Росія активізувала кампанію з дезінформації у Польщі, намагаючись використати розбіжності між Варшавою та Києвом для розпалювання напруженості. Про це повідомляє Reuters з посиланням на польських посадовців та дослідників.
Аналіз, проведений Польським інститутом міжнародних відносин (PISM), показав, що кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла на 250% після того, як один з українських військових підрозділів отримав назву на честь Героїв УПА. У PISM зазначили, що значна частина активності на цих та інших платформах була штучно створена за допомогою ботів, що створювало враження стрімкого зростання антиукраїнських настроїв.
Зазначається, що основною метою цієї агітації було розпалювання полеміки, а не поширення неправдивої інформації. Аналітики вважають, що це може бути новою тактикою російської дезінформації, хоча Росія це заперечує.
Оскільки факти, на яких будуються такі кампанії, часто є реальними, експертам складніше їх виявити та зупинити, ніж звичайну дезінформацію через фейкові новини.
“Подія реальна, але її інтерпретація нав’язується зовнішнім суб’єктом”, – пояснив аналітик незалежного дослідницького проєкту Info Ops Poland Foundation Войцех Покора.
Експерти стверджують, що негативне ставлення до України не можна пояснити виключно зовнішнім впливом. Воно також пов’язане зі втомою від майже 2 мільйонів українських мігрантів та суперечками щодо імпорту зерна.
Вплив на вибори
Автори вважають, що антиукраїнська політика, яка зараз проводиться, може вплинути на вибори. Опитування громадської думки свідчать про зростання підтримки ультраправих напередодні парламентських виборів у 2027 році. Політика щодо українців може стати ключовою темою виборів, оскільки опитування показують, що нинішній проєвропейський уряд Туска може зіткнутися з труднощами в утриманні влади наступного року.
Хоча Польща залишається надійним союзником України у війні проти Росії, опитування громадської думки демонструють зниження підтримки України. Опитування IBRiS, опубліковане на початку минулого місяця, показало, що 33,6% респондентів заявили про погіршення свого ставлення до українців після конфлікту, пов’язаного з Другою світовою війною.
Інше дослідження IBRiS, опубліковане минулого місяця, встановило, що підтримка продовження військової допомоги Україні впала з 78% у 2022 році до 52%.
Реакція ЄС на напади на українців у Польщі
Європейська комісія відстежує виконання Польщею європейського законодавства щодо боротьби з расизмом та ксенофобією. Це стало реакцією на часті випадки насильства щодо українців у країні.
Згідно зі статистикою Головного управління поліції Польщі, протягом перших шести місяців 2026 року українці подали на третину більше заяв до правоохоронних органів, ніж минулого року за аналогічний період.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Чи випередить Україна Польщу та Німеччину в боротьбі за ракети для Patriot: аналітики розповіли
- Україна отримає польські МіГи вже найближчими тижнями, – ЗМІ
- Російські спецслужби замовили вбивство репера Kyivstoner у Польщі, – ЗМІ