Великий виробник Ту-22М3, Ту-160 і Ту-214 знову змінив керівництво: ЗМІ розкрили плюси для Києва

Основні тези

• У компанії “Туполєв” відбулися кадрові ротації на фоні численних нарікань від міноборони Росії.
• Компанія має справу з технологічними та виробничими перешкодами, що позначаються на програмі модернізації та постачанні авіасуден.

Російська авіаційна галузь переживає системну кризу / Фото з відкритих джерел

Нещодавно в одній з найбільших авіаційних компаній Росії “Туполєв” провели заміну керівництва. Це сталося на тлі значних скарг з боку міністерства оборони країни-агресора.

Отже, замість 76-річного Олександра Бобишева компанію очолив 37-річний Юрій Амбросімов, який раніше відповідав за сферу фінансів та економіки. Показово, що ця перестановка відбулася менш ніж за рік після попередніх кадрових змін у 2024 році, як зазначає Defense Express.

У яких проблемах “тоне” один з найбільших творців літаків Росії?

Дана ситуація привертає увагу перш за все тому, що “Туполев” є розробником і виробником важливих для Росії видів стратегічної авіації – бомбардувальників Ту-22М3, Ту-160 і Ту-95МС.

Крім того, компанія виготовляє пасажирські Ту-214, які в Росії все частіше розглядають як платформу подвійного призначення – особливо після пропозицій пропагандистів адаптувати їх під носії крилатих ракет Х-101 та Х-22.

Головним виробничим майданчиком “Туполева” є Казанський авіаційний завод. Саме тут виготовляють Ту-214, здійснюють збірку Ту-160М з радянських напівфабрикатів в рамках програми так званого “відновлення”, а також здійснюють модернізацію Ту-22М3 до версії Ту-22М3М.

Однією з основних причин зміни керівництва стали претензії з боку міністерства оборони Росії через зрив військових контрактів.

У травні 2025 року Арбітражний суд Москви задовольнив позов військового відомства та зобов’язав “Туполєв” сплатити 3 мільярди рублів за невиконані зобов’язання. Ще один позов на суму близько 0,9 мільярда рублів було подано в червні 2024 року.

Друга важлива проблема – зрив контрактів на постачання Ту-214, особливо для цивільних замовників. Це спричинило нові судові позови. Наприклад, компанія “Татнефть” намагається отримати з “Туполева” 6,2 мільярда рублів за літаки, які так і не були доставлені.

Якщо порівняти суми судових позовів з фактичною вартістю авіатехніки, стає зрозуміло, що мова йде скоріше про зрив окремих робіт, а не повноцінного виготовлення літаків.

Для прикладу, один Ту-160М оцінюється в 15 – 16 мільярдів рублів, а модернізація Ту-95МС обходиться від 3,8 до 5,3 мільярда рублів за літак. Тобто загальні претензії міноборони Росії в розмірі майже 4 мільярди рублів можуть покрити лише ремонт одного літака.

Однак проблеми значно глибші.

У 2025 році стратегічна авіація Росія мала отримати чотири Ту-160М, зібрані ще у 2022 – 2023 роках. Проте на початку 2026 року військовим передали тільки два літаки, без пояснення причин затримки.

Програма модернізації Ту-22М3М також фактично провалилася: за багато років було оновлено тільки два літаки, незважаючи на заяви про плани модернізувати до 30 машин.

Не краща ситуація і з Ту-214. У 2023 році планували поставити три літаки – не передали жодного. У 2024-му з десяти запланованих замовникам надійшов лише один. Слід враховувати, що виробництво Ту-214 на підприємстві, де одночасно займаються стратегічними бомбардувальниками, може виконувати роль фінансової “завіси” для оборонних програм. Тому офіційні дані щодо випуску цих лайнерів варто сприймати з великим сумнівом.

В цілому результати в секторі стратегічної авіації вказують на значні технологічні та виробничі обмеження російського ВПК. На цьому фоні часті кадрові перестановки на ключових підприємствах виглядають не вирішенням проблем, а скоріше спробою приховати системну кризу галузі.

У якому стані перебуває авіаційна сфера Росії?

• Пасажирів у Росії пересадили на вантажний літак через нестачу справних пасажирських літаків, викликаний санкціями. Російська авіація зіткнулася з кризою через відсутність західних запчастин та сервісу, що може призвести до втрати 339 літаків у найближчі 5 років.

• Росія переміщує свою стратегічну авіацію до Іркутська, якомога далі, щоб уберегти від українських атак. Ворог має труднощі через застарілі літаки та надто довгу логістику, тому все рідше запускає ракети з них.

• Су-47 “Беркут” був експериментальним винищувачем з крилами зі зворотньою стрілоподібністю, що давав значні маневрові переваги. Він не пішов у серійне виробництво через технологічні обмеження та фінансові труднощі після розпаду СРСР.

Читають зараз:Проблемних питань стало менше, – Зеленський про переговори з Росією та США

Источник: www.24tv.ua