Європейські країни, розташовані на східному рубежі НАТО, посилюють свою підготовку до потенційного конфлікту з Росією.
Фінляндія, кордон із Росією / © Associated Press
Держави східного краю НАТО вживають заходів для протидії можливій агресії з боку Росії, зменшуючи свою залежність від негайної допомоги Сполучених Штатів.
Про це повідомляє видання Politico, кореспонденти якого побували у трьох вразливих зонах на сході Європи: на лісистій ділянці фінсько-російського кордону, на польських оборонних позиціях біля Калінінграда та Білорусі, а також на литовській території, що межує з Сувалкським коридором.
Згідно з публікацією, Європа активно зміцнює свої східні рубежі через небезпеку, що виходить від Москви. Країни, що межують з Росією, зводять оборонні споруди, поповнюють резерви, а також закуповують танки, безпілотники та інше військове обладнання.
Одним із ключових чинників є невизначеність щодо позиції США. Після повернення Дональда Трампа до президентства, Вашингтон неодноразово висловлював сумніви щодо старих гарантій безпеки, зокрема ролі США в НАТО та готовності застосувати статтю 5 Альянсу.
Фінляндія готується протистояти самостійно
Фінляндія, яка має тривалий кордон з Росією, не була заскочена зненацька повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Гельсінкі десятиліттями виходили з припущення, що Росія може знову стати прямою загрозою.
Фінляндія зберегла систему військової повинності, значні резерви та концепцію “тотальної оборони”, яка передбачає готовність до захисту не лише збройних сил, а й усього суспільства.
Фінський парламентар Юкка Копра зазначив, що країна радіє членству в НАТО, але усвідомлює: перший удар у разі нападу доведеться відбивати самостійно, ще до активації статті 5.
Фінляндія має потенціал мобілізувати майже 870 тисяч резервістів при населенні 5,6 мільйона осіб. Очікується, що до 2031 року кількість резервістів може сягнути одного мільйона.
Країна виділяє на оборону близько 3% ВВП і планує збільшити цю частку до 5% до 2035 року. Крім того, Фінляндія очікує постачання американських винищувачів F-35.
Ліси, сніг та артилерія як переваги Фінляндії
Однією з головних переваг Фінляндії залишається її географічне положення. Потенційній армії вторгнення довелося б долати густі лісові масиви, болота, снігові заноси, низькі температури та обмежену мережу доріг.
Фінські військові вважають, що саме знання місцевості може надати їм перевагу над російськими військами.
У травні Фінляндія провела міжнародні навчання, під час яких союзників по НАТО навчали діяти в умовах північних лісів, озер та боліт. У навчаннях брали участь, зокрема, військовослужбовці з Франції, Великої Британії та США.
Під час навчань було виявлено, що бронетехніка та цивільні дрони не завжди ефективні у фінських лісах. Через щільну рослинність важко розпізнати солдатів без тепловізорів.
Фінляндія також вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, так само як Польща та країни Балтії. Гельсінкі пояснює це тим, що Росія не приєднувалася до цієї угоди та вже використовує такі міни у війні проти України.
Питання ядерної зброї стало новим викликом
Незважаючи на високий рівень готовності до звичайної оборони, для Фінляндії ядерне стримування стало новою проблемою. Після вступу до НАТО країна почала брати участь у роботі Групи ядерного планування Альянсу та переглядати своє законодавство.
У червні фінські законодавці зняли обмеження щодо транспортування та зберігання ядерної зброї на території країни. Це рішення стало частиною адаптації Фінляндії до оборонного планування НАТО.
Водночас у Гельсінкі визнають: навіть якщо країна здатна захищати свою територію без участі американських сухопутних військ, вона не може замінити американську “ядерну парасольку”.
З цієї причини Фінляндія веде переговори з Францією щодо пропозиції президента Еммануеля Макрона розширити роль французького ядерного потенціалу для забезпечення європейської безпеки.
Польща будує “Східний щит”
Якщо Фінляндія робить ставку на мобілізацію та всеосяжну оборону, то Польща створює масштабну систему укріплень на кордоні з Білоруссю та Калінінградом.
Цей проєкт отримав назву “Східний щит”. Він має охопити приблизно 800 кілометрів кордону та включати протитанкові загородження, траншеї, бункери, дрони, тепловізійні камери, мінні поля, датчики та розташовані поблизу військові підрозділи.
Уряд Польщі оцінює вартість проєкту приблизно в 10 мільярдів євро. Його мета — уповільнити можливе російське вторгнення та виграти час для реакції НАТО.
Варшава планує витратити на оборону 4,8% ВВП цього року. Польська армія вже стала однією з найбільших у НАТО, поступаючись лише арміям США та Туреччини.
Після початку повномасштабної агресії РФ Польща передала Україні понад 300 танків зі своїх запасів, а потім розпочала масштабне оновлення свого арсеналу, закуповуючи техніку у США та Південній Кореї.
Не всі укріплення готові
Незважаючи на амбітні плани, Politico зазначає, що на деяких ділянках польського кордону “Східний щит” наразі виглядає більше як намір, ніж як завершена оборонна система.
Після показового візиту прем’єр-міністра Дональда Туска до одного з прикордонних сіл, активність будівельників та військових там, за словами місцевих мешканців, значно знизилася.
У деяких районах протитанкові загородження вже встановлено, однак великі ділянки кордону досі не мають видимих укріплень. Частина матеріалів зберігається на складах.
Польські посадовці стверджують, що інженерні війська здатні розгорнути укріплення вздовж кордону за 7-14 днів. Проте військові логісти висловлюють сумніви щодо можливості настільки швидкого встановлення всіх елементів.
Сувалкський коридор — “ахіллесова п’ята” НАТО
Особливу увагу приділяють Сувалкському коридору — вузькій смузі території між Польщею та Литвою, яка відокремлює російський Калінінград від Білорусі.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес називав цей район “ахіллесовою п’ятою НАТО”. У разі нападу Росія могла б спробувати перекрити коридор з обох боків, відрізавши країни Балтії від решти Альянсу.
Саме тому Польща та Литва посилюють оборону цього напрямку.
Європа переходить до нової оборонної логіки
Збільшення польських оборонних потужностей є частиною ширшої системи стримування на східному фланзі НАТО — від Фінляндії до Румунії.
Альянс планує створювати значніші запаси озброєнь, боєприпасів та техніки у прикордонних державах, а також розробляти автоматизовані зони з датчиками та роботизованими системами, які мають допомогти зупинити російські сили на початковому етапі атаки.
За оцінкою Politico, Європа вступає в нову фазу оборонної політики. Країни східного флангу більше не розглядають війну з Росією як віддалену теоретичну загрозу.
Вони готуються до сценарію, за якого перші години або дні потенційного конфлікту доведеться витримувати власними силами — навіть якщо надалі НАТО та США долучаться до оборони.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати