Велика Британія до останнього не хотіла вводити карантин.
Майже 320 тисяч інфікованих у світі. І ця цифра щодня збільшується на тисячі нових випадків. Західна епідеміологічна система виявилася абсолютно не готовою протистояти китайському коронавірусу.
Навіть досить самовпевнені уряди, які розраховували на так званий колективний імунітет, тепер визнають: суворий карантин – чи не єдиний метод порятунку, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
Відео
Поширення коронавірусу: як країни Європи борються з пандемією
У світі понад 320 тисяч людей інфіковані коронавірусом. І ця цифра щодня збільшується на тисячі нових випадків. Західна епідеміологічна системи виявилася абсолютно не готовою протистояти китайському вірусу. Яких помилок допустилася Європа та які методи дійсно можуть нас уберегти – з'ясовували кореспондентки в Італії, Франції та Німеччині. Більше про коронавірус
У військових машинах тіла померлих лише в одному шпиталі у Бергамо – їх везуть на кремацію до міста Феррара. Крематорій в самому Бергамо працює 24 години на добу, але не може впоратися.
Влада просить припинити співати на балконах – в Італії жалоба. Вчора новий антирекорд – за один день померли 793 людини, позитивні на COVID-19. Медична сестра лікарні у Пезаро Мартіна Туріані більше не може мовчати.
“Дуже важка ніч, в нас закінчилися апарати штучної вентиляції легень. У нас немає вільних ліжок. Телефон не замовкає – дзвонять з відділення невідкладної допомоги. Щоб повідомити про нових пацієнтів, яким необхідна інтенсивна терапія, ми у відчаї, втрачаємо також молоду дівчину 27 років. Відчуваємо себе безпорадними”, – каже вона.
По всій країні лікарні переповнені. Палат не вистачає, хворі лежать на ношах просто у коридорах та в залах очікування. У Бергамо приміщення, де раніше проводили різні фестивалі, терміново перебудовують на новий польовий шпиталь. Але ж інша проблема – немає кому рятувати пацієнтів.
“Нам не вистачає медиків, ми благаємо тих, хто пішов на пенсію рік-два тому повернутися, й просимо допомагати лікарів приватних клінік, в тому числі зовсім невеликих”, – зазначає мер Бергамо Джорджіо Горі.
Більше про: Коронавірус
В Італію прибувають навіть медики з Куби та Китаю. У суботу об 11 ночі прем’єр Італії виступає із екстреним зверненням.
“Це найважча криза, яку переживає країна з післявоєнного періоду”, – зазначає він.
Італійська трагедія це ще й урок для інших країн. На самому початку епідемії її масштаби недооцінили й закривали на карантин лише окремі містечка. Комунікабельні італійці, звиклі до походів в гості, великих родинних свят та ресторанів, дотримуватися обмежень виявилися не готові. Так само як влада – вдатися до більш жорсткого контролю. Боялися збитків для іміджу та економіки. Через три тижні після спалаху Італія зупиняє все виробництво, окрім критично важливого для життя країни.
Тепер фактично працюватимуть лише супермаркети, аптеки, банки і пошта. Влада закриває усі парки і пляжі. У Ломбардії карантин посилюють ще більше. Вигулювати пса – тільки біля дому, вуличні пробіжки – лише наодинці. Для порушників карантину – штрафи до 5 тисяч євро та навіть в’язниця.
Зараз приблизно 20 тисяч людей, які контактували з хворими, знаходяться в ізоляції вдома. Якщо вони вийдуть у масці й рукавичках, приміром, у супермаркет – їм загрожує до 12 років за ґратами. Але навіть це не стримує людей. У Тоскані жінка позитивна на COVID-19 замість карантину вдома поїхала провідати також інфікованого батька, але її затримала поліція.
Мер міста Барі кожного дня перевіряє, як дотримуються карантину.
“Проблема в тому, що ми наближаємось до ситуації, коли число тих, кому потрібна інтенсивна терапія перевищує кількість місць у реанімації. Реанімації потребують не лише пацієнти із коронавірусом, але й люди, наприклад, з інфарктом”, – пояснює він. Антоніо Декаро дивиться на порожнє місто, яке він звик бачити зовсім іншим, й не стримує сліз.
Попри карантинні заходи, про сповільнення вірусу у Франції і Іспанії говорити зарано. Кількість випадків подвоюється в обох країнах щочотири доби. Останні офіційні цифри – понад 500 смертей та 14 тисяч інфікованих у Франції та 1300 смертей і 25 тисяч підтверджених випадків в Іспанії. Проте реальних цифр не знає ніхто – у цих країнах на вірус тестують лише людей у критичному стані, симптоматичних людей з хронічними хворобами і потенційно інфікований медперсонал.
Іспанія стрімко наздоганяє Італію за темпами поширення вірусу. Більшість пацієнтів в критичному стані в лікарнях Мадрида. Там бракує всього: лікарів, реанімаційних ліжок та апаратів штучної вентиляції легень.
