
Російські війська за третій тиждень поспіль втратили на війні проти України понад 10 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими, а середньодобові втрати армії рф становили близько 1,6 тисячі осіб.
Про це заявив начальник Розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг на регулярному п’ятничному брифінгу Міністерства оборони, повідомляє ERR.
За його словами, протягом останнього тижня російські війська втратили трохи понад 11 тисяч військових.
«Тенденція продовжується, тому росія втрачає на полі бою більше військовослужбовців, ніж здатна набрати», – сказав Ківісельг.
Він також повідомив про ситуацію на фронті та зазначив, що Україна вперше оприлюднила дані про контрнаступ у напрямку Лимана Донецької області. За його словами, під час операції було звільнено та зачищено близько 85 квадратних кілометрів території. Українські операції на Донеччині тривають.
Окремо начальник розвідцентру Сил оборони Естонії відзначив удари України по російській нафтовій інфраструктурі. Йдеться про атаки на нафтові об’єкти у Краснодарському краї, Саратовській та Самарській областях, а також у Татарстані.
Крім того, українські сили завдали удару по порту Махачкали на Каспійському морі, атакували хімічні підприємства у Пермському краї та Волгоградській області, а також завод із виробництва безпілотників у Ростовській області.
Серед військових цілей Ківісельг назвав аеродроми у Ростовській області, системи протиповітряної оборони та пускові майданчики, які використовуються для зберігання далекобійних дронів у Ростовській та Орловській областях. Він зазначив, що масштаби пошкоджень ще оцінюють, однак, імовірно, частину російських літаків та гелікоптерів було знищено або пошкоджено.
За словами Ківісельга, українські далекобійні удари також вплинули на стан російських нафтопереробних заводів. Він послався на оцінку Міжнародного енергетичного агентства, згідно з якою потужності російської нафтопереробки залишатимуться приблизно на 30% нижчими за довоєнний рівень протягом наступних 18 місяців. Санкції, за його словами, ускладнюють ремонт пошкоджених підприємств.
Водночас росія продовжує завдавати ударів по українській цивільній та критичній інфраструктурі. За словами Ківісельга, цього тижня російські далекобійні атаки пошкоджували об’єкти критичної та стратегічної інфраструктури, житлові будинки, ймовірні склади, торгові центри, автозаправні станції, автомобілі та підприємства щонайменше у 17 областях України.
Приблизно у половині цих областей атаки спричинили перебої з енергопостачанням.
Ківісельг також заявив, що росія знову почала використовувати ретрансляційні станції на території білорусі для здійснення таких атак. За його словами, після певної перерви це дозволяє російським ударам досягати західних регіонів України та, ймовірно, підвищує їхню точність і ефективність.
Начальник Розвідувального центру Сил оборони Естонії також повідомив, що за весь час повномасштабної війни росія атакувала близько 500 локомотивів в Україні. Цього року, за його словами, було атаковано близько 10 складів із гуманітарними вантажами ООН, а у вересні – чотири фармацевтичні склади.
Ківісельг зазначив, що попри посилення російських атак на цивільну інфраструктуру українці не готові погоджуватися на вимоги росії. За його словами, нещодавні опитування показують, що близько 77% українців не хочуть приймати умови росії або погоджуватися з поразкою України та вважають, що опір має тривати навіть за умови можливих перебоїв із електроенергією, гарячою водою чи каналізацією взимку.
Також він згадав російський удар 13 вересня по потягу на станції Ягодин поблизу українсько-польського кордону. На момент атаки неподалік перебували іноземні гості, які брали участь у форумі YES та прямували до Польщі. Серед них були колишні глави держав і урядів, чинні та колишні високопосадовці, парламентарі й експерти. За словами Ківісельга, ніхто з іноземних гостей не постраждав.
Начальник естонського розвідцентру також заявив, що цей удар був черговою спробою росії вплинути на західних політиків і змусити їх скоротити підтримку України. росія, зі свого боку, заявляє, що атакує лише військові та логістичні об’єкти, які використовуються у військових цілях.
Ківісельг також прокоментував пропозицію щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. За його словами, президент України Володимир Зеленський запропонував припинити атаки на російські нафтопереробні заводи та інші об’єкти паливної інфраструктури за умови, що росія припинить удари по українській електромережі та газовій інфраструктурі.
«Україна хоче угоди, яка забороняє всі атаки на всю енергетичну інфраструктуру, і чекає від росії переліку об’єктів, які не можна буде атакувати в межах потенційного перемир’я щодо енергетичної інфраструктури», – додав Ківісельг.
Оригінал статті: leopolis.news
