Падіння рівня води в озері Мід відкрило руїни Сент-Томаса — міста, затопленого після будівництва греблі Гувера. Тепер його колишніми вулицями знову можна пройтися.
Затоплене місто Сент-Томас. Фото: Jkotto
Американське місто Сент-Томас у штаті Невада, яке майже 90 років тому опинилося на дні озера Мід після будівництва греблі Гувера, знову можна побачити через падіння рівня води. На місці колишнього поселення відкрилися старі вулиці, фундаменти будівель та інші залишки міської забудови.
Про це повідомило видання The Times of India.
Що відомо про історію затопленого міста
Сент-Томас заснували 1865 року мормонські поселенці поблизу річки Мадді. Вони облаштували систему зрошення і почали використовувати пустельні землі для сільського господарства. Частина перших жителів згодом залишила поселення, однак пізніше сюди почали прибувати нові люди.
З часом Сент-Томас перетворився на невелике, але повноцінне місто. Тут розвивалися сільське господарство та гірничодобувна промисловість, а саме поселення стало вантажною зупинкою на залізниці. До 1918 року в місті працювали продуктовий магазин, кафе та готель. У період розквіту населення Сент-Томаса сягало приблизно 500 людей. Попри відсутність електрики та водопроводу, там діяли школа, пошта, церква, магазини та інші заклади.
Доля міста змінилася після того, як 1928 року Конгрес США схвалив будівництво греблі Гувера. Проєкт передбачав створення на річці Колорадо величезного водосховища — озера Мід, під водами якого мала опинитися і долина із Сент-Томасом.
Місцевим жителям виплатили компенсації, після чого вони поступово залишили свої будинки. Озеро Мід почало наповнюватися 1935 року, але останній мешканець Сент-Томаса Х’ю Лорд виїхав лише у червні 1938-го, коли вода вже підійшла до міста.
За даними Служби національних парків США, у період найвищого рівня озера найвища споруда Сент-Томаса перебувала приблизно за 18 метрів під поверхнею води. Затопленими виявилися будинки, шкільні приміщення, кафе та інші споруди.
Місто знову вийшло з-під води
Ситуація почала змінюватися на початку 2000-х років, коли рівень озера Мід суттєво знизився. 2002 року залишки Сент-Томаса після десятиліть під водою знову стали видимими. Відкрилися фундаменти будівель і колишні вулиці, а планування міста все ще можна розпізнати.
Це не перший випадок, коли Сент-Томас тимчасово повертався з-під води. За даними Служби національних парків, один із найдовших таких періодів тривав понад дев’ять років — від липня 1963-го до листопада 1972 року. Колишні жителі міста та їхні родини навіть проводили тут зустрічі у 1945, 1963 та 2012 роках.
Нині, коли рівень води дозволяє, руїни Сент-Томаса доступні для відвідувачів. Люди можуть пройтися територією поселення, яке свого часу вважали назавжди втраченим під водами озера Мід.
Водночас падіння рівня води має й значно серйозніші наслідки. Озеро Мід опускалося до рекордно низьких позначок, що позначилося на виробництві електроенергії греблею Гувера та посилило занепокоєння щодо водопостачання регіону.