Згідно з міркуваннями оглядачів, військова інтервенція в Ірані загрожує стати основною відмітною рисою президентства Трампа.
Дональд Трамп / © Associated Press
Грандіозна воєнна акція США в Ірані постає найбільшим зовнішньополітичним викликом Дональда Трампа за час його другої каденції.
Про це йдеться в матеріалі Reuters.
Чимало західних аналітиків і експертів погоджуються, що операція Вашингтона в Ірані є надзвичайно небезпечною і може швидко вилитися у велику регіональну війну. Дональд Трамп поставив перед Пентагоном надзвичайно непросте завдання — зміну влади в Тегерані.
Американський президент упевнений, що потужні авіаційні удари можуть спровокувати народне повстання, яке врешті-решт скине іранських правителів. Однак у дипломатичних колах такі сподівання викликають сумніви.
«Більшість американців прокинуться зранку і будуть ставити питання, навіщо ми воюємо з Іраном, яка ціль цієї війни і чому американські бази на Близькому Сході зазнають атак», — зауважив колишній високопоставлений урядовець Пентагону Деніел Шапіро.
Експерти також підкреслюють, що з початком бомбардувань можливості для будь-яких дипломатичних переговорів між США та Іраном остаточно зникли.
Чому підстави для нападу — нечіткі?
Офіційна позиція Білого дому щодо причин конфлікту залишається досить загальною. Трамп наполягає на необхідності зупинити «загрозу з боку балістичних ракет» та ядерної програми Ірану.
Репортери та аналітики акцентують увагу на тому, що заяви про «нагальність» загрози дуже нагадують аргументи Джорджа Буша-молодшого напередодні вторгнення до Іраку у 2003 році, які пізніше виявилися помилковими.
Джерела в розвідці вказують, що заяви Трампа про те, що Іран нібито скоро матиме ракету, здатну вразити територію США, не знаходять підтвердження у звітах спецслужб.
Відсутність стратегії та ризик хаосу
Головне занепокоєння аналітиків викликає те, що у Вашингтона, ймовірно, немає чітко розробленої стратегії дій після ймовірного повалення уряду.
«Він прагне змінити владу. Але змінити владу з повітря важко. Важко змінити думки іранців з повітря», — підкреслив Джон Альтерман з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Експерти застерігають: якщо іранський режим все ж таки впаде, країна може поринути у цілковитий хаос. Є великий ризик приходу до влади суворого військового уряду, який буде ще більш незговірливим до Заходу. Окрім того, Іран є значно потужнішим противником, ніж, приміром, Венесуела. Навіть попри ослаблення систем ППО після попередніх ударів, Тегеран готовий перетинати «червоні лінії», атакуючи союзників США в регіоні.
Утім, серед американської еліти є й прихильники рішучих дій. Вони вважають, що навіть якщо влада в Ірані не зміниться, серйозне руйнування їхньої ядерної та ракетної інфраструктури вже можна буде вважати успіхом Дональда Трампа.
Нагадаємо, Трамп проголосив про початок військової кампанії проти Ірану під назвою «Епічна лють». За даними американських ЗМІ, операція передбачає інтенсивні удари по іранській території та може тривати щонайменше декілька днів, однак її остаточні часові рамки залежать від розвитку ситуації.
У Білому домі не виключають як швидкого завершення атак із переходом до режиму стримування, так і масштабнішого сценарію з посиленням тиску на Тегеран. Серед причин початку операції називали провал дипломатичних переговорів і звинувачення Ірану у відновленні ядерної програми, а також багаторічну деструктивну діяльність режиму на міжнародній арені.