Експеримент створив безліч скупчень, які кружляють навколо Земної кулі й дотепер.
Земля / © pexels.com
У період розквіту Холодної війни Сполучені Штати намагалися сформувати довкола Землі штучну іоносферу з мільйонів мідних стрижнів. План «Вест Форд» був покликаний створити дублюючий канал комунікації, але разом із тим залишив після себе чимало конгломератів космічного мотлоху, котрі рухаються по орбіті довкола планети й понині.
Про це написало видання IFLScience.
У 1961 році ВПС США разом із Массачусетським технологічним інститутом відправили в космос першу партію мікродиполів – мініатюрних мідних дротів, що мали відбивати радіохвилі. Ідея зародилася через обмежені можливості далекого зв’язку: іоносфера була нестійкою, а підводні кабелі – чутливими до пошкоджень. Військові також хвилювалися, що ядерні вибухи могли б повністю зруйнувати радіозв’язок.
Після невдалої першої спроби експерти MIT розробили новий спосіб розсіювання – резервуар із нафталіновим мастилом, який випаровувався в космосі та вивільняв стрижні. У 1963 році друга місія пройшла успішно: на орбіту доставили від 120 до 215 мільйонів мідних диполів, що мали сформувати штучне “дзеркало” для передачі голосу та інформації.
Незважаючи на критику науковців-астрономів і ризики для супутників, система довела свою дієздатність: між станціями в Массачусетсі та Північній Каліфорнії вдалося передати стійкі сигнали. Однак якість комунікації була невисокою через розбіжність частот і затримки, викликані пересуванням частинок у поясі.
Більшість дротів згоріла в атмосфері, проте частина з’єдналася у великі скупчення і залишилася на орбіті. За інформацією NASA, сьогодні навколо Землі є 46 таких утворень. Лише дев’ять – на висотах нижче 2000 км, інші – значно вище, де космічне сміття накопичується повільніше.
Виникнення супутникового зв’язку зробило «Вест Форд» зайвим. Разом із тим, проєкт залишив по собі унікальний відбиток: на певний час Земля отримала свою штучну іоносферу та коло з мільйонів мікроскопічних мідних дротів.
Нагадаємо, космічний телескоп «Габбл» показав нове, найдеталізованіше на сьогодні зображення туманності Яйце (CRL 2688), що знаходиться орієнтовно за тисячу світлових років від Землі.