Найважче зниження видобутку. Головне в угоді ОПЕК+

Мета угоди – стримати падіння нафтових цін. В останні тижні вони різко знизилися і досягли мінімального рівня за 18 років.

 

Картель країн-нафтовиробників ОПЕК, найбільшим членом якої є Саудівська Аравія, Росія та інші виробники нафти домовилися про найбільше зниження видобутку нафти.

 

До історичної угоди вперше приєдналися США, які завдяки сланцевій революції стали одним з найбільших виробників нафти у світі. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Міжнародна міжурядова організація ОПЕК з’явилася в 1970-х роках і потрясла світ, оскільки на власний розсуд керувала нафтовим вентилем і стала володарем кон’юнктури розвинених країн.

 

Але в останні роки впливовість ОПЕК знижувалася, а коли США стали найбільшим нафтовиробником світу після “сланцевої революції”, організація опинилася на межі.

 

У 2017 році до них приєдналася Росія, і з’явився формат ОПЕК+. Однак співпраця обірвалася місяць тому. З того моменту ціни на нафту почали стрімко падати – з 51 долару 4 березня до 32 доларів за барель 9 березня.

 

У березні 2020 року ОПЕК на чолі із саудитами запропонувала скоротити видобуток додатково на 1,5 мільйона барелів, щоб прибрати з ринку надлишок нафти.

 

Росія відмовилася піти на подальше зниження виробництва. У відповідь ОПЕК не стала продовжувати попередні домовленості, що означало зняття всіх обмежень з 1 квітня.

 

Після зриву угоди Саудівська Аравія – фактичний лідер ОПЕК – запропонувала своїм клієнтам великі знижки. ЗМІ почали говорити про початок “цінової війни” на ринку нафти.

 

Посередником у переговорах між Москвою, Ер-Ріядом і Мехіко, покликаних стабілізувати ціни на нафту, виступив президент США Дональд Трамп. Раніше американські нафтовики ніколи не брали участі в подібного роду домовленостях.

 

Тепер ринку нафти в традиційному сенсі більше не існує, зазначає видання Die Welt. Нова “державно-капіталістична” співпраця його скасовує. Країнам, у яких немає своєї нафти, слід відмовитися від сировини на користь альтернативних джерел енергії, підкреслює Die Welt.

 

Кувейт, Саудівська Аравія і ОАЕ погодилися скоротити видобуток на додаткові 2 мільйони барелів. Країни G20 домовилися про скорочення на 3,7 мільйона барелів.

 

Для Росії повернення в угоду означає скорочення виробництва нафти темпами, небаченими з початку 1990-х років – на 8,4 відсотка, відзначає Коммерсантъ.

 

В абсолютному вираженні скорочення видобутку нафти РФ складе близько 46,6 мільйона тонн – більше падіння спостерігалося в російській сучасній історії тільки за підсумками 1992 року.

 

Участь США в угоді – принципове питання для президента Росії Володимира Путіна, пише Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела. Серед причин: подача угоди перемогою, а не поразкою Москви, а також надія на поступки щодо санкцій.

 

Однак багато західних видань, наприклад Foreign Policy, усе ж говорять про програш Росії в ціновій війні із саудитами.

 

Співвласник російської нафтової компанії Лукойл Леонід Федун порівнює угоду з Брестським миром, “коли більшовики в 1918 році були змушені піти на принизливу і важку операцію з Німеччиною”.

 

В інтерв’ю РБК він сказав, що для російських нафтовиків зниження видобутку на 2,5 мільйона барелів на добу – це шок, але без угоди видобуток впав би на 50 відсотків. Завдяки угоді ціна на нафту залишиться в діапазоні 30-40 доларів, і Росія буде отримувати 70-80 мільйонів доларів в день, зазначив він.

 

У Кремлі ж кажуть, що угода ОПЕК+ дуже важлива, оскільки допомогла уникнути хаосу на нафтовому ринку.

 

Вартість нафти падає, незважаючи на історичну угоду // Фото: EPA

 

При цьому скорочення видобутку в прогнозованому майбутньому не призведе до зростання нафтових котирувань, говорять експерти. Ціни на нафту, відповідно до більшості прогнозів, у середньому до кінця року навряд чи істотно перевищать 30 доларів за барель.

 

Торги 13 квітня відкрилися падінням цін на нафту марки Brent на 1,8 відсотка – до 30,9 долара за барель. Незабаром котирування виросли до 32,88 долара, але повернулися до падіння. Останній раз настільки низькі ціни спостерігалися у 2003-2004 роках.

 

Така реакція ринку пояснюється двома факторами. По-перше, останні п’ять років ринок був переповнений нафтою. По-друге, пандемія коронавірусу привела до жорстких карантинних заходів з боку багатьох країн, наслідком чого стало небачене в історії падіння попиту на нафту – на 15-30 відсотків, за різними підрахунками.

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.

Источник: www.ua.korrespondent.net

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *