Чи є загроза наступу з Білорусі: полковник запасу пояснив, де можливий прорив Основні тези * Полковник запасу Роман Світан вказав, що загроза наступу з боку Білорусі може слугувати відволіканням від інших ділянок фронту. * За його думкою, наразі найсуттєвіший ризик для України не пов’язаний із Білоруссю.
Чи є загроза наступу з Білорусі / GettyImage
В Україні знову піднімається питання про можливі наступальні дії російських чи білоруських сил з північного напрямку, зокрема на Київ або інші регіони. Ці дискусії виникли на тлі нових сигналів про небезпеку з боку Білорусі та роздумів, чи не є це спробою відвернути увагу від інших бойових дій.
Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий аналітик Роман Світан в ефірі 24 Каналу роз’яснив, що в даний час важливо розрізняти реальну військову загрозу від навмисних дій, спрямованих на відволікання. Як він зазначив, найбільший ризик для України на даний момент зовсім не пов’язаний із Білоруссю.
Увагу знову намагаються відвести від Донбасу
На думку Світана, поява розмов про потенційну загрозу з боку Білорусі не є випадковою. Водночас у країні спостерігається зростання внутрішніх скандалів, пов’язаних із корупцією на найвищих рівнях влади.
Нагадаємо! 20 травня 2026 року Володимир Зеленський повідомив, що Росія розглядає сценарії додаткових нападів на Україну з напрямку Білорусі – Брянської області, передусім на Чернігівсько-Київському напрямку. За його словами, Україна вже посилює захист півночі, готує превентивні кроки щодо Білорусі та окремих районів Росії, і сподівається на активнішу дипломатичну роботу, аби в Мінську усвідомили наслідки можливого втягнення у війну. Роман Світан, у свою чергу, застерігав, що у випадку нападу Україна зможе оперативно завдати ударів по ключових білоруських нафтопереробних заводах.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
На цьому фоні інформаційний шум з півночі діє як спроба розпорошити увагу як всередині країни, так і на рівні військових рішень, адже реальна стратегічна мета окупантів не змінилася – вони продовжуватимуть тиснути там, де намагаються дотиснути Донбас.
Тут зараз збіглися два завдання. Російські ІПСО відвертають увагу від Донецького напрямку, і всередині країни її теж намагаються переключити на білоруський напрямок,
– зазначив Світан.
Схожа схема вже застосовувалася минулого року: тоді увагу відтягнули на інший напрямок, після чого з Донеччини почали перекидати сили та засоби, чого не слід було робити, оскільки саме там формувалася справжня небезпека. Наслідком цього стали втрати позицій на Покровському та Мирноградському напрямках, і зараз, на думку Світана, ситуація розвивається за дуже подібною логікою.
Минулого року все починалося так само – відволікання уваги на якусь ефемерну наступальну дію. І саме так були втрачені позиції на Донбасі,
– підкреслив військовий експерт.
Найбільш небезпечним у цій ситуації є те, що північний шум може знову стати приводом для послаблення концентрації там, де для Росії справді важливий результат. Тому ключовим завданням зараз є не дозволити відвернути увагу від Донбасу, оскільки саме там вирішується головне завдання цієї російської кампанії.
Чи реальна загроза наступу з Білорусі?
Безпосередньої загрози масштабного наступу з боку Білорусі на даний момент немає, якщо оцінювати не інформаційний шум, а реальні можливості для такої операції. Для цього потрібно було б сформувати велике ударне угруповання чисельністю щонайменше 100–150 тисяч військових, чого на цьому напрямку наразі немає.
До речі! Михайло Подоляк пояснював, що повноцінний наступ із Білорусі зараз виглядає нереалістичним, оскільки Росія не може впоратися навіть з поточними тактичними завданнями на фронті та не має резервів для ще одного великого напрямку. Водночас Москва та Мінськ свідомо розпалюють напруженість через навчання, ядерну риторику та постійні маневри, щоб тримати Україну та сусідні країни в стані тривоги. За його словами, для Києва це вже не ситуація 2022 року: Україна знає можливості Білорусі, бачить її вразливі об’єкти та готова до рішучої відповіді.
