Чи призведе протистояння на Близькому Сході до всесвітнього збройного конфлікту всіх проти всіх? Аналітики роз’яснили, яким чином позиція КНР і РФ дає деяку надію на уникнення трагедії.
Володимир Путін і Сі Цзіньпін / © ТСН.ua
Світ опинився на межі Третьої світової війни через пряме протистояння США та Ізраїлю, з одного боку, та Ірану, з іншого. Експерти проаналізували, чому Росія та Китай не включаються, і чого насправді очікують лідери Володимир Путін та Сі Цзіньпін.
Про це йдеться в матеріалі Express.
Конфлікт в Ірані здатний ініціювати Третю світову
З’явилися попередження, що війна США та Ізраїлю проти Ірану може стати «кінцевим каталізатором Третьої світової війни», хоча частина експертів все ж вважає, що можливість уникнути найгіршого результату залишається.
Британський військовий Річард Ширрефф, який колись обіймав посаду заступника верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО, спровокував значний резонанс, заявивши, що «не може згадати більш ризикованого моменту в геополітиці за все своє життя» і що ця кампанія «вже втратила контроль».
Після старту наступальної операції США та Ізраїлю проти Ірану виникли страхи, що низку найнепередбачуваніших світових лідерів — Путін, Сі та керівник Північної Кореї Кім Чен Ин — пильно спостерігають за розгортанням подій. Аналітики роблять припущення, що вони здатні використати ситуацію для просування особистих інтересів у Європі, Південній Кореї або навколо Тайваню, що може збільшити конфлікт до всесвітнього масштабу.
Протистояння на Близькому Сході — коли скінчиться і яка ситуація зараз
Президент США Дональд Трамп, у свою чергу, стверджує, що перемога на Близькому Сході майже досягнута і що війна завершиться «незабаром». Проте бойові дії вже вийшли за кордони Ірану: Тегеран завдав ударів по декількох країнах, включно з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Катаром і Бахрейном.
Економічні наслідки також швидко позначилися на світових ринках після того, як Іран перекрив Ормузьку протоку — стратегічний морський коридор завширшки приблизно 31 милю, який вважається одним з найважливіших торговельних шляхів у світі. Торік через нього щодня транспортували близько 20 млн барелів нафти, але Іран пообіцяв «підпалити» будь-яке судно, яке спробує пройти цим шляхом.
Корпус вартових ісламської революції погрожував атакувати «всі військові бази та інтереси злочинної Америки і фальшивого сіоністського режиму на суші, на морі та в повітрі по всьому регіону».
Експерт з міжнародних відносин професор Ентоні Гліс підкреслює, що, незважаючи на складну ситуацію, деякий оптимізм все ж можливий.
«Для танго потрібні двоє, і війна проти Ірану буде «завершена», коли аятоли та їхні революційні гвардійці вирішать зупинитися. Наразі жодних ознак цього немає. Їхня головна зброя — нафта — досі ефективно застосовується, завдаючи великого болю всьому західному світу», — сказав професор.
«Звісно, оскільки Трамп оголошував так багато різних цілей війни, ніхто, зокрема сам Трамп, не знає, який вигляд матиме «перемога». Проте якщо в нього залишився хоч якийсь здоровий глузд — у чому я маю сумніви — він оголосить перемогу швидше, ніж пізніше. Він цілком має владу це зробити. Аятоли очевидно нікуди найближчим часом не зникнуть», — вважає Гліс.
Китай та Росія не втручаються у війну в Ірані — яка причина
Експерти з безпеки також констатують, що існують певні передумови для деескалації. Незважаючи на союзницькі відносини з Іраном, ані Китай, ані Росія не показують намірів вступати в пряме військове зіткнення зі США.
Трамп повідомив, що мав «дуже хорошу телефонну розмову» з Путіним, який чекає допомоги американського президента в досягненні вигідних домовленостей щодо війни в Україні. У свою чергу Китай, за інформацією аналітиків, зосереджений на вирішенні тривалого торговельного конфлікту зі США та найбільше стурбований стабільністю постачання нафти.
«Врешті-решт Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з’явиться після ударів, якщо воно забезпечить потоки нафти та надасть пріоритет спільним економічним інтересам», — написала аналітикиня з питань зовнішньої політики Юнь Сун у журналі Foreign Affairs.
«Лише якщо ці інтереси опиняться під загрозою або якщо затяжна війна на виснаження порушить постачання нафти через Ормузьку протоку, Пекін буде змушений переглянути свою позицію щодо перебування осторонь і відповісти більш рішуче. Пекін також навряд чи спробує рятувати іранський режим через відносини Китаю зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін мають зустрітися наприкінці березня — ця зустріч може відкрити можливість великої угоди між США і Китаєм, що призведе до справжнього потепління після восьми травматичних років суперництва великих держав. Пекін не хоче, щоб війна на Близькому Сході зірвала його спроби співпрацювати з Трампом», — пояснила аналітикиня.
Водночас Росія може отримати економічну вигоду від зменшення світового постачання нафти, збільшуючи продаж палива Китаю та Індії. Хоча Іран залишається одним з її ключових союзників у регіоні, експерти вважають, що для Москви пріоритетом можуть стати додаткові прибутки для фінансування власної війни.
«Трамп, вкрай стурбований впливом нафтової війни на виборців MAGA у США, дозволить Путіну знову експортувати нафту. Це чудова новина для злого диктатора в Кремлі», — зазначив Гліс.
«Коли фактично заблокована п’ята частина світового постачання нафти і приблизно чверть морської торгівлі, це величезний плюс для Росії. Частина російської нафти, яка стояла на танкерах, тепер точно знайде покупців», — заявив виданню The Guardian старший науковий співробітник «Центру Карнегі Росія Євразія» Сергій Вакуленко.
Цю оцінку підтримав і російський пропагандист Володимир Соловйов, який заявив у ефірі: «Для нашого бюджету атака на Іран — великий плюс. Якщо Трамп вдарить по іранських нафтових родовищах, то, як би це не звучало, ми станемо однією з небагатьох країн, що залишилися, які видобувають нафту».
Війна в Ірані поширюється — останні новини
Відзначимо, ФБР попередило про підготовку Ірану до атаки дронами-камікадзе по Каліфорнії з невідомого судна біля американського узбережжя. Хоча точні цілі та час наразі невідомі, розвідка стурбована можливістю запуску апаратів як з моря, так і з суходолу на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. Крім іранської загрози, спецслужби США побоюються використання дронів мексиканськими картелями проти правоохоронців на кордоні.
Зранку 12 березня країни Перської затоки відбили масштабну атаку іранських ракет та безпілотників, спрямовану на нафтову інфраструктуру та танкери. У територіальних водах Іраку дрони пошкодили два судна. Саудівська Аравія звітувала про знищення понад 20 БпЛА над своїми нафтовими родовищами, тоді як у Бахрейні через удари по паливних резервуарах у провінції Мухаррак мешканців закликали не виходити з дому. Системи ППО також активно працювали в ОАЕ, де в Дубаї уламки дрона спричинили локальну пожежу біля Creek Harbour, та в Кувейті, який підтвердив перехоплення ворожих цілей у своєму повітряному просторі.