісні БМП БТР-80/82АТ зі складу 1-го та 252-го мотострілецьких полків, що повільно просувалися на північ від Лимана. Підрозділ Kriegsforscher заявив, що знищив сім БТР у період 23 – 28 листопада, ліквідувавши 19 російських солдатів.
Через два місяці команда Kriegsforscher досягла аналогічного успіху, знищивши 11 російських машин ще до того, як вони встигли покинути свої сховища.
Боротьба за Слов’янськ
Рейди дронів можуть лише відтягнути майбутній наступ на Лиман. “Війська 20 та 25 загальновійськових армій РФ будуть просуватися на північ і схід від Лимана з метою ізоляції оборонної смуги 3-го армійського корпусу Сил оборони України навколо міста з півночі та північного заходу”, – попередив Український центр оборонних стратегій.
Мета росіян – дістатися річки Сіверський Донець на південь від міста. Якщо росіяни зможуть перетнути річку та досягти траси T0514, то зможуть проїхати нею аж до Слов’янська.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Читають зараз:Росія намагається створити “буферні зони” вздовж кордону: огляд лінії фронту від ISW
Источник: www.24tv.ua