“На жаль, найгірше ще попереду, непрості дні чекають нас. Ми відчуємо вплив цього тяжкого періоду, який доведе до межі наші матеріальні та моральні можливості, а також нашу завзятість”, – заявив прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.
На всю Францію – 7 тисяч реанімаційних ліжок, наразі їх вистачає, тому основне завдання влади – максимально загальмувати поширення епідемії, щоб усіх, кого можна врятувати, рятували. Від вівторка французам дозволено виходити на вулицю лише з поважної причини. Інакше штраф розміром 138 євро. Іспанці пішли на повний карантин на три дні раніше за французів, а, отже, мають першими побачити результати соціального дистанціювання. Але пік епідемії не досягнутий ані у Франції, ані в Іспанії.
До карантину починають пристосовуватися. У Франції аж надто багато хто зловживав дозволеною пробіжкою та вигулом собаки – у парках та на набережних спостерігалось скупчення людей. Тому кілька днів тому їх закрили. Закрили і доступ до пляжів для мешканців середземного і атлантичного узбережжя. Влада каже, що попереду дедалі суворіші правила.
Вулиці дедалі порожніші, здається життя зупинилося, але якщо рівно о 8 годині вечора відкрити вікно, то можна почути аплодисменти з балконів, які відлунням прокочуються по всіх кварталах – так французи дякують медперсоналу за роботу.
Заборона виходити з дому чи ставка на самодисципліну. Досі німецька влада вдавалася до прохань і закликала до здорового глузду – не виходьте надвір без потреби, обмежте контакти, подумайте про тих, хто слабший. Утім слова діють не на всіх. Німці збиралися в парках на пікнік або влаштовували вечірки удома. Поки декому не увірвався терпець. Не розумієте слів – будуть штрафи.
На 25 тисяч євро можуть покарати порушників нового порядку в Баварії – першій федеральній землі, де жорстко обмежили право на пересування. Упродовж двох тижнів виходити з дому можна на закупи, за ліками або в банк, на роботу. Зате дозволять побігати в парку – наодинці. Поліцейські рапорти показали – заборона діє, порушників – одиниці.
Утім більшість німців до обмежень ставляться з розумінням. Суворі заходи, хоча і без комендантської години, прийняла третина федеральних земель Німеччини. У Кельні не можна збиратися більш ніж трьом особам, у Майнці – не більш ніж п’ятьох, у Берліні – максимум 10. У Бранденбурзі закрили дитячі майданчики, у сусідньому Берліні діти граються. Зібрати цей пазл із різних правил в єдиний карантин місцевій та федеральній владі Німеччини складно. Повного карантину тут хочуть уникати до останнього. Побоюються, що німецькі нерви не витримають.
Понад 20 тисяч випадків зараження і понад 80 смертей у Німеччині. Кожна – чиясь трагедія, однак важко не помітити, що рівень смертності від коронавірусу тут рекордно низький. Ймовірно, це через підготовленість німецьких лікарень – тут 28 тисяч місць для інтенсивної терапії і готують більше. Також тут рано почали проводити тести. І звичайно – карантин. Утім на головне питання – коли це закінчиться, відповіді немає.
Велика Британія зважилася на інший шлях і ще недавно була ледь не єдиною європейської країною із ставкою на стадний імунітет, а прем’єр Борис Джонсон відмовлявся від “драконівських заходів”. Науковий радник на Downing Street сер Патрік Валланс карантин називав шкідливим та контрпродуктивним. А тому у Британії – жодних заборон масових заходів, тести тільки для людей із явними симптомами, ніякого відстеження ланцюга інфікування. Стратегія, що викликала шок на самому острові.
“Коли я вперше почув про це – не міг повірити. Я і мої колеги спочатку вирішили, що такі звістки про офіційну політику Великої Британії – це сатира, приклад славнозвісного британського гумору. Однак це виявилося реальністю”, – зазначає професор кафедри еволюції та епідеміології інфекційних захворювань Гарвардського університету Др. Уільям Ханедж.
Три дні пізніше і 25 смертельних випадків змусили британський уряд радикально поміняти стратегію. Закрили кордони, школи, з готелів почали робити шпиталі і оголосили карантин для півтора мільйона пенсіонерів і хронічно хворих. Британські вчені підрахували – ставка на колективний імунітет коштувала б Британії понад півмільйона життів.
Однак трьох місяців, за які прем’єр обіцяє побороти вірус, може бути мало. Протистояти заразі може імунітет близько 60-70 відсотків населення. А нема ні його, ні вакцини. Як можливість епідеміологи з Імперського коледжу Лондона пропонують дуже дивну штуку – контрольоване зараження. Виглядати це має так – після карантину обмеження послабити, зараження підуть угору, потім знову закрутити гайки. І так повторювати кілька разів. Але як діяти правильно – однозначної відповіді уряди не мають.
Поки зрозуміло одне – удома із мінімумом соціальних контактів ми виграємо час, щоби побороти вірус із меншою кількістю трун.
Наталя Фібріг, Христина Суворіна та Марія Єщенко.
