Новий етап перемовин щодо миру в Україні відбувається на тлі обмежених сподівань через категоричність Москви та небажання Києва відмовлятися від незалежності.
Війна в Україні / © ТСН.ua
У Женеві 17 лютого розпочинається третій етап тристоронніх переговорів за участю України, Росії та США, де головною темою буде майбутнє територій Донецької області. Сторони зберігають суттєві розбіжності, і ймовірність швидкого закінчення війни оцінюється як незначна.
Про це зазначається у матеріалі The New York Times.
Україна та Росія продовжують мирні обговорення, проте надії на них залишаються стриманими. Обидві сторони схвально відгукувалися про попередні етапи за посередництва США, хоча вони по суті не зачепили найскладніших питань — територіальних проблем і гарантій безпеки.
Зустріч у Женеві — основні розбіжності між Україною та РФ
Українські та російські представники планують зустрітися 17 лютого у Швейцарії для нового раунду обговорень за участю США. Разом з тим, перспективи оперативного припинення війни оцінюються як невеликі: бойові дії тривають, минулі контакти принесли мінімальні результати, а головні суперечності зберігаються.
Це вже третя тристороння зустріч делегацій приблизно за три тижні. Два минулі етапи в ОАЕ сторони називали конструктивними, але фактичним результатом став тільки обмін військовополоненими — в той час як війна наприкінці місяця переходить у п’ятий рік.
Київ і Москва досі не можуть дійти згоди щодо ключових питань: долі українських територій на сході, на які зазіхає Росія, а також післявоєнних західних гарантій безпеки, що мають стримувати можливу нову агресію.
Президент України Володимир Зеленський акцентував на цих розбіжностях у своїх повідомленнях, заявивши, що буде «великою помилкою дозволити агресору щось захопити», маючи на увазі російські вимоги щодо східних регіонів. Він також закликав США активніше працювати над гарантіями безпеки, які ускладнюються позицією Москви проти розташування західних військ в Україні.
Повернення Мединського до переговорів — які очікування
Посередниками на переговорах у Женеві будуть спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер. До української делегації увійдуть секретар РНБО Рустем Умєров та голова Офісу президента Кирило Буданов. Росію представлятимуть помічник очільника Кремля Володимир Мединський і представники військової розвідки.
Повернення Мединського — колишнього міністра культури, котрий очолював російську переговорну групу минулого року — викликало сумніви у Києві. Раніше він вирізнявся твердою позицією та розлогими історичними промовами, підкреслюючи готовність Росії воювати тривалий час.
При цьому на попередніх тристоронніх зустрічах цього року його не було — тоді Росію представляли силові та розвідувальні структури, що, за словами української сторони, зробило переговори більш конкретними. Очільник МЗС України Андрій Сибіга зауважував, що тоді обговорення відбувалися без «псевдоісторичних лекцій» і були зосереджені на практичних питаннях.
За словами Зеленського, ті раунди стосувалися переважно технічних аспектів можливого припинення вогню та інструментів його контролю. Найбільш спірні теми — території та гарантії безпеки — фактично не розглядалися.
Очікується, що зараз переговори зосередяться саме на територіальному питанні. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив це, пояснивши повернення Мединського роллю «головного переговірника».
Вимоги Путіна щодо завершення війни та позиція Зеленського
Президент Росії Володимир Путін наполягає, що війна не завершиться без передачі Москві частини Донеччини, яку Україна ще контролює. Зеленський неодноразово заявляв, що подібна вимога є неприйнятною, але допускав можливість компромісів — наприклад, створення демілітаризованої зони. При цьому опитування демонструють, що серед українців збільшується готовність до поступок через втому від війни.
Москва, натомість, вважає, що її повільне просування на фронті змушує Україну погоджуватися на угоду вже зараз, щоб уникнути більших втрат у майбутньому.
Київ, зі своєї сторони, намагається максимально збільшити ціну російського наступу, завдаючи значних втрат ворожим військам. Разом з тим, українські посадовці заявляють, що адміністрація президента США збільшує тиск на Київ з вимогою піти на компроміси, щоб завершити війну до початку літа.
Переговори у Женеві 17-18 лютого — подробиці
Нагадаємо, українська делегація на чолі з Умєровим прибула до Женеви для тристоронніх переговорів із РФ та США 17-18 лютого. Порядок денний включає безпекові та гуманітарні питання для досягнення сталого миру. Зеленський зазначив, що Україна підтримала всі реалістичні пропозиції США, включно з припиненням вогню, проте Росія продовжує штурми та атаки по енергетиці. Президент підкреслив, що агресія Москви ускладнює діалог, і закликав партнерів, зокрема США, до рішучих дій для реального примусу агресора до миру.
Президент США Дональд Трамп напередодні зробив дивну заяву про те, що Україна має якомога швидше приєднатися до переговорного процесу, оскільки саме цього прагне американська сторона. Коментуючи очікування від зустрічі у Женеві, Трамп наголосив на важливості цих перемовин та закликав Київ не затримуватися з початком діалогу.