Провідні кола Ірану зробили ставку на найбільшу можливу ескалацію, щоб змусити світову спільноту впливати на США для деескалації ситуації.
Новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї / © ТСН
Здійснюючи обстріли по всім довкола, іранська влада діє не випадково, а направляє всі дії на єдину ціль — збереження існуючого режиму. Головний острах Тегерана полягає у наземній операції з боку США, якої вони намагаються уникнути шляхом максимальної ескалації конфлікту.
Таку точку зору висловив очільник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко.
Конфлікт в Ірані — метою режиму є утримання влади
Причини інтенсивних обстрілів, які проводяться Тегераном, викликають багато питань. Дехто вважає, що іранське керівництво діє безладно, проте не всі погоджуються з подібним висновком.
«Чому Тегеран атакує всіх, до кого може дістатись? Зараз переважає думка, що іранська влада — це невпорядкований набір людей та ідей. Але мені здається, це, якщо не цілком неправдиве, то очевидно перебільшене судження», — зауважує Денисенко.
На його переконання, сьогодні ключова група осіб, яка приймає рішення в Ірані, по суті, сконцентрована на одному основному завданні — утримати владу.
«Це єдина мета, якій підпорядковані усі їхні дії. А вони, у свою чергу, зводяться до двох ключових задач: не допустити жодних заворушень всередині та не допустити наземної операції«, — пояснив експерт.
Яким чином влада Ірану стримує протести?
У внутрішній політиці головним завданням для уряду залишається недопущення масових акцій протесту. Для цього державний апарат, за оцінками аналітика, використовує два основні інструменти: залякування та контроль над продовольчою ситуацією.
«Загалом, поки уряд в той чи інший спосіб справляється з цими питаннями. Ми не спостерігаємо вуличних демонстрацій і ми не спостерігаємо мародерства. І перше, і друге можливе лише в той момент, коли внаслідок різних обставин каральні органи відступають в бік, а їх умовні замінники (опозиція, бандити, тощо) свідомо чи несвідомо не можуть або не бажають втручатися в ситуацію», — зазначається в повідомленні Денисенка.
Він зазначив, що поки що робити остаточні висновки ще рано. Однак на даний момент репресивний апарат і система постачання продуктів харчування функціонують без серйозних перебоїв, а без їхнього послаблення масштабна внутрішня революція малоймовірна.
Розкол еліт в Ірані
Одним із чинників невизначеності залишається можливий розкол всередині іранських еліт. Зокрема, увагу привернула відмова восьми членів зборів, які мали обирати нового очільника Ірану, брати участь у процедурі, а також лист із в’язниці від одного з найвідоміших опозиціонерів.
«Але ми повинні розуміти — у режиму є два шляхи збереження влади: нічого не змінювати або під гаслами єдності країни очолити той процес, який пропонує опозиція: з в’язниці — створити установчі збори і частково переформатувати систему. Зараз, здається, це є головним обговоренням тих, хто має можливість приймати будь-які рішення», — зауважив аналітик.
«Сірі кардинали» Ірану
Денисенко припускає, що реальні центри впливу в Ірані прагнуть триматись подалі від публічної уваги.
«Ті, кого ми бачимо на верхівці піраміди, є фігурами, яким багато хто серед дуже умовних „сірих кардиналів“ відводить тимчасовий статус. Проте всі світові війни-революції показують, що всі ці розрахунки неймовірно умовні», — зазначено у повідомленні.
Іран намагається не допустити наземної операції
Щодо зовнішньої політики, то, на думку експерта, керівництво Ірану намагається за будь-яку ціну запобігти наземній військовій операції, яка може становити найбільшу небезпеку для існування режиму.
«Виходячи з цієї точки зору, обстріли всіх сусідів є досить логічними. Адже, більш-менш зрозуміло, що місяць такого стану речей змусить всіх тиснути на США, щоб зупинити війну», — пояснив Денисенко.
Перед Вашингтоном стоїть вибір: обмежитися повітряною кампанією протягом певного часу або ж піти далі та почати наземну операцію, що матиме значно більш непередбачувані наслідки.
«Повторюся, режим у Тегерані вважає, що головна мета — збереження в тому чи іншому вигляді цього самого режиму. А тому їхня ставка полягає саме на максимальній ескалації заради деескалації», — підкреслив аналітик.
Війна в Ірані — прогнози, що буде далі
Денисенко вважає, що загострення конфлікту може тривати ще щонайменше кілька тижнів. Багато залежатиме від інтенсивності ударів по важливих об’єктах на території Ірану.
«Іранська верхівка теоретично може піти на косметичне переформатування системи заради збереження влади і під гарантії США, якщо в межах системи відбудеться внутрішній переворот, який передбачатиме збереження влади нинішніми «сірими кардиналами». І головним гаслом буде «збереження країни і недопущення іракського сценарію». Не факт, що це відбудеться, але поки це головний сценарій і для частини правлячої верхівки в Ірані, та для США», — вважає експерт.
Водночас одним із ключових факторів залишається майбутнє іранської нафтогазової промисловості. Саме контроль над нею є одним із головних мотивів конфлікту, зокрема з боку США.
«Найгіршим розвитком для всіх є наземна операція. Це розуміють в Ірані і на це, схоже, весь розрахунок частини іранських еліт. Але, як відомо, перший постріл руйнує всі плани на війну. А тут вже пролунали тисячі тих самих пострілів», — підсумував Денисенко.
Наземна операція — заяви Ірану та США
Нагадаємо, голова МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що країна не боїться наземного вторгнення США і вважає, що така операція стане для Вашингтона «катастрофою». За його словами, Тегеран не бачить сенсу в переговорах із Білим домом і не планує просити про мир. Арагчі також підтвердив постійну підтримку з боку Росії та Китаю, проте відмовився розголошувати деталі цієї допомоги в умовах війни.
Зі свого боку, президент США Дональд Трамп заявив, що Іран вже «втратив усе», зокрема свій флот, тому потреби в наземному вторгненні наразі немає. Він назвав слова Тегерана про готовність до оборони марними, зазначивши, що США мають достатньо боєприпасів та ресурсів для продовження ударів без залучення сухопутних військ.