Китай хоч і є найбільшим торгівельним партнером України, але більшість торгівельних потоків не мають стратегічного значення для обох сторін, констатували автори дослідження ЦЕС.
Китай не готовий брати на себе ризики від укладення економічних угод з Україною, вдається лише до тактичних інвестицій і не береться розвивати свої проєкти в Україні без створення для них спеціальних комфортних умов. Таких висновків дійшли автори дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), презентованого у п’ятницю, 24 вересня, в Києві в рамках заходу “Чи варто боятися китайських грошей в Україні”.
Організатори заходу зазначили, що Китай як зростаюча супердержава впливає на всі економіки світу, однак “Україна не потрапила на його орбіту, як це трапилося з деякими іншими східноєвропейськими країнами”. Однак, протягом останніх семи років Китай нарощував значний обсяг торгівлі з Україною, придбав відносно великі активи у сфері енергетики та сільського господарства, а також намагався придбати підприємство з будівництва авіаційних двигунів.
Вигоди від зближення з Китаєм
Підтримка офіційним Пекіном китайського бізнесу імпонує українському уряду, а зацікавленість китайських компаній в участі в проєктах, скерованих на європейську інтеграцію України, відповідає українським національним інтересам, заявив штатний радник віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб. “Роздивлятися Україну як окремий ринок для Китаю як геополітичного гравця не дуже цікаво. Йому цікаво дивитися на Україну як на частину європейського простору, тому за останні півтора року ми переглянули пріоритети економічної співпраці з Китаєм”, – наголосив Голуб.
Він нагадав про телефонні переговори лідерів двох держав на початку цього року та їхнє взаємне запрошення здійснити візити в обидві країни. Проте урядовий візит до Китаю з України через проголошені Пекіном суворі карантинні заходи очікується не раніше літа наступного року. Відповідно й офіційний візит президента Володимира Зеленського, від якого очікують поштовху для стрибкоподібного розвитку українсько-китайської економічної співпраці, відбудеться не раніше кінця наступного – початку 2023 року, сказав радник віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції.
Своєю чергою радник представництва Євросоюзу в Україні та екс-заступник міністра інфраструктури з європейської інтеграції Віктор Довгань заявив, що співпраця з Китаєм може бути корисною, якщо врахувати досвід подолання корупційних ризиків в угодах з китайськими інвесторами минулих років. “2016-го року на посаді заступника міністра інфраструктури мені разом з командою доводилося “розгрібати” кредити, які набрав уряд Януковича у 2012-2013 роках – непрозорі та під комерційні відсотки”, – сказав Довгань.
Найбільші ризики – непрозорість і втручання держави
Наразі Китай є найбільшим торгівельним партнером України, але більшість торгівельних потоків не мають стратегічного значення для обох сторін, констатували автори дослідження ЦЕС “Китайський економічний слід в Україні”.
Його результати свідчать, що Китай експортує до України левову частку високотехнологічних товарів, а імпортує здебільшого промислову та продовольчу сировину. При цьому рівень прямих китайських інвестицій в українську економіку на початок 2021 року залишався незначним і становив лише 107 мільйонів доларів і лише в державні українські підприємства. Чимало проєктів та угод так і не були реалізовані, ймовірно через вимоги надання китайській стороні спеціальних умов, наприклад, в обхід законодавства про державні закупівлі, констатували автори дослідження.
Але найбільшим викликом для економічних відносин України з Китаєм залишається перевага політичної доцільності над економічною вигодою, зазначив заступник регіонального директора CIPE в Європі та Євразії Ерік Хонтц. Він нагадав, що країни з більшою прозорістю ухвалення рішень і потужнішою демократією краще будують свою економіку. “Попри симпатію деяких українських політиків до білоруської моделі, яка комусь здається привабливою, українці вірять у вільне підприємництво. І бачать, що надмірне державне втручання є загрозою для економічного зростання”, – підбив підсумки Хонтц.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
Читайте Korrespondent.net в Google News
Источник: www.ua.korrespondent.net
