Голова парламентського контрольного комітету Німеччини Марк Генріхманн висловив думку, що найкращий дрон – це той, який не злітає, а отже, не становить загрози для життя людей.
Марк Генріхманн має намір надати спецслужбам повноваження проводити операції на території Росії. Про це повідомляє видання Die Welt.
Водночас критики застерігають уряд Німеччини від значного розширення повноважень спецслужб.
За задумом Генріхманна, німецькі розвідувальні служби отримають повноваження для здійснення превентивних кібератак проти російських виробників дронів. Це є частиною реформи розвідувальних служб, до якої він долучається.
“Просте збирання інформації у майбутньому вже не буде достатнім. Найкращий дрон – це той, який ніколи не злітає і, отже, не загрожує людським життям у Німеччині. Ми дійсно маємо надати нашим службам можливість, щоб вони, в ідеальному випадку, могли паралізувати та вивести з ладу як сам ударний дрон у Росії, так і завод, на якому його виробляють, перш ніж він буде спрямований проти німецького аеропорту або проти безпеки життя та здоров’я людей у Німеччині”, – заявив він.
На думку Генріхманна, необхідно “перебудувати спецслужби по-новому, в ідеалі – випередити загрозу”.
Для превентивних дій потрібні відповідні “оперативні можливості” спецслужб.
У інтерв’ю газеті Rheinische Post Генріхманн зазначив, що кібератаки, саботаж, шпигунство та несанкціоновані прольоти дронів “наразі стали реальністю, до якої ми маємо бути краще підготовлені”.
Голова парламентського контрольного комітету вважає, що Федеральна розвідувальна служба (BND) та Федеральне управління з охорони конституції потребують “необхідних правових і технічних можливостей”, аби своєчасно виявляти загрози та з’ясовувати їхні джерела.
У середу, 12 серпня, Кабінет міністрів Німеччини планує розглянути реформу законів про BND та Службу захисту Конституції.
“Реформа має підняти німецькі розвідувальні служби на рівень, який для наших європейських партнерів вже давно є само собою зрозумілим”, – заявив представник Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
Однак, запропоновані зміни вже викликають критику. Експерт із питань безпеки від партії “Зелені” Константін фон Нотц назвав реформу “запізнілою”.
Він зазначив, що для виконання своєї роботи спецслужбам потрібні “сучасні та конституційні правові засади”, але бракує “посилення контролю, зокрема з боку парламенту”.
Товариство за права на свободу (GFF) побоюється, що реформа призведе до “значного розширення повноважень спецслужб”.
“Федеральна розвідувальна служба (BND) та Управління з охорони конституції повинні отримати можливість глибоко втручатися в основні права громадян завдяки розширеному застосуванню державних троянських програм, аналізу штучного інтелекту практично без захисних заходів, доступу до приватних відеокамер і навіть хакерських атак у відповідь, хоча законодавчі обмеження в багатьох випадках залишаються розпливчастими та недостатніми”, – критикує Кай Діттманн з GFF.
Він закликав до кардинального перегляду законопроекту, який, на його думку, “значною мірою суперечить Конституції”.
Нещодавні інциденти з безпілотниками в Німеччині
Раніше УНІАН повідомляв, що над базою Бундесверу біля Мехерніха, де обслуговуються та ремонтуються системи протиповітряної оборони Patriot, було зафіксовано 6 прольотів безпілотників. Ця база містить склад матеріально-технічного забезпечення з посиленими заходами безпеки, розташований у захищеному підземному об’єкті на глибині 130 метрів. На площі 30 тисяч квадратних метрів зберігається обладнання та запасні частини для військової техніки збройних сил, що є ключовим елементом логістичної мережі Бундесверу.
Також повідомлялося, що в аеропорту німецького Лейпцига безпілотник врізався в крило українського вантажного літака, але не вибухнув. За даними Die Zeit, на дроні було виявлено ДНК, яке збігається зі зразком, задокументованим у 2024 році у зв’язку з підпалом логістичного центру DHL у Лейпцигу. Однак, наразі немає доказів зв’язку між цими двома випадками.