Шанс для України. ЄС перейде на “зелену” енергію

Криза, викликана пандемією коронавірусу, підштовхнула європейців до переходу на чисті технології.

 

В ЄС хочуть зменшити залежність від викопних енергоносіїв і досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Єврокомісія представила стратегію використання водню, як одного з найважливіших джерел енергій при переході на чисті технології. У Брюсселі стратегію називають шансом для України. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Європа переходить на “зелені рейки”

 

8 липня Європейська комісія представила два документи, які повинні допомогти в досягненні поставлених цілей: відмови від вуглецевої енергетики і відкат глобального потепління. Це стратегія інтеграції енергетичної системи і воднева стратегія.

 

Зараз енергетичний сектор відповідальний за близько 75 відсотків викидів парникових газів в ЄС. Головною метою стратегії інтеграції енергосистем є зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище і зниження енерговитрат.

 

В рамках Паризької угоди про клімат країни ЄС взяли на себе зобов’язання щодо істотного скорочення викидів в атмосферу парникового газу CO2, і широке впровадження водневих технологій розглядається як один з магістральних шляхів досягнення поставлених цілей.

 

У 2019 році в різних країнах Європи здійснили вже цілий ряд проектів з використання водню замість нафти, газу і вугілля. Через пандемію коронавірусу тема водню на кілька місяців пішла на задній план, але зараз вона викликає ще більший інтерес.

 

Це пов’язано з тим, що для подолання наслідків пандемії в різних країнах і в цілому в ЄС готуються гігантські програми стимулювання економіки, і є очевидне прагнення направити кошти, що виділяються на розвиток найбільш інноваційних, перспективних і екологічних технологій.

 

Минулого місяця Міжнародне енергетичне агентство спільно з Міжнародним валютним фондом підготувало План сталого одужання, в якому розповідається, як перезапустити зростання світової економіки на низьковуглецевій основі. Детально – в матеріалі Без нафти. Як рятують економіку від коронакризи.

 

В Єврокомісії бачать найближче майбутнє так: люди їздять на електромобілях, які вони заряджають від сонячних батарей, розміщених на дахах будівель, а квартири обігріваються теплом, виділеним заводом або центром обробки даних, розміщених неподалік.

 

У представлених ЄК документах також пропонується виробляти в Євросоюзі до 2024 року майже мільйон тонн водню, а до 2030 – вже десять мільйонів тонн. Законодавчу базу для цього розробляє ліберальний євродепутат з Австрії Клаудіа Гамон.

 

“Водень вважається зеленим, якщо він використовується для декарбонізації, то скорочення викидів вуглекислого газу в енергоємних галузях або для заміни вуглецю, наприклад, при виробництві сталі”, – сказала вона.

 

Водень наразі вважається найперспективнішим джерелом енергії. На певний час вуглеці все ж зможуть утримувати свою позицію, оскільки дезінтеграція природного газу є найдешевшим способом виробництва водню.

 

Але водень може бути отриманий з води з використанням енергії з відновлюваних джерел енергії або копалин. І якщо буде знайдений економічно ефективний спосіб отримання водню шляхом електролізу морської води з використанням сонячної енергії, то прорив у нову енергетику стане незворотнім, кажуть експерти.

 

Оскільки Брюссель обирає найкоротший шлях до використання водневого потенціалу не тільки в екологічних, а й технологічних, фінансових і промислових цілях, то створює Європейський альянс за чистий водень за участю нафтових і газових компаній, таких як Shell і Snam.

 

Воднева стратегія ЄС включає комплекс заходів для просування “зеленого” водню в європейській енергетиці та декарбонізації економіки. Йдеться про часткову заміну вугілля на водень при виробництві сталі і про переведення на водневе паливо пасажирського, як громадського, так і особистого, а також вантажного транспорту.

 

Для досягнення цих цілей було запропоновано 38 заходів, що включають законодавчі ініціативи і фінансування нових технологій.

 

Як пише DW з посиланням на джерело в Брюсселі, Єврокомісія хоче залучати до участі і сусідні країни, зокрема Україну.

 

“Ці стратегії – також шанс для України. Ми будемо контактувати з Україною і дивитися, як вона може розвивати виробництво для поставок на наш ринок”, – зазначив співрозмовник видання в Єврокомісії.

 

При цьому наголошується, що для країн-постачальників викопних енергоносіїв, зокрема для Росії і Норвегії, рух ЄС до кліматичної нейтральності буде викликом. Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон нагадала, що досягти цієї мети можливо лише за відмови від викопних джерел енергії.

 

“Всі партнери, які постачають нам викопне паливо, повинні прийняти це до уваги”, – застерегла єврокомісар.

 

Представлені стратегії також передбачають розвиток системи трубопроводів для транспортування водню. Найдешевший спосіб – це переоснащення газопроводів. Вартість переобладнання оцінюється в 10-30 відсотків від ціни прокладання нових труб.

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Источник: www.ua.korrespondent.net

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *