Завершення чинності СНО-3 означає, що кожна з країн-учасниць тепер може виробляти ядерну зброю в тих обсягах, які вважає за потрібне. При цьому, її супротивник не матиме повної інформації про це.
США та Росія володіють найбільшими у світі ядерними арсеналами — по декілька тисяч боєголовок / © Pixabay
Сьогодні, 5 лютого, закінчується дія останньої значущої домовленості про регулювання ядерного озброєння між США та РФ. Це підвищило ймовірність нової конкуренції у озброєннях між двома найбільшими ядерними державами світу на фоні зростаючої глобальної нестабільності.
Про це повідомляє Bloomberg.
Угода про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 2011 року, або Новий СНО, обмежувала обсяг ядерних арсеналів Росії та США, а також передбачала проведення інспекцій та обмін даними. Її припинення дії позбавляє Москву та Вашингтон системи контролю за своїми стратегічними запасами вперше з часів піку «холодної війни» у 1980-х роках.
«Термін дії Договору про СНО завершується, оскільки відносини між Росією та Європою загострилися до найкритичнішого рівня за останні десятиліття. Це сталося через війну в Україні та сумніви серед союзників США щодо їх тривалих зобов’язань перед НАТО. Китай посилює свої стратегічні сили, а інші держави розглядають необхідність ядерної зброї для особистого захисту, оскільки великі країни все більше змагаються за перевагу у власних регіонах», — зазначають автори видання.
«Найбільша загроза полягає в тому, що за відсутності юридичних обмежень та засобів контролю обидві держави повернуться до планування найгіршого випадку та почнуть додавати сотні додаткових боєголовок до своїх розміщених сил через побоювання, що інша країна робить те ж саме. Сполучені Штати та Росія мають значні можливості для завантаження, які дозволять їм значно збільшити кількість розгорнутих ядерних боєголовок за короткий проміжок часу», — сказала Маккензі Найт-Бойл, провідна наукова співробітниця проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених.
За оцінками Американської федерації вчених (American Federation of Scientists), на США та РФ припадає приблизно 86% глобального ядерного арсеналу. Проте після закінчення дії СНО‑3 вперше майже за 40 років між Вашингтоном і Москвою не буде механізму, який би стримував нову гонку озброєнь.
Нагадаємо:
Росія та США підписали угоду СНО‑3 більше 15 років тому — на фоні покращення відносин між Кремлем і Білим домом та політики «перезавантаження» американсько‑російських відносин. Офіційно її дія закінчилася ще 2021 року, проте тоді Володимир Путін і тодішній президент США Джо Байден, всупереч побоюванням багатьох експертів, скористалися можливістю одноразового продовження угоди на п’ять років.
Специфіка СНО‑3 полягає в тому, що домовленість не передбачає можливості багаторазової пролонгації. Однак до неї можливо внести поправку, яка зробить можливим повторне продовження.
Втім, восени минулого року Володимир Путін під час засідання Ради безпеки РФ заявив, що Кремль готовий дотримуватися СНО‑3 ще рік після його завершення. Але тільки за умови, що Сполучені Штати також візьмуть на себе подібні зобов’язання. Тоді російський президент назвав «повну відмову» від регулювання ядерного озброєння «хибним і короткозорим кроком».
У січневому інтерв’ю The New York Times очільник Білого дому Дональд Трамп досить стримано прокоментував пропозицію Кремля: «Якщо термін дії угоди закінчиться — отже, закінчиться. Ми просто укладемо більш вигідну угоду».