Європа готується до сценарію війни з Росією

Європейські країни готуються до потенційної війни з Росією, зміцнюючи обороноздатність на випадок ескалації. Литва готується замінувати мости на кордоні з Росією, щоб зупинити можливий рух кремлівських танків. У Балтійському морі кораблі НАТО полюють на “Тіньовий флот” Росії, якого звинувачують у підводних атаках на комунікаційні кабелі. Також у планах є створення масштабної системи протиракетної оборони за аналогією з ізраїльським “Залізним куполом”.

Про це пише NBC News.

Дональд Трамп продовжує критикувати витрати європейських країн на оборону, наполягаючи, що вони повинні виділяти 5% свого ВВП, що більш ніж удвічі перевищує стандарт НАТО. У своїй заяві він також зазначив, що Сполучені Штати витрачають на підтримку України набагато більше, ніж Брюссель, і натякнув на можливість територіальних поступок для завершення війни в Україні.

“НАТО доведеться платити більше. Це смішно, бо це зачіпає їх набагато більше. Між нами океан”, – сказав Трамп.

Європейські лідери розглядають Росію як екзистенційну загрозу. Президент Франції Еммануель Макрон закликав європейські країни взяти відповідальність за власну безпеку, наголосивши, що другий термін Трампа має стати “дзвінком пробудження”. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас підтримала його позицію, заявивши, що Європа повинна вкладати більше в оборону.

Експерти також попереджають, що територіальні поступки Україні можуть стати сигналом для Кремля, що агресія винагороджується. “Це лише посилить небезпеку для Заходу”, — наголошують критики.

Європа мобілізується: як Захід готується до можливої війни з Росією

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та занепокоєння через позицію Дональда Трампа щодо НАТО, Європа посилює оборону, щоб бути готовою до найгіршого сценарію — прямої війни з Кремлем.

У березні Євросоюз виділив 500 мільйонів євро (близько 515 мільйонів доларів) на подвоєння виробництва боєприпасів до 2 мільйонів одиниць на рік. А 22 країни вже приєдналися до Європейської ініціативи Sky Shield — загальноконтинентальної системи протиракетної оборони, яка має захищати від російських атак.

Литва, Латвія та Естонія, які історично потерпали від російського впливу, активно укріплюють свої кордони. Литва почала будівництво “Балтійської лінії оборони” — кордону, оснащеного протитанковими траншеями, дотами та бетонними пірамідами (“зубами дракона”). Також планується замінувати мости на підступах до російського Калінінграда.

Литва збільшила витрати на оборону до 5% ВВП, що є найвищим показником серед країн НАТО. Це значно перевищує 3,4%, які виділяє Вашингтон, хоча залишається нижчим за російські витрати на армію, які становлять 6,2% ВВП.

У Норвегії уряд оновив брошуру про готовність до надзвичайних ситуацій, яку роздають усім громадянам. Цього разу в документі чітко наголошується на необхідності запасів води, їжі та інших ресурсів у разі “військових дій”. Хоча раніше такі рекомендації стосувалися переважно екстремальних погодних умов, тепер у брошурі сказано, що “ми живемо в дедалі неспокійнішому світі”, і громадян попереджають про можливість пошуку притулку.

У Швеції церква, за вказівкою збройних сил, розпочала пошук додаткових місць для поховань, на випадок, якщо конфлікт дійде до їхніх берегів.

Після десятиліть спокою Німеччина вирішила виділити 100 мільйонів євро на відновлення систем громадських сирен, які були демонтовані після закінчення Холодної війни. 

Попри збільшення оборонних витрат, аналітики наголошують, що зусилля Західної Європи все ще недостатні. Наприклад, Німеччина, Франція та Велика Британія роблять “невеликі надбавки” до своїх оборонних бюджетів, тоді як країни Східної Європи, такі як Литва та Польща, здійснюють масштабні інвестиції в обороноздатність.

Російські провокації і гібридні загрози

Останніми місяцями Москва посилила свою діяльність, яка викликає занепокоєння у європейських урядів. Наприклад, у Фінляндії було зафіксовано перерізання підводних кабелів, що спонукало НАТО запустити операцію “Балтійський страж”.

Також західні уряди звинувачують Росію у відправці запальних пристроїв до логістичних центрів DHL у Німеччині та Великій Британії, які могли спричинити пожежі на борту літаків.

“Європа має бути готовою до найекстремальніших військових ситуацій”, — заявив представник Євросоюзу.

Політичні виклики і популізм

Ситуацію ускладнює внутрішньополітичний ландшафт багатьох країн. Популістські партії, які часто виступають проти імміграції, нерідко займають м’якшу позицію щодо Росії, що створює додаткові перешкоди для європейської єдності.

На думку аналітика з Chatham House Кейра Джайлза, проблема полягає в тому, що “країни, які знаходяться далі від Росії, все ще вдають, що війна — це те, що трапляється з іншими людьми”.