На саміті в Парижі лідери погодили підсумковий документ, але ключові питання залишилися невирішеними.
Перший за три роки саміт нормандської четвірки і перша особиста зустріч президентів Володимира Зеленського і Володимира Путіна пройшли в Парижі 9 грудня.
Переговорний день тривав більше восьми годин і завершився прийняттям підсумкового комюніке, а також спільною прес-конференцією лідерів України, Німеччини, Франції та Росії.
Корреспондент.net розповідає, про що в Парижі домовилися, а про що – ні.
Підсумковий документ нормандського саміту
Комюніке починається з того, що мінські домовленості залишаються основою роботи нормандського формату, учасники якого неухильні в їхній реалізації.
Підсумки паризького саміту в ньому розділено на дві групи. Перша – “невідкладні заходи” на найближчий час. Це припинення вогню на Донбасі і обмін полоненими “всіх на всіх”.
Такі домовленості не є новими, але в комюніке вказуються конкретні терміни – обидва пункти мають бути реалізовані до кінця 2019 року.
Першим кроком обміну стане звільнення всіх “встановлених” осіб. Як уточнив Президент України, поки мова йде про осіб, які знаходяться на Донбасі, хоча він ставив питання і про утримуваних у Криму і Росії осіб.
Зазначається, що міжнародним організаціям (таким, як Червоний Хрест) має бути наданий повний доступ до утримуваних осіб.
Крім того, сторони домовилися про розведення сил на трьох додаткових ділянках. На яких саме – поки невідомо.
Зеленський сказав, що дав вказівку начальнику Генштабу Руслану Хомчаку підготувати для цього “три прості точки, які допоможуть у гуманітарному напрямку і які не є небезпечними”.
Ділянки будуть узгоджуватися Тристоронньою контактною групою (ТКГ) у Мінську. Розведення сил планують завершити до кінця березня 2020 року.
Крім того, учасники переговорів у Мінську повинні протягом 30 днів знайти ділянки для нових пунктів перетину лінії розмежування на Донбасі.
Також йдеться про розробку і втілення в життя оновленого плану з розмінування на основі рішення ТКГ від 3 березня 2016 року.
Друга частина комюніке стосується політичних заходів, які має реалізувати Україна, правда, не всі вони з тимчасовими рамками.
Тож українська влада повинна просувати політичні заходи з мінських угод – продовжити закон про особливий статус Донбасу, який має працювати на постійній основі, а також інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство.
Наступним кроком буде ще одна зустріч у нормандському форматі через чотири місяці, тобто в березні 2020 року, на якій буде обговорюватися організація місцевих виборів на Донбасі.
Прес-конференція: на чому не зійшлися Зеленський і Путін
Нормандська четвірка дала одну спільну прес-конференцію. Макрон назвав саміт “дуже позитивним”. Меркель зазначила, що “скам’янілі” мінські угоди оживають. Путін, який виступав останнім, заявив, що “в цілому приєднується” до попередніх виступів.
Серед питань, які не знайшли свого вирішення на нормандському саміті, була передача повного контролю України над кордоном з Росією на Донбасі.
Зеленський заявив, що наполягав на обговоренні повного контролю за кордоном – і учасники саміту повернуться до цього питання через чотири місяці.
Президент України заявив, що є принципи. на яких він будує свою політику, – це неможливість федералізації України, впливу інших сил на її політику, компромісів щодо врегулювання конфлікту за рахунок поступання територією.
“Ніякого домашнього завдання не існує. У нас з президентом Росії різний – абсолютно – погляд з приводу передачі ділянок кордону”, – зазначив Зеленський.
Путін наполягає на передачі кордону під контроль Києва після проведення виборів на Донбасі. Зеленський же – до виборів.
“Поки що у нас різний погляд. Мені здається, ми в цих питаннях знайдемо вихід: не знайдемо, а зобов’язані знайти”, – підкреслив український лідер, назвавши зустріч з Путіним великим кроком до миру.
Пізніше голова МВС України Арсен Аваков заявив, що Київ готовий на компроміс у цьому питанні: повернути контроль над кордоні “не за місяць, а за два дні”.
Російський президент зазначив, що сторони виступають за мінські домовленості, які майже повністю процитував – про домовленість передачі контролю над кордоном на наступний день після виборів в ОРДЛО.
Зеленський з цим і не сперечався, але поскаржився, що його попередник – Петро Порошенко – погодив таку послідовність. Уже пізніше, на окремому брифінгу для українських ЗМІ, він заявив: “Ми – заручники Мінська”.
“Сьогодні були якісь поступки, я це відчув. Я не знаю, хто кого. Зараз правильно бути дипломатом, поки ми тільки почали говорити. Давайте поки скажемо: нічия”, – сказав Президент України.
Путін назвав зустріч “дуже корисною роботою” і зазначив, що відносини з Україною рухаються в правильному напрямку.
“Потепління, безумовно, існує”, – вважає російський лідер.
Він знову повторив свою стару тезу про необхідність вести прямі переговори з представниками “ЛДНР”.
“Дуже важливо, щоб сторони конфлікту вели прямий діалог. Жоден конфлікт у світі не вирішувався без прямого діалогу”, – сказав Путін.
Меркель також залишилася задоволена зустріччю: “Ми сьогодні подолали період затишшя”.
Однак французький лідер був не так оптимістичний, назвав конфлікт на Донбасі “відкритою раною на європейському континенті” і зазначив, що розмови про “розморожування” бути не може.
“Тому що ми бачимо, що кожен день, кожен тиждень нові жертви. І навіть сьогодні, коли ми говоримо, у контактній зоні були жертви”, – підкреслив Макрон.
Він також відзначив “політичну відвагу і рішучість” Зеленського.
Газове питання не вирішено, але розблоковано
Нічого не було вирішено і про транзит російського газу через Україну. Як сказав Зеленський, питання вдалося розблокувати.
“На двосторонній зустрічі з президентом ми говорили про це. Мені здається, що це питання ми розблокували. І вже на рівні радників зараз будуть обговорюватися можливість, формат, обсяг, ціна та інші деталі договору про транзит газу, тому що це дуже важливо для всіх”, – сказав Зеленський.
Відповідаючи на запитання про газові переговори, Путін згадав дитячий віршик Сергія Михалкова: “А у нас в квартирі газ, а у вас?”
“І у вас є. І буде. Але може бути набагато дешевшим, якщо ми домовимося про спільну чесну роботу. Може бути дешевшим на 25 відсотків, ніж сьогодні отримує кінцевий споживач, перш за все промисловий споживач, тому що вартість газу для побутового споживача, для громадян, дотується, ми не можемо вираховувати ціну від дотованої ціни”, – сказав він.
За словами виконавчого директора Нафтогазу Юрія Вітренка, який входив до складу української делегації в Парижі, ні про що конкретне сторони не домовилися, але “домовилися продовжити домовлятися”.
Зеленський після завершення саміту сказав, що питання виплати боргу, “як йому здається”, вирішено: “Питання трьох мільярдів: ми готові взяти газом”.
Докладно про газовий спір між Україною і Росією в матеріалі Газпром за крок від повної поразки.
Источник: www.ua.korrespondent.net
