Французька соціологічна компанія Elabe оприлюднила результати опитування щодо можливого розподілу голосів на президентських виборах у Франції навесні 2027 року. Згідно з дослідженням, Марін Ле Пен, відома своїми проросійськими симпатіями, суттєво випереджає своїх потенційних суперників. Її прихід до влади може стати серйозним викликом для європейської єдності в питанні підтримки України, а Київ ризикує втратити одного з ключових союзників у Європі.
За даними компанії, участь у президентських виборах можуть взяти 11 потенційних кандидатів. Найбільшу підтримку виборців у випадку балотування, ймовірно, матимуть депутатка «Національного об’єднання» Марін Ле Пен, колишній прем’єр-міністр Едуар Філіпп, експрем’єр та член партії «Відродження» Габріель Атталь, проросійський лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон та євродепутат Рафаель Глюксманн. Чинний президент Еммануель Макрон участі у виборах уже не братиме, оскільки відповідно до Конституції Франції президент не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль. Раніше Макрон заявляв, що не займатиметься політикою після завершення терміну своїх повноважень у 2027 році.
За даними Elabe, наразі президентськими виборами у Франції зацікавлений кожен третій француз. Таким чином інтерес до кампанії є дещо вищим, ніж той, що був зафіксований на тому ж етапі попередніх президентських виборів. Така зацікавленість поширена серед усіх категорій населення, без огляду на вік.
Зважаючи на прогноз, Марін Ле Пен прогнозують лідерство у першому турі незалежно від того, хто з потенційних кандидатів братиме участь у президентських перегонах. Підтримка виборців коливатиметься в межах 34-35,5%. Політикиня може заручитися підтримкою майже всього електорату «Національного об’єднання» з першого туру парламентських виборів 2024 року – 8 із 10 виборців, – а також кожного п’ятого виборця партії «Республіканці».
Найкращі шанси посісти друге місце натомість має Едуар Філіпп. За нього готові проголосувати від 17% до 20,5% виборців. Мер Гавра міг би розраховувати на підтримку 58-68% виборців президентської коаліції Ensemble та відносної більшості електорату «Республіканців» – 25-34%.
Підтримка Рафаеля Глюксманна демонструє позитивну динаміку після оголошення про свою участь у соціалістичних праймеріз: його підтримують від 11,5% до 14% виборців. Зайняти друге місце та зрівнятись із Жаном-Люком Меланшоном політик міг би тільки за умови участі у виборах Габріеля Атталя.
Габріель Атталь втрачає темп після значного зростання рейтингу в липні: він міг би отримати 12-12,5% голосів, що на 1,5 відсоткового пункта менше. У всіх розглянутих сценаріях його випереджають Меланшон і Глюксманн.
Позитивна динаміка проросійського політика Жана-Люка Меланшона, зафіксована в липні, слабшає: він отримав би 14-14,5% голосів. За прогнозом Elabe, Меланшон міг би претендувати на вихід до другого туру в разі участі у виборах Габріеля Атталя, однак у сценаріях з Едуаром Філіппом поступався б йому на 3–5,5 відсоткового пункта. У такому випадку кандидат від «Нескореної Франції» може розраховувати на відносну більшість виборців лівого політичного альянсу «Новий народний фронт» – 4-5 із 10, однак практично не матиме додаткового резерву голосів серед інших груп електорату.
Якби другий тур президентських виборів відбувся вже на наступних вихідних, Марін Ле Пен випередила б усіх потенційних суперників. Найпереконливішою була б її перевага над Жаном-Люком Меланшоном – 69,5% проти 30,5%. У протистоянні з Рафаелем Глюксманном та Габріелем Атталем Ле Пен набрала б 57% голосів проти 43% у кожного з опонентів. Найменшим був би розрив з Едуаром Філіппом: за Ле Пен проголосували б 52,5% виборців, за Філіппа – 47,5%.
До порівняння, у першому турі на минулих президентських виборах 2022 року результати були такими: Еммануель Макрон набрав 27,84% голосів виборців, Марін Ле Пен – 23,15%, Жан-Люк Меланшон – 21,95%, Ерік Земмур – 7,07%, Валері Пекресс – 4,78%, Яннік Жадо – 4,63%, Жан Лассаль – 3,13%. Решта кандидатів набрали менш як 3% кожен. У другому турі Еммануель Макрон переміг Марін Ле Пен з результатом 58,55% проти 41,45% голосів.
Нагадаємо, Марін Ле Пен відома своїми відверто проросійськими симпатіями. Нещодавно лідерка французьких ультраправих пообіцяла скасувати підтримку Україні в разі перемоги на президентських виборах 2027 року. Едуар Філіпп, один із найвірогідніших претендентів на протистояння з Ле Пен у другому турі, різко розкритикував таку позицію.
««Перекрити кран» Україні – це служити Росії… Ослаблення України, як того прагне Марін Ле Пен, – це загроза безпеці Європи та Франції. Я зроблю все, щоб цьому запобігти», – заявив політик.
Політик також наголосив на зв’язках лідерки Національного об’єднання з Росією, назвавши її «голосом слабкості та злочинного підлаштовування під Кремль».
Окрім цього, у 2025 році Марін Ле Пен потрапила в гучний політичний скандал. Французький суд визнав політикиню винною у розтраті європейських коштів для фінансування своєї партії. Тоді їй призначили покарання – 4 роки позбавлення волі та заборону балотуватися на державні посади. Згодом Паризький апеляційний суд скоротив термін дії заборони на участь у виборах, фактично відкривши лідерці ультраправих можливість балотуватися на президентські вибори 2027 року. Також суд пом’якшив покарання Ле Пен до 3 років позбавлення волі, з яких 2 – умовно, а один – з носінням електронного браслета.
Дізнатися більше на: leopolis.news