Застарілі умови та свіжі хитрощі: задуми Кремля напередодні женевських переговорів

Американські оглядачі підкреслюють, що Кремль не відмовляється від своїх військових завдань і домагань.

Малоймовірно, що Кремль відмовиться від власних початкових воєнних вимог під час тристоронніх перемовин між Україною, США та Росією, що пройдуть 17-18 лютого в Женеві.

Про це повідомляється у звіті Інституту дослідження війни (ISW).

Напередодні перемовин в адміністрації “фюрера” заявили, що на Женевських обговореннях буде розглянуто “більше” коло питань, ніж в Абу-Дабі. Зокрема, питання території.

Склад делегації РФ

Представник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що радник диктатора-президента Володимир Мединський очолить переговорну групу РФ.

До складу російської делегації також увійдуть:

• заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін;

• перший заступник начальника ГРУ Володимир Костюков.

Крім того, у Женеві також буде генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, але він братиме участь у робочій групі з економічного співробітництва.

Перед переговорами Сергій Рябков повідомив, що Кремль зобов’язав свою делегацію діяти в рамках, про які Путін і президент США Дональд Трамп нібито домовилися під час саміту на Алясці в серпні 2025 року.

Аналітики Інституту дослідження війни підкреслюють: у Москві стверджували, що на Алясці нібито було досягнуто погодження принципів, заснованих на промові Путіна в червні 2024 року перед МЗС, де “фюрер” наполягав на капітуляції.

“Кремль неодноразово показував свою повну прихильність до досягнення своїх первинних воєнних завдань, зокрема тих, що не пов’язані з територією на сході України”, – йдеться у звіті.

“Енергетичне перемир’я”

В ISW відзначають, що країна-агресорка може спробувати використати тимчасовий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі, щоб запевняти – ніби РФ йде на поступки. Зазначається, що Росія вже застосовувала “енергетичне перемир’я” у березні-квітні 2025 року та у січні-лютому цього року для накопичення безпілотників і ракет для подальших ударів по Україні.

“Кремль погодився на мораторій на удари по певних об’єктах української енергетики у січні-лютому 2026-го тільки після завдання значної шкоди національній енергетичній мережі України. Кремль, імовірно, знову спробує зобразити своє дотримання майбутнього короткострокового мораторію як вагому поступку, навіть якщо Москва використає ці дні для накопичення зброї для масштабніших ударних пакетів”, – йдеться у звіті ISW.

Аналітики акцентують на тому, що після російських обстрілів в Україні виникли серйозні труднощі з енергопостачанням. Її енергетична мережа зазнала великих перебоїв під час мораторію на удари у торік січні-лютому через місяці й роки пошкоджень, яких мережа вже зазнала.

Переговори у Женеві

У швейцарській Женеві 17-18 лютого відбудуться чергові мирні обговорення. Втім, повідомляє Reuter, територіальні домагання Кремля заблокували перемовини. Адже саме загарбницькі бажання Москви були і досі є основним каменем спотикання. Кремль висуває ультиматуми щодо повного контролю над Донбасом, але Київ вважає цю вимогу неприйнятною.

Водночас президент США Дональд Трамп перед початком зустрічі закликав Україну швидше сісти за стіл перемовин. Кажуть, саме цього домагається американська сторона. Варто зауважити, що про небажання РФ до сумлінного діалогу він не згадав і словом.

Зі свого боку, американський держсекретар Марко Рубіо заявив, що Вашингтон не має наміру примушувати ані Україну, ані Росію до закінчення війни, а також до нав’язування мирної угоди. Більш того, з його слів, Білий дім ніби не висуває жодних вимог.