Росія і Захід ведуть обмежену співпрацю в Арктиці: в чому вона полягає

Попри глибоке заморожування відносин між Росією та західними країнами після повномасштабного вторгнення РФ до України в лютому 2022 року, Захід все ж має обмежену співпрацю з Москвою через Арктичну раду.

Про це пише Reuters.

Коли в березні арктичні країни імітували великий розлив нафти під час навчань біля північного узбережжя Норвегії, Росія також взяла в них участь. Це був той рідкісний знак співпраці між Москвою і Заходом, який підкреслює особливий статус полярного регіону.

“У нас була хороша комунікація з усіма державами, включно з Росією. РФ також запропонувала допомогу, і ми її прийняли (Росія імітувала відправлення двох кораблів на навчання – ред.)”, – сказав Оле Крістіан Б'єркемо, голова робочої групи Арктичної ради з питань запобігання, готовності та реагування на надзвичайні ситуації, яка керувала навчаннями.

До складу Арктичної ради входять усі вісім арктичних країн – США, Канада, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Данія, Ісландія і Росія – і вона займається різноманітними питаннями, від забруднення та економічного розвитку до пошуково-рятувальних місій.

Сім західних країн, які зараз є членами військового альянсу НАТО, призупинили співпрацю з Москвою після її вторгнення до України. На стоп поставили третину зі 130 проєктів Ради через пряму участь Росії. За словами дипломатів, припинення роботи Ради загалом поставило б під загрозу безпеку в Арктиці та підірвало б зусилля з боротьби зі зміною клімату в регіоні, де потепління відбувається вчетверо швидше, ніж у решті світу.

Норвегія, яка перебрала на себе дворічне головування в Раді торік у травні, заявила, що хотіла б уникнути такого результату.

“Головною метою норвезького головування було переконатися, що структура виживе, тому що ми не можемо дозволити собі втратити її”, – сказала заступниця міністра закордонних справ Норвегії Марія Вартерессіан в інтерв'ю Reuters.

Рада, заснована 1996 року, вже давно розглядається як ключова арена для співпраці між Заходом і Росією, розробляючи зобов'язувальні угоди про захист і збереження довкілля. Росія становить приблизно третину всього арктичного регіону і на неї припадає майже 70% економічної активності у високих широтах.

“Ми знали, що це головування буде надзвичайно складним і важким”, – сказав норвежець Мортен Геглунд, голова групи вищих арктичних посадових осіб, перед яким зараз стоїть завдання збалансувати відносини між західними членами Ради та Росією.

На початку війни в Україні багато полярних експертів проголосили кінець “винятковості” Арктики – концепції часів Холодної війни, яка характеризує Арктику як настільки унікальне місце завдяки своїй географії та історії, що вона не схильна до певної геополітичної напруженості і тому є ареною для мирного співробітництва.

Деякі нещодавні події посилили песимізм експертів. Торік у вересні Росія вийшла з Баренц-Євро-Арктичної ради, ще одного арктичного регіонального форуму. А в лютому Росія призупинила щорічні добровільні внески до Арктичної ради, посилаючись на необхідність відновлення “реальної роботи” за участю всіх країн-членів.

Однак у лютому секретаріат Арктичної ради заявив, що відновить засідання робочих груп з питань екології та безпеки у віртуальному форматі за участю Росії, і деякі аналітики побачили в цьому підстави для надії.

“Те, що ми бачимо під час головування Норвегії, показує, що співпраця все ще можлива”, – сказав Павло Дев'яткін, московський дослідник з американського аналітичного центру Арктичного інституту.

Робоча група Ради, що займається моніторингом клімату і навколишнього середовища регіону, незабаром опублікує три звіти – про зміни клімату Арктики, забруднення мікропластиком і радіоактивність, публікація яких була відкладена через війну в Україні. Звіт про радіоактивність вимагав значного внеску з боку Москви, оскільки він має російського співавтора і містить велику кількість російських даних, сказав Рольф Родвен, виконавчий секретар робочої групи Програми моніторингу та оцінки Арктики.

Норвегія і Росія мають спільний арктичний кордон і співпрацюють з практичних питань, як-от управління рибальством у Баренцевому морі – робота, яка триває від моменту вторгнення до України. Чиновники кажуть, що прагматична співпраця на технічному або науковому рівні може бути правильним рішенням, але контакти на політичному рівні в Раді немислимі, поки триває війна.

“Ми повинні адаптуватися до нової реальності. Ми повинні визнати… що це інша реальність, ніж чотири роки тому. Вона, безумовно, не буде нічим схожа на ту, що була раніше”, – додав норвежець Мортен Геглунд.