Путін перемістив ядерну зброю до кордонів НАТО: чого насправді домагається Москва і як реагує Захід / Фото: ТСН.ua
У новому витку ескалації ядерних погроз Кремль перемістив тактичну ядерну зброю до ближчої до НАТО Білорусі. Однак тепер це брязкання зброєю не шокує ані Захід, ані Україну.
Росія перемістила тактичну ядерну зброю від своїх кордонів до сусідньої Білорусі, на кількасот кілометрів ближче до території НАТО. Таким чином Путін підтримує свої погрози Альянсу через подальшу підтримку України з боку партнерів.
Про це пише Foreign Policy.
“Цей крок, про який Путін вперше оголосив у червні минулого року, ймовірно, спрямований на посилення тиску на східний фланг НАТО”, — пише видання.
Це сталося після років “брязкання ядерною зброєю”, спрямованого на те, щоб налякати Захід і змусити його зменшити підтримку України, яка вже третій рік воює з Росією, хоча високопосадовці НАТО наполягають на тому, що цей крок кардинально не змінює характер воєнних загроз, які Росія становить для Альянсу.
Арвідас Анушаускас, міністр оборони Литви, був першим високопосадовцем в альянсі НАТО, який підтвердив новину про розгортання. Він попередив, що ризики бездіяльності Заходу є високими, посилаючись на слабку реакцію Заходу на переміщення Росією нових ядерних озброєнь на Калінінградський півострів, який межує з Польщею та Литвою з обох боків.
“Ми б хотіли бачити більш жорстку відповідь на це. Якщо [росіяни] перенесуть ядерну зброю ближче до нас, ми також повинні переміститися”, — сказав тоді Анусаускас.
Ядерне питання нависло над головами західних лідерів відтоді, як Росія розпочала своє вторгнення до України. Високопосадовці США вважали, що Путін обмовився про можливість застосування тактичної ядерної зброї обмеженої потужності у 2022 році, оскільки він зіткнувся з українськими перемогами і значними невдачами на полі бою перед тим, як конфлікт зайшов у глухий кут наступного року.
Путін не зняв цю загрозу з порядку денного, навіть коли конфлікт перебуває у відносному глухому куті. У середу, 14 березня, напередодні президентських виборів у Росії він пішов ще далі.
“З військово-технічної точки зору ми, звичайно, готові”, — сказав Путін в інтерв'ю телеканалу “Россия-1” та інформаційному агентству РІА про перспективу ядерної війни із Заходом, коли відповідав на запитання про загрози російському суверенітету. Проте російський лідер зазначив, що не вважає, що “все йде стрімко” до ядерного конфлікту. Він також заперечив, що розглядав можливість застосування тактичної ядерної зброї в Україні 2022 року, заявивши, що “такої необхідності ніколи не було”.
Представники західних розвідок і дослідники з відкритих джерел витратили місяці на відстеження статусу російського розгортання в Білорусі, яке сам Путін сформулював як попередження Заходу. Переміщення зброї до Білорусі знаменує одну з найзахідніших точок розгортання атомного арсеналу Кремля.
Переміщення ядерної зброї має чіткий політичний сигнал, але деякі експерти применшують воєнне значення цього кроку, стверджуючи, що зброя не становить більшої чи меншої загрози для Альянсу просто від того, що її перемістили на кілька сотень миль ближче до території НАТО.
“Росіяни можуть дістатися будь-якого місця на території НАТО з ядерними ракетами, які вони мають на своїй території. Це абсолютно не змінює стан загроз. Тому це суто політичне послання”, — сказала Роуз Готтемеллер, колишня високопоставлена посланниця США з контролю над озброєннями і заступниця Генерального секретаря НАТО.
Інші пішли далі, стверджуючи, що публічна реакція на переміщення ядерної зброї в Білорусі просто грає на руку Росії.
“Яка, власне, різниця? Чому кожна дискусія про те, що “Господи, у нас є ядерна зброя в Білорусі, подивіться, що станеться” — це просто російський план захоплення Білорусі. Це просто російський план, щоб відволікти увагу від України і створити додаткові теми на нашому порядку денному. Але насправді це не має жодного значення для того, як поводиться Росія”, — сказав Ханно Певкур, міністр оборони Естонії.
Проте Путін може розіграти ядерну загрозу проти НАТО в найближчому майбутньому, насамперед в той час, коли Росія намагається відновити свої розгромлені збройні сили в Україні і бачить, що військова підтримка України з боку Заходу починає слабшати. Але, з іншого боку, рішучість Заходу проти ядерного шантажу зростає.
“[Путін] хоче переконатися, що в нинішніх дебатах в США і Європі щодо того, чи продовжувати підтримувати Україну, є край занепокоєння. Не можна сказати, що Україна і союзники НАТО в Європі застраховані від цих погроз, але вони вже не мають того шокувального ефекту, який був у перші дні вторгнення”, — сказала Роуз Готтемеллер.
Нагадаємо, раніше Володимир Путін в інтерв'ю російському пропагандисту Дмитру Кисельову заявив про готовність до ядерної війни. Мовляв, “російська ядерна тріада сучасніша за будь-яку іншу”.
Водночас президент Франції Емманюель Макрон вже відреагував на такі зухвалі слова Путіна і заявив, мовляв, “недоречно погрожувати” французам, коли вони також мають ядерну зброю.
Источник: www.tsn.ua
