Україна, США та країни Європи узгодили план, який має стати основою для припинення війни.
Понад півсотні країн ООН закликали РФ до повного припинення вогню та відновлення переговорів з Україною.
Штраф Нацбанку на 42,5 мільйона гривень, двадцять ТОВ із сусідніми кодами ЄДРПОУ, три гонконгські компанії з однією адресою та дрони, які, за даними митників, існували лише на папері. Розслідування виявило схему, що виглядає як “автомонополія на мільярди”.
Спосіб зрозуміти, як працює схема, — читати відкриті дані: митні декларації, реєстр юридичних осіб, рішення регулятора. Ці документи разом можуть скласти картину, яку не змогли б намалювати й десять анонімних джерел.
Штраф, з якого все почалося
На початку серпня 2026 року Національний банк оштрафував АТ «Банк «Український капітал» на 42,5 мільйона гривень за порушення законодавства у сфері запобігання відмиванню коштів. Два мільйони гривень накладено окремо за невиконання закону про валюту та валютні операції. Для банку, річний прибуток якого приблизно вдвічі менший за штраф, це стало суттєвим ударом.
Рішення НБУ не називає клієнтів і не описує схем, але фіксує, що в установі не працювала процедура перевірки документів за валютними операціями. Це означає, що гроші могли йти за кордон під контракти, які ніхто не перевіряв.
Розслідування пов’язало цей штраф із мережею фіктивних імпортерів одягу та взуття. Одна з компаній за два роки тричі змінила назву та засновника, а два сайти «незалежних» фірм були створені одночасно на одному конструкторі. Через одну таку компанію, за документами, пройшло імпорту щонайменше на 800 мільйонів гривень. Організаторами цієї інфраструктури називають Василя Сандула та Євгена Кулібабу.
Василь Сандул
Євген Кулібаба
Дев’ять імпортерів, один постачальник
Автомобільна частина схеми починається з чотирьох пар «український імпортер — іноземний постачальник». ТОВ «МОДАЛ» отримує машини від литовської MB CARWAY, ТОВ «МАРМАРИС ГРУП» — від угорської AWELINA TRADE KFT, ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» — від канадської ALPHA EXPORT AUTO, ТОВ «МЕГА-ПРАЙД» — від естонської REDBUSAVTO OU.
Цікавим є той факт, що в MB CARWAY, крім «МОДАЛУ», є ще один український клієнт, а в AWELINA TRADE KFT, крім «МАРМАРИС ГРУП», їх ще вісім. Дев’ять українських товариств, які купують автомобілі в одного угорського постачальника. Коди цих компаній вказують на реєстрацію у 2023–2024 роках. Така кількість нових компаній, що обслуговуються одним постачальником, може свідчити про організовану схему, а не про ринкові відносини.
Як це працює — за словами ринку
Механізм, що описується учасниками ринку, відрізняється від класичного заниження митної вартості. Автомобілі реальні, їх підбирають під конкретних покупців — фізичних осіб, які платять готівкою. Ця готівка не заходить на рахунок як оплата за машину. Її продають на тіньовому ринку тим, кому потрібен кеш, в обмін на безготівкову гривню, яка вже надходить на рахунок ТОВ-імпортера. За безготівку купується валюта, яка потім йде нерезиденту за імпортним контрактом. Товариство в цій конструкції виступає лише прокладкою.
Втрати держави виникають через неоподатковану реальну націнку та дохід організаторів, через конвертацію готівки, що живить тіньову економіку, а також через валютний платіж, що перевищує реальну вартість товару. Банк у такій схемі є ключовим елементом, що дозволяє проводити операції без належної перевірки.
Дрони з Fo Tan
У митному масиві є два зв’язки, де товаром є безпілотні літальні апарати. ТОВ «ЛАВРА ГРУП» отримує від гонконгської TORQUE TRADE LIMITED безпілотники, а ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» — від гонконгської STARNINE SALES LIMITED. Ще два товариства працюють одночасно з обома гонконгськими постачальниками.
Цікавою є адреса реєстрації TORQUE TRADE LIMITED, STARNINE SALES LIMITED та третьої компанії LATUNA LIMITED у Гонконзі. Три «незалежні» постачальники дронів з одного офісу можуть свідчити про використання секретарської адреси або про спільного адміністратора.
Імпорт бойових безпілотників, які звільнені від мита та ПДВ, може бути найдешевшим способом виведення грошей з країни, якщо ці дрони не надходять до кінцевого отримувача. Це питання стає ще гострішим, якщо згадати про існування попередніх публікацій на цю тему.
Публікація, якої ніхто не помітив
Сімнадцятого липня 2025 року портал «Акценти» опублікував матеріал про «фантомний» імпорт дронів, який передрукував Znaj.ua. За даними цього матеріалу, кожен третій дрон із понад мільярда доларів БПЛА, ввезених у першому півріччі 2025 року, існував лише в документах. У публікації названо тих самих гравців: STARNINE SALES LIMITED, TORQUE TRADE LIMITED, Latuna Limited. Волинська, Львівська, Одеська та Чернівецька митниці фігурують як пункти проходження партій з ознаками фіктивності. Попри це, жоден орган за тринадцять місяців не відреагував.
Хто за цим стоїть — і чого ми не знаємо
Публікації пов’язують цю мережу з двома колишніми співробітниками податкової міліції Львівщини, Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою, а групу — з назвою Black Audit. У публікаціях також згадується про зв’язок із Тарасом Козаком, який перебуває під міжнародними санкціями.
За даними митної статистики та публікацій, існують ознаки, що потребують перевірки.
Запитання без адресата
Чому дев’ять товариств, зареєстрованих у 2023–2024 роках, купують автомобілі в однієї угорської компанії AWELINA TRADE KFT, і хто їхні бенефіціари? В якому банку відкриті їхні рахунки? Хто директори й секретарі трьох гонконгських компаній з адресою у Fo Tan, і чи є в них інші українські клієнти? Чому імпортуються безпілотники, і чи дійшли вони до кінцевого одержувача? Чи оглядали на митницях партії за відповідним кодом фізично? Чи відкрито хоча б одне провадження за попередніми публікаціями, і якщо ні — чому?
Відповіді на ці запитання містяться у відкритих реєстрах та документах. Кожен, хто має повноваження, може пройти цей шлях за короткий термін.
Від чого рахувати
У 2025 році імпорт легкових автомобілів забезпечив бюджету 56,6 мільярда гривень митних платежів. У контурі імпорту дронів логіка ще простіша: якщо товару немає, весь платіж за нього — чистий відтік капіталу під нульову ставку. Йдеться про сотні мільйонів доларів на рік. Це свідчить про існування каналу, який держава не контролює.
Регулятор побачив те, чого не помітили правоохоронці. Митники з публікацій 2025 року бачили те, чого не побачив ніхто. Інформація про підозрілу схему лежить у відкритому доступі. Питання не в тому, чи існує схема, — питання в тому, скільки ще людей мають її описати, перш ніж хтось із повноваженнями вживе заходів.