Окремо варто зазначити спроможність самої білоруської армії. Вона не виглядає як сила, здатна самостійно провести повноцінну наступальну операцію, а присутність російських диверсійних груп чи спецпідрозділів на півночі не змінює загальної картини.
З Білорусі нам навряд чи щось може загрожувати, поки там не сформовано групу чисельністю щонайменше 100–150 тисяч. Білоруська армія не спроможна проводити наступальні операції,
– сказав Світан.
Крім того, цей напрямок вже давно не є для України “сірою зоною”. Там створено надійну лінію оборонних споруд, яка здатна стримати будь-який рух оперативного масштабу. А якби Росія все ж спробувала зібрати там велике угруповання, їй довелося б перекидати людей зі сходу, де їй і без того бракує сил напередодні літньої кампанії.
Звідки вони візьмуть ці 150 тисяч? Зі східного фронту? Там у них і так зараз людей бракує,
– наголосив військовий експерт.
Існує й суто практичний аспект. Полісся з його болотами та складною місцевістю не є тим напрямком, куди Москва раціонально спрямовуватиме стратегічні резерви.
Ближче до літа будемо бачити, куди ці стратегічні резерви рушать. Повірте, вони підуть на Донбас. Який сенс їм тонути в болотах Полісся?
– сказав Світан.
На його думку, Росія навряд чи серйозно розглядатиме білоруський напрямок як реальний варіант наступу. Натомість ця тема продовжуватиме функціонувати як інформаційна операція, спрямована на відволікання уваги. Чим менше Україна реагуватиме на це, тим краще, зокрема й для антикорупційних органів, які наразі займаються внутрішніми справами та мають якнайшвидше довести ці процеси до логічного завершення.
Найнебезпечніший напрямок для України зараз на Донбасі
Ключовим завданням нині є недопущення втрати решти Донбасу, як це сталося минулого року після послаблення Покровського та Мирноградського напрямків.
Світан пояснив, чи є загроза наступу з Білорусі для України: дивіться відео
На даний момент ситуація на третій лінії оборони в районі Слов’янська і Краматорська залишається відносно стабільною: з півночі її прикривають річки, а з півдня, заходу та сходу є підготовлені позиції, які дозволяють довго утримувати цей рубіж.
Якщо втратимо Слов’янськ і Краматорськ, то далі, по суті, до лівого берега Дніпра простягається рівна, як стіл, поверхня. І росіян там буде надзвичайно складно зупинити, якщо вони поставлять собі завдання вийти на Полтаву, Кременчук і далі рухатися до лівобережного Києва,
– наголосив Світан.
Тому вся увага нині має бути зосереджена саме на Донбасі, а не на “шумових гранатах”, які, за його словами, запускають як з Москви, так і окремі представники київського істеблішменту.
Що відомо про загрозу з боку Білорусі?
21 травня 2026 року СБУ, Нацполіція, ЗСУ, Нацгвардія та Держприкордонслужба розпочали посилені заходи безпеки у Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Йдеться про масштабну протидію диверсіям, шпигунству та підривній діяльності: на прикордонні посилено патрулювання, встановлюються додаткові блокпости, перевіряються документи, автомобілі, території та окремі приміщення.
Олександр Мусієнко, Микола Маломуж та Кирило Сазонов наголошували, що ризик з боку Білорусі зберігається, але ознак безпосередньої підготовки до масштабного наступу наразі немає. На кордоні фіксують спільні ядерні навчання Росії та Білорусі, закриття 19 лісів поблизу кордону, авіаційну активність, антени-ретранслятори та інженерну підготовку. Водночас найближчий ризик вони оцінювали радше як провокації, диверсії або локальні дії невеликих груп, а не повторення подій лютого 2022 року.
Україна після 2022 року суттєво укріпила північний напрямок. За словами Мусієнка, на кордоні облаштовані фортифікаційні споруди, мінні поля, загородження, підірвані ключові мости, посилене патрулювання та постійне спостереження за допомогою дронів. Він підкреслював, що безпосередню загрозу означатимуть конкретні зміни – перекидання нових російських підрозділів, озброєння або стратегічне розгортання сил, і саме за цими ознаками Україна стежить у режимі постійного контролю.
Читають зараз:”Буду доводити свою невинуватість”: Єрмак відреагував на те, що суд відхилив його апеляцію
Источник: www.24tv.ua