США, Ґренландія та Данія вже декілька місяців ведуть конфіденційні бесіди щодо подальшої долі арктичного острова. Вашингтон намагається збільшити воєнну присутність і вплив на інвестиційні рішення, що викликає тривогу у ґренландських політиків.
Гренландія
США, Ґренландія та Данія вже декілька місяців проводять закриті зустрічі у Вашингтоні щодо майбутнього арктичного острова.
Згідно з даними The New York Times, Вашингтон добивається значно більшої військової та економічної ролі в Ґренландії після заяв Дональда Трампа про ймовірне встановлення контролю над островом.
Перемовини між представниками США, Ґренландії та Данії, яка відповідальна за зовнішню політику острова, тривають приблизно чотири місяці. Офіційно вони мали б зменшити напруження після погроз Трампа щодо можливого силового захоплення Ґренландії та не допустити кризи всередині НАТО.
Однак ґренландські політики переживають, що запропоновані США умови можуть відчутно обмежити суверенітет острова на десятиліття наперед.
Чого прагнуть США
За інформацією видання, Вашингтон хоче переглянути давню оборонну угоду з Данією 1951 року, щоб забезпечити безстрокову присутність американських військ у Ґренландії, навіть якщо острів у майбутньому здобуде незалежність.
Окрім того, США хочуть вийти за межі лише військових питань. Американська сторона, як стверджується, вимагає фактичного права вето на великі інвестиційні угоди в Ґренландії, щоб унеможливити посилення впливу Росії чи Китаю.
Також ідеться про співпрацю у сфері природних ресурсів. Ґренландія багата на нафту, уран, рідкісноземельні метали та інші надзвичайно важливі корисні копалини, хоча значна частина цих ресурсів розташована під льодовиками.
Військова присутність США може збільшитися
Пентагон одночасно просуває плани щодо посилення військової інфраструктури в Арктиці. За інформацією NYT, американські військові вже розглядали можливості використання аеропорту часів Другої світової війни, порту та потенційних місць для розміщення військ у Нарсарсуаку на півдні Ґренландії.
Командувач Північного командування США генерал Ґреґорі Ґійо заявив, що Ґренландія має стати частиною ширшої мережі радарів і військових баз, до якої також входитимуть об’єкти на Алясці та в Канаді. За його словами, США потребують глибоководний порт і базу для ротації сил спеціальних операцій.
У Ґренландії бояться втрати справжньої незалежності
Ґренландські чиновники заявляють, що не заперечують проти більшої присутності американських військових, однак виступають проти умов, які можуть позбавити острів самостійності у стратегічних рішеннях.
Член парламенту Ґренландії Юстус Хансен заявив, що в разі ухвалення американських вимог острів фактично не матиме «реальної незалежності».
«Ми могли б із таким самим успіхом підняти свій прапор лише наполовину», — сказав він.
Голова парламентського комітету із закордонних справ Піпалук Лінге також заявила, що перемовини викликають відчуття тиску.
«Найкращий результат — просто не зазнати вторгнення або контролю», — сказала вона.
Чому Ґренландія важлива для США
Інтерес Вашингтона до Ґренландії пов’язаний не тільки з ресурсами, а й із безпекою в Арктиці. Через зміну клімату танення льодовиків відкриває нові шляхи та доступ до регіону, який стає все більш важливим у протистоянні США, Росії та Китаю.
Китай вже намагався посилити присутність у Ґренландії через інфраструктурні проєкти. Зокрема, 2018 року китайська державна компанія була серед кандидатів на будівництво нових аеропортів на острові, але після тиску США Ґренландія обрала данську компанію.
Саме тому Вашингтон хоче створити механізм перевірки великих інвестицій, щоб унеможливити прихід компаній, пов’язаних із Пекіном або Москвою.
Данія може отримати більше впливу
Попри прагнення Ґренландії до більшої автономії, поточні перемовини можуть мати парадоксальний наслідок: замість розширення самостійності острова вони можуть посилити роль Данії.
Оскільки Ґренландія не має власних потужних розвідувальних можливостей для перевірки іноземних інвесторів, сторони обговорюють варіант, за якого таку перевірку проводитиме Копенгаген за участі США.
Прем’єр-міністр Ґренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що майбутнє острова мають визначати самі ґренландці, а не Вашингтон чи будь-яка інша зовнішня сила.
«Питання незалежності Ґренландії та відносин між Ґренландією і Данією — це те, що ми повинні вирішувати всередині країни. Американці чи хтось інший не мають у це втручатися», — сказав він.
Чому ситуація знову може загостритися
Ґренландські політики побоюються, що після зменшення уваги США до війни в Ірані Трамп може знову повернутися до теми острова. Деякі місцеві чиновники навіть називали символічні дати, коли варто бути особливо обережними, зокрема день народження Трампа 14 червня та День незалежності США 4 липня.
Наразі перемовини далекі від завершення. Однак у Ґренландії вже відкрито заявляють: будь-яка угода не повинна перетворити острів на територію, де ключові рішення ухвалюватимуть не його мешканці.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати