Зустріч Зеленського і Байдена: без «фанфар», але з перспективою
02.09.2021 19:45
Укрінформ
Експерти схвально оцінили переговори президентів, наголосивши, що обидві сторони зацікавлені в подальшому розвитку стратегічного партнерства
Другий день візиту української делегації на чолі з Президентом України до США, зрештою, як і перший (детальніше – тут), був насичений різноманітними подіями та зустрічами, зокрема, із представниками ділових кіл США, членами Українського кокусу (групи підтримки, – Ред.) в Конгресі тощо. Втім, основна його частина, ба, поїздки в цілому – це переговори лідерів обох держав, які тривали близько двох годин (