Після 16 місяців війни проти України російський флот, включно з підводним, залишається значною мірою неушкодженим.
Сухопутні війська Росії зазнали значних втрат в Україні, але її повітряні та військово-морські сили значною мірою залишаються неушкодженими і кораблі, призначені для Північного та Балтійського флотів РФ, все ще можуть становити виклик для НАТО.
Про це пише Business Insider.
Особливою проблемою для Альянсу є підводні човни Росії, багато з яких належать до цих двох флотів. Ці підводні сили “не постраждали” внаслідок розв’язаної Росією війни проти України, повідомив американським законодавцям у квітні генерал Крістофер Каволі, командувач Європейського командування США та верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі.
Військово-морські сили НАТО приділяють більше часу роботі над антисубмаринною війною у відповідь на цю загрозу, а для військових у Північному регіоні, який включає нового члена НАТО та наступну країну, яка приєднається, ця загроза спонукала до відновленого інтересу в розширенні їхніх підводних флотів.
Північний флот Росії, розташований на Кольському півострові поблизу Фінляндії, є одним із наймогутніших флотів Росії. Він наглядає практично за 30 бойовими підводними човнами, деякі з яких оснащені ядерними балістичними ракетами, а також за 40 військовими кораблями. В разі конфлікту флот намагатиметься контролювати навколишні моря та перешкоджати постачанням НАТО в північному Атлантичному регіоні.
Балтійський флот, зі штаб-квартирою в російському ексклаві Калінінград, є найменшим із флотів Росії, на якому перебувають приблизно 40 військових кораблів та один підводний човен. Проте за повідомленнями, Росія планує збільшити підводні сили цього флоту, що посилить її здатність до атак і руйнування морської інфраструктури та діяльності в Балтійському морі.
Потенційна загроза від підводних сил Росії спонукала її сусідні країни переоцінити свої власні потреби в підводних човнах.
Швеція може незабаром приєднатися до НАТО, розширюючи територію Альянсу майже до берега Балтійського моря, і водночас принести з собою військову силу, створену з урахуванням потенційного протистояння з Росією. Одними із найразючіших її елементів є власноруч збудовані підводні човни.
Шведський військово-морський флот експлуатує три дизель-електричні підводні човни класу “Готланд”, які вважаються одними з найкращих підводних човнів із конвенційним приводом у світі. Також у них є старіший корабель класу Sodermarland, який буде замінений 2027 року, після прибуття першого з двох підводних човнів класу A-26 Blekinge.
Відомо, що підводні човни класу “Готланд” важко виявити. Вони використовують систему незалежного від повітря приводу, що дозволяє їм перебувати зануреними протягом тижнів, на відміну від інших підводних човнів з конвенційним приводом, які повинні з'являтися на поверхні кожні кілька днів для підзарядження акумуляторів. Під час навчальної вправи 2004 року підводний човен класу “Готланд” успішно уникав виявлення багато разів та “топив” авіаносець USS Nimitz у симульованій атаці.
Підводні човни класу A-26 Blekinge, які приєднаються до шведського флоту 2027 та 2028 років, спеціально призначені для атаки та захисту важливої підводної інфраструктури, що, за оцінками НАТО, стикається зі зростальною загрозою з боку Росії, шляхом використання дистанційно керованих апаратів та бойових дайверів. Після прийняття Швеції до НАТО та постачання човнів класу A-26 Blekinge кількість підводних човнів, якими оперують країни Балтійського регіону в Альянсі, збільшиться до 12.
Підводні човни Швеції є ще більш загрозливими в Балтійському морі, яке в середньому має лише близько 58 метрів глибини. Ядерні підводні човни не можуть ефективно діяти на таких глибинах, що робить підводні човни Швеції найсильнішими хижаками в цьому регіоні. Багато річок, що впадають у Балтійське море, також означають змінність його солоності, що впливає на плавучість і рух звуку у воді — умови, які беруть під сумнів операції підводних човнів, але з якими Швеція має десятиліття досвіду.
Знання Швеції про регіон “заповнює прогалину” і надає “експертизу, якої немає у НАТО”, — заявив командир флотилії підводних човнів Швеції Фредрік Лінден у коментарі Reuters.
Східна сусідка Швеції, Фінляндія, офіційно приєдналася до НАТО, проте вона не має підводних човнів і не оголосила про плани щодо їх придбання. Однак західні сусіди Швеції, Норвегія та Данія, обидві бачать потребу в більших флотах підводних човнів.
Данія зняла з експлуатації свій останній підводний човен 2004 року, але зараз розглядає можливість повернення підводних човнів, згідно із заявою Міхаеля Ааструпа Йенсена, голови комітету зовнішньої політики данського парламенту.
“Чи повинні ми купувати нові підводні човни, чи, можливо, ми повинні зблизитися у співробітництві з кількома нашими друзями, які мають підводні човни?” — сказав Ааструп Йенсен в Інституті Гадсона 12 червня. — Це одні з варіантів на цей момент, оскільки якщо ми намагатимемося мати повне уявлення про все, ми не будемо ідеальними в жодній галузі. Тому можливо, ми можемо бути ідеальними у деяких сферах, а наші шведські друзі — в інших сферах і так далі”.
Норвегія експлуатує шість підводних човнів класу “Ула”, які перебувають в експлуатації вже 30 років. Осло планує модернізувати човни класу “Ула” для продовження їхнього службового терміну, але також планує замінити їх на чотири підводні човни класу “U212CD”, побудовані в Німеччині, які мають прибути між 2029 і 2035 роками.
U212CD є найсучаснішою версією високо оціненої родини підводних човнів U212. Вони призначені для прихованих операцій у мілководних зонах. Вони будуть непомітними та використовуватимуть незалежний від повітря привід для можливості перебувати під водою протягом тижнів.
Морська безпека стає все більшою проблемою для Норвегії в умовах напруженості з Росією, яка посилюється, та збільшення доступності Арктики. У відповідь на ці виклики, за словами генерала Ейріка Крістоферсена, головного командувача норвезьких Збройних сил, Норвегія повинна покращити свою здатність діяти в регіоні, підтримувати своїх союзників там та протидіяти діям противників.
Підводні човни є важливим елементом цих зусиль, зазначив Крістоферсен у нещодавньому звіті, в якому були наведені рекомендації для норвезької безпеки. У звіті зазначалося, що морські сили країни повинні “зберігати ядро, що сконцентроване навколо фрегатів і підводних човнів, для забезпечення можливості заперечення та здатності завдати ворогу втрат”.
Крістоферсен рекомендував, щоб Норвегія збільшила свій підводний флот із чотирьох суден до шести, стверджуючи, що це збільшення “має вищий пріоритет, ніж збільшення з чотирьох до шести фрегатів”, але не зазначивши склад цього розширеного флоту.
“Підводні човни важко виявити в зануреному стані, і в короткостроковій і середньостроковій перспективі не було виявлено жодної технології, яка б кинула цьому виклик, — сказав Крістофферсен у звіті. — Це посилення збільшить здатність Збройних сил позбавляти супротивника свободи дій і збільшить здатність боротися з морськими силами противника”.
Источник: www.tsn.ua
