Натяк на війну: хто і навіщо підтримує держпереворот у Нігері, новини 1+1

Не всі вороже ставляться до переворотів у Нігері та інших африканських країнах, які занепокоїли Захід протягом останніх кількох років.

Про це пише Associated Press. 

На “сімейному фото” саміту Росія-Африка минулого тижня президент Росії Володимир Путін стояв поруч з Ібрагімом Траоре, молодим військовим офіцером, який захопив владу в Буркіна-Фасо у вересні.

Це був незручний момент для багатьох лідерів в інших країнах Африки. “Нормалізація і надання гідності військовим захопленням влади має турбувати наш великий континент”, — написав цього тижня головний секретар Міністерства закордонних справ Кенії, поширюючи фотографію.

Тепер Буркіна-Фасо та інша дружня до Росії країна на чолі з військовою хунтою, Малі, зробили незвичайний крок, заявивши, що іноземне військове втручання в сусідньому Нігері після перевороту минулого тижня буде вважатися оголошенням війни і проти них теж.

Вони кидають виклик західноафриканській регіональній організації ЕКОВАС, яка заявила в 30 липня, що може застосувати силу, якщо лідери перевороту в Нігері не повернуть на посаду демократично обраного президента Мохамеда Базума протягом тижня. Інша постраждала від перевороту країна, Гвінея, в окремій заяві підтримала хунту Нігеру і закликала ЕКОВАС “схаменутися”.

Їхній захист подій у Нігері ускладнює реакцію світу, оскільки випробовує рішучість партнерів на міцність. Це також відображає те, про що попереджало дослідження Організації Об’єднаних Націй минулого місяця після опитування тисяч громадян африканських країн, які нещодавно пережили перевороти або інші недемократичні зміни уряду.

“Можливий сценарій на регіональному рівні може призвести до того, що військові хунти в Малі, Гвінеї і Буркіна-Фасо об’єднаються”, щоб кинути виклик традиційній реакції регіону на перевороти, йдеться в доповіді. У звіті міститься попередження про те, що вони можуть кинути виклик санкціям і провести вибори за допомогою “нових міжнародних альянсів”.

У доповіді говориться, що “парадоксально”, але народна підтримка нещодавніх військових переворотів в Африці є “симптомом нової хвилі демократичних прагнень, яка поширюється по всьому континенту”, оскільки переважна більшість молодого населення розчаровується в існуючих економічних і політичних системах і вимагає змін швидше, ніж це можуть забезпечити вибори.

Багато хто просто хоче відчувати себе в безпеці, в той час як ісламські екстремісти розширюють свою територію в Сахелі, посушливому регіоні на південь від пустелі Сахара. “Я думаю, що військова влада в Нігері буде краще координувати свої військові дії з Малі і Буркіна-Фасо в боротьбі з тероризмом”, — сказав Харбер Сіссе, громадянин Малі, який проживає в Гвінеї, в інтерв’ю агентству Associated Press. Він вважає, що демократично обраний президент Нігеру Мохамед Базум “закривав очі” і дозволяв екстремістам перетинати кордон з Малі.

Ті, хто пам’ятає минулі перевороти в регіоні, не обов’язково будуть шоковані поспіхом зібраними військовими оголошеннями і заворушеннями на вулицях. Опитування, проведене ООН, виявило оптимізм і хвилювання разом із тривогою за майбутнє, а також нетерпіння, яке призвело до кількох переворотів протягом кількох місяців у кількох країнах. Чотири перевороти в Африці у 2021 році стали найбільшою кількістю переворотів за один рік за останні два десятиліття.

Багато людей заявили, що вважають, що армія повинна брати на себе відповідальність, коли цивільний уряд є некомпетентним. “Ці висновки підкреслюють ризик повернення до епохи тісного військового втручання в африканську політику”, — йдеться у звіті ООН.

Певна міжнародна реакція на перевороти може бути сприйнята як образа, особливо якщо деякі іноземні партнери вважали пріоритетом безпеку, а не притягнення африканських урядів до відповідальності за передбачувані неправомірні дії. “У деяких сценаріях ці геополітичні втручання посилили ті самі фактори, які підвищують ризик перевороту”, — йдеться у звіті ООН.

Нігер розглядався Сполученими Штатами і союзниками як останній великий партнер по боротьбі з тероризмом в регіоні після того, як Малі і Буркіна-Фасо вигнали французькі війська, а Малі наказала 15-тисячній миротворчій місії ООН покинути країну, заявивши, що вона не виконала свою місію.

Економічні санкції та скорочення програм допомоги після переворотів загрожують погіршити умови життя багатьох людей у найбідніших країнах світу, в той час як заможні іноземці сідають на евакуаційні рейси до більш комфортних місць.

Щоб допомогти протистояти “епідемії переворотів”, міжнародні партнери не повинні применшувати невдоволення людей національною владою, а їхня участь має виходити за рамки сектору безпеки та “національних еліт”, написав 31 липня директор аналітичного центру Amani Africa Соломон Дерсо.

“Невелика кількість людей наживається на багатствах Нігеру, — сказав один з прихильників перевороту Сейду Муса в столиці Ніамеї. — Нігерійці не можуть так жити. Настав час змін. І зміни прийшли”.

Частково розчарування в Нігері та його сусідах через слабкість уряду в боротьбі з корупцією та загрозою ісламського екстремізму було спрямоване на Францію, колишнього колонізатора сучасних Малі, Гвінеї, Нігеру, Буркіна-Фасо та інших країн Західної і Центральної Африки. Французьке посольство було атаковане в Нігері незабаром після перевороту, а посольство в Буркіна-Фасо було атаковане минулого року.

Дехто в Західній Африці був засмучений попередженням Франції невдовзі після перевороту в Нігері щодо тих, хто загрожує “французьким інтересам” в цій країні, вбачаючи в цьому приклад нібито пріоритетів, які вже давно зумовлюють втручання сторонніх, зокрема, природні ресурси.

Росія зіграла на таких настроях, позиціонуючи себе перед африканськими державами як країну, що ніколи не колонізувала континент, завоювавши підтримку в Малі та інших вразливих країнах для Москви і російської групи найманців “Вагнер”.

Російський прапор можна було побачити на вулицях столиці Нігеру в перші дні після перевороту, навіть коли Кремль закликав Нігер “якнайшвидше відновити конституційний порядок”.

Москва також підкреслила свою роль провідного постачальника зброї до Африки, про що заявив військовий лідер Буркіна-Фасо під час російсько-африканського саміту.

“Слава Богу, Росія — країна, яка ні в чому не відмовляє”, — сказав Траоре в інтерв’ю російському виданню Sputnik, стверджуючи, що Москва не накладає жодних обмежень на закупівлю зброї і навіть готова надати її безкоштовно, щоб допомогти в боротьбі з екстремізмом. “Фактично, все, що ми хочемо купити, Росія згодна нам продати. З іншими країнами так не буває”.

Нагадаємо, путчисти в Нігері заявили, що призупинили роботу всіх інститутів і закрили кордони країни. Президент Нігеру Мохамед Базум, який був союзником України в Африці, утримується військами президентської гвардії від ранку 26 липня. 

Источник: www.tsn.ua