Олександра Азнаурян розповіла, як єгиптяни відпрацьовують підозри на коронавірус та як забезпечують своїх пацієнтів.
Єгипет – одна з країн, яку підозрюють у заниженні офіційної статистики хворих на коронавірус. На понад 80 мільйонів населення там зафіксовано трохи більше 1300 випадків, станом на 7 квітня. До цієї статистики днями потрапила і громадянка України Олександра Азнаурян. 34-річна киянка стала першою українкою, в якої на території Єгипту офіційно підтвердили діагноз. Дівчина живе у Єгипті по кілька місяців на рік, востаннє разом з 2-річною донькою приїхала наприкінці листопада і мешкала у курортному Шарм-еш-Шейху. Мешкають вони вдвох в окремій квартирі у так званому “компаунді” – невеличкий мікрорайон, розрахований як на короткочасне проживання туристів, так і на довготривалі терміни оренди житла. У розмові з ТСН.ua Олександра розповіла, які симптоми змусили її звернутися до лікарів та що відбувалось після того, як вона остаточно дізналась свій діагноз.
ТСН.ua
“Справдився мій найбільший страх – захворіти в іншій країні без страховки, при цьому бути самій і з дитиною на руках. Де я підхопила вірус, я не знаю. Ні з ким з хворих не контактувала. За межі свого компаунду майже не ходила. Ми і на вулицю виходили раз на 3-4 дні погуляти житловим комплексом. У грудні я бувала у Каїрі та Олександрії, але вже від січня ми з Шарм-еш-Шейху нікуди не виїжджали. У січні-лютому ми бували у готелі Domina Coral Bay, де відпочиває багато італійців, але востаннє я там бувала десь 13 лютого, після цього ми з дитиною там не бували. Сиділи майже весь час удома, а тим паче, коли оголосили карантин, адже у зв’язку з карантином і садочок був зачинений, виходили лише по продукти, можливо зараження було через готівку. Після того, як оголосили карантин, я двічі ходила по продукти у район неподалік мого дому і ще один раз виїжджала до великого супермаркет,у але це все було за три тижні до того, як в мене з’явились симптоми. Після цього я замовляла довіз продуктів додому”, – розповідає Олександра.
Нездужання українка відчула два тижні тому, симптоми були не схожі на ті, про які попереджали медики та називали у ЗМІ, тому Олександра була впевнена, що її стан не пов’язаний з COVID-19.
“Перші симптоми в мене з’явились десь 25 березня – в мене “ламало” тіло, боліли очі, було схоже на грипозний стан, була слабкість. А напередодні в мене боліли спина та груди, але біль був дуже схожий на м’язовий, і я списала все на крепатуру від тренування. 25 березня в мене піднялась температура до 38, тільки один день. Температуру я збила. Оскільки не було кашлю, не було болю в горлі, не було очевидних симптомів, я не переймалася і взагалі не могла подумати, що це коронавірус. Потім я тиждень ходила у такому в’ялому, розбитому стані, і кілька разів в мене був кашель, але був з мокротинням. Температури не було, лише слабкість. Я це більше списувала на карантин та свій не найкращий психологічний стан через всі обмеження. Два дні тому, в ніч з 4 на 5 квітня, в мене знову піднялась температура до 38 та сильно морозило, навіть руки заніміли, я не відчувала рук. І в мене знову почало боліти, коли я вдихала повітря – боліло десь під ключицями. Задишки чи якихось проблем з диханням не було, відчувався дискомфорт під час глибокого вдихання. Я випила парацетамол і десь опівдні поїхала до лікарні. Поїхала разом з дитиною, бо залишити її не було з ким, та й перевірити її хотіла.
Найгірше було те, що я приїхала до лікарні як була – у майці та пляжній спідниці, без речей, без підзарядки для ґаджетів. Для дитини навіть не було памперсу змінного. Я була впевнена, що мене послухають та відпустять, адже кашлю в мене не було. Єдине, через що в мене була думка, що на 10% в мене може бути коронавірус – від 25 березня я не відчувала смаку та запахів і втратила апетит”.
ТСН.ua
Дівчина поїхала до Міжнародного госпіталю Шарм-еш-Шейха (це державна клініка, відома як “піраміда”), де її доньку Алію оглянув педіатр та запевнив, що все добре, а от самій Олександрі після огляду запропонували додатково зробити знімок легень та здати аналіз крові. Знімок, вочевидь, стурбував медиків, тому матір з дитиною повели чекати на результати аналізів до окремої палати, а за півгодини пояснили, що бачать зміни в легенях матері, виміряли в обох температуру, взяли мазки для тесту та перевели до інфекційного боксу. Поки чекали на результати, Олександрі поставили крапельницю від пневмонії.
