Перевага в технологіях може слугувати захистом для НАТО, але путінська Росія далеко не завжди діє логічно.
Незважаючи на політичні заяви та попередження розвідки про те, що ризик конфлікту Росії з НАТО зростає, оглядач Newsweek Шейн Краучер навів п’ять вагомих причин, чому путінська Росія не має можливості вести масштабну війну із Заходом.
Перша з них безпосередньо стосується високих втрат Росії у війні проти України. Йдеться про загальні втрати в 1,4 мільйона осіб, зокрема 450 тисяч загиблих. А також падіння темпів вербування з кінця 2025 року. Усі ці втрати не призвели до того, щоб російські війська суттєво просунулися на полі бою. Більше того, у квітні та травні вони втратили більше території, ніж захопили.
“Армія, яка з усіх сил намагається прорвати укріплену українську оборону, зіткнеться з ще серйознішим викликом з боку очолюваної США коаліції НАТО”, – вважає автор.
Позиція Китаю
Другим пунктом він назвав те, що в економічному плані Росія вже стала молодшим партнером Китаю. А глава Китаю Сі Цзіньпін публічно не заявляв про військову підтримку Росії.
“Пекін не підтримає війну між Росією та НАТО, яка в багатьох аспектах суперечить інтересам Китаю”, – додав оглядач, пояснивши, що такий конфлікт не залишиться регіональним, підвищить ймовірність застосування ядерної зброї, зруйнує умови, необхідні Китаю для завоювання Тайваню, та поставить під загрозу європейський ринок, від якого залежить Пекін.
Стан російської економіки, яка продовжує скорочуватися, автор вважає третім пунктом причин, через які Росія не намагатиметься воювати з НАТО. Він зазначив, як скоротилися резерви Національного фонду добробуту, і додав, що “Росія стала набагато біднішою через війну проти України”. А тим часом НАТО нарощує видатки на оборону.
Ядерне стримування
Ще одним аргументом, який, на його думку, захищає Захід, є наявність ядерної зброї у трьох країнах НАТО.
“Ядерний тиск – популярний інструмент в арсеналі Путіна, який він і його союзники в Росії часто використовують, але він має як позитивні, так і негативні сторони”, – пише він.
Він додав, що за деякими ознаками окремі частини російської програми модернізації ядерної зброї стикаються з труднощами. Чергове випробування “Сармата” провалилося у 2025 році, а науково-дослідний інститут озброєнь SIPRI пов’язав проблеми програми із санкціями та війною проти України.
Армія залежить від сучасних чіпів
Нарешті, п’ятою причиною є те, що Росія не виробляє сучасних чіпів. За допомогою схем вона намагається придбати комп’ютери для своїх ударних безпілотників, але законно купити їх РФ не може через санкції.
“У цій гонці вирішальним фактором є масштаб. Приватні інвестиції США в ШІ сягнули 285,9 мільярдів доларів у 2025 році, і лише Пентагон запросив 53,6 мільярда доларів на автономне керування та безпілотні платформи в бюджеті на 2027 фінансовий рік”, – йдеться у статті.
Також автор нагадав про висновки Центру розвідки та безпеки Канади (CSIS), який дослідив продукцію провідного російського виробника безпілотників. Незважаючи на гучні заяви про перехід на режим “рою” та автономність дронів, це не підтвердилося на практиці, і їх так і не було розгорнуто силами Кремля.
Головний висновок
Автор пише, що, незважаючи на логічні висновки, російський диктатор Володимир Путін все одно може розпочати необдумані дії проти НАТО:
“Путін неодноразово брав на себе витрати, які Захід вважав непомірно високими. А обмежене дослідження прихильності НАТО до колективної оборони є привабливим саме тому, що воно недороге для Росії”.
За повідомленнями американської розвідки, період з осені цього року до 2029 року вважається найбільш імовірним часом для випробування НАТО. Але наземне вторгнення називають найменш імовірним, оскільки саме воно запускає дію статті 5.
Судячи з повідомлень американської розвідки, слабкість Путіна у війні проти України може фактично посилити стимул до ескалації конфлікту з НАТО: “Поразка в Україні або вихід із конфлікту без будь-яких результатів, які Путін міг би представити як перемогу всередині країни, означає, що йому потрібен більш серйозний відволікаючий маневр або підрив підтримки Києва шляхом перевірки єдності НАТО”.
До цього його також може спонукати те, що НАТО перебуває у вразливому становищі. Європейські сухопутні війська не є його основною силою, протиповітряну оборону союзників вважають “занадто слабкою”.
Нагадаємо, що європейські спецслужби попереджають про високу ймовірність того, що Росія найближчим часом може атакувати НАТО, щоб перевірити Альянс на міцність. Сценарій може передбачати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором або масштабну кампанію з метою чинення впливу, вважає голова Служби безпеки та інформації (BIS) Чехії Міхал Куделка.
А президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що НАТО не встигає за темпами розвитку технологій повітряних атак, які спостерігаються під час російсько-української війни. За його словами, нинішні підходи Європи до підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність уже до середини наступного року.