Відомий у всьому світі дослідник історії, професор Гарварду Сергій Плохій розглянув ймовірність завершення війни, дійсність західних гарантій безпеки, а також можливість організації виборів в умовах бойових дій.

Питання гарантій безпеки для України / © НАТО
Питання щодо гарантування безпеки для України продовжує бути головним аспектом, який гальмує будь-які мирні переговори. Однак історичний досвід показує: завірений документально договір не завжди зупиняє агресора.
Про це знаний історик Сергій Плохій повідомив «Українській правді».
Він підкреслив, що результативність подібних угод залежить не від формулювань, а від готовності Заходу боротися за Україну.
Про «проблемні» гарантії та корейський сценарій
Згідно з думкою історика, основна проблема гарантій полягає у їхній залежності від національних інтересів країн-підписантів у певний момент часу.
«Необхідно усвідомлювати, що абсолютних гарантій безпеки у світі не існує. Гарантії є настільки міцними, наскільки їх виконання перебуває у національних інтересах країн, що їх надають, і наскільки ймовірний агресор вірить у те, що цих гарантій дотримуватимуться. Інакше вони залишаються лише на папері», — зауважує Сергій Плохій.
Щодо можливості набуття Україною статусу «союзника рівня Південної Кореї» (де напад на країну автоматично передбачає вступ у війну США), історик висловлює сумніви щодо позиції Вашингтона, проте бачить шанс в Європі.
«З боку Сполучених Штатів Америки це малоймовірно. Будь-який американський уряд уникатиме прямої конфронтації з ядерною Росією. (Але) якщо Європа вирішить, що краще воювати з Росією на території України, аніж на території Польщі чи Німеччини, гадаю, такі гарантії можуть стати реальністю з боку європейських країн», — зазначив він.
Вибори та референдуми під час війни
Коментуючи обговорення про можливі вибори чи референдум стосовно мирної угоди, Плохій вказує на те, що історія майже не має прикладів демократичного голосування в умовах активних воєнних дій на власній території.
«Мир або перемир’я — це є обов’язковою умовою для будь-яких подібних дій. Хіба що референдуми використовуються окупантом для легітимізації захоплень і завоювань… Якщо десь таке [вибори під час активної війни] відбувалося, то як виняток, який підтверджує правило», — зауважив він.
Чого очікувати від 2026 року
Історик передбачає, що 2026-й може стати роком значних геополітичних змін. Багато залежатиме від того, чи зможе Європа стати більш самостійною («суверенізація Європи») та чи зміниться позиція США після виборів до Конгресу.
Головним ризиком Плохій називає не лише ситуацію на фронті, а й внутрішню стабільність.
«Найгірше, що може трапитися, — це прорив росіян, який би підірвав не лише стабільність фронту, а й стабільність українського суспільства. Це те, на що розраховує Путін», — сказав він.
Водночас історик зауважує, що обидві сторони зараз перебувають на межі виснаження, що збільшує тиск у бік переговорного процесу. Проте «найбільшою несподіванкою», на яку сподівається професор, залишається зміна режиму всередині самої Росії.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, чому Вашингтон дійсно сподівається на раціональність Кремля. Адже очільник РФ Путін впроваджує нову доктрину. Він переконаний, що здатний вести війну і водночас зберігати США у статусі геополітичного партнера.
Тим часом посланці Трампа знову прямують до Путіна. Проте візит може бути зірваний через позицію Кремля та масові заворушення в Ірані.