“О першій ночі до нас прийшли три лікарі, розбудили, і почали розпитувати, де я бувала, де живу, з ким контактувала. Потім мене спитали, чи я думала про те, з ким залишу дитину, якщо в мене виявлять коронавірус. Тут я зрозуміла, що вони вже знають мій позитивний діагноз. Я спитала, чи підтвердився коронавірус, але вони мені сказали, що не уповноважені повідомити, і що я маю ще почекати. Тільки сказали – кріпіться.
О другій ночі мені озвучили, що в мене COVID-19. Нас з дитиною посадили у швидку і сім годин без зупинок з ввімкненою сиреною та проблисковими вогнями, наче в якомусь фільмі, ми мчали до міста Ісмаїлії до лікарні швидкої допомоги Абу-Халіфа. В кузові швидкої були тільки ми вдвох, супроводу не було, лише водій. Нас поселили до палати на двох, усе обладнання у лікарні нове і сучасне. Тут вже до нас прийшов лікар і розповів, який в нас протокол лікування, які препарати мені даватимуть. Лікування триватиме п’ять днів. Після цього зроблять тест. Якщо він буде негативним, то за два дні – контрольний тест. Якщо обидва покажуть те саме, то на тиждень мене відправлять на самоізоляцію до якогось готелю. Якщо ж буде позитивний тест, тоді лікування триватиме ще чотири дні, а далі знову тести. Всі лікарі казали, що в мене дуже легка форма і я вчасно звернулася, не запустила хворобу”.
Більше про: Карантин в Україні 2020
Рідні Олександри у Києві зв’язались з співробітниками МЗС та розповіли, що сталося з громадянкою України на кордоном. Вже того ж дня український консул зв’язався з нею та сказав, що вона – перша українка, яка потрапила в таку ситуацію. Працівники дипвідомства продовжують підтримувати зв’язок з хворою. У лікарні створені всі умови для матері з дитиною.
“Годують дуже добре, ставлення до нас чудове. З Алією намагаються навіть грати, але це дуже смішно, адже всі лікарі і персонал вдягнені у повну захисні халати і маски, і наче роботи заходять до нас. Мені 3-4 рази на день міряють тиск, температуру та рівень кисню в крові. Кожні 6 годин – крапельниця, 2-3 рази на день ліки. І дають багато-багато води. Коли приїхала, мені знову зробили МРТ та кардіограму. Алія залишається зі мною, оскільки в неї, кажуть, може бути прихована хвороба. Хоча це дуже важко. Дитина рухлива, і коли я лежу під крапельницею і не можу поворухнутись, вона влаштовує в палаті повний безлад. Вона могла б пожити в сестри мого колишнього чоловіка, яка живе в цьому ж місті, але її не відпускають”.
Загалом, каже Олександра, у Шарм-ель-Шейху ставляться до карантину не дуже відповідально – хоча всі й дотримуються комендантської години, яка починається о 19:00, однак до того часу на вулицях бігає чимало дітей, граються один з одним, і про дистанціювання не йдеться. Втім, коли про госпіталізацію мешканки “компаунду” дізнались сусіди, спочатку відреагували агресивно – не тільки в Україні хворі на COVID-19 стикаються з ворожим ставленням.
“У мене за спиною почали писати у групі будинку, що мовляв “активна українка шастала, де хотіла, і всіх перезаразила”. Наскільки неправильно розносити чутки та наклеп з неперевірених джерел. Коли я почала відповідати на всі ті образливі повідомлення, всі заспокоїлись. І навіть пропонували мені допомогу, в тому числі і фінансову. Взагалі багато людей готові допомагати тут”.
Фотогалерея
Листування з соцмереж щодо коронавірусу у Єгипті (6 фото)
-
Повноекранний режим
-
Повноекранний режим
-
Повноекранний режим
-
Повноекранний режим
-
Повноекранний режим
-
Повноекранний режим
Поки Олександра лікується, її підтримують родичі колишнього чоловіка та безпосередньо лікарі. А сама дівчина радить всім не зневажати правилами карантину, оскільки підхопити хворобу можна будь-де.
“Хочу сказати всім – будь ласка, сидіть вдома. Бо ти ніколи не знаєш, де ти можеш підхопити хворобу, навіть коли ти носиш захист і поводишся дуже обережно. Не треба “купляти рюкзаки довозу” чи “орендувати собак” і виставляти на посміх карантин. Будь-яке нездужання може бути симптомом. Я вдячна єгипетській владі за те, як мене лікують, наскільки в них все чітко відпрацьовано”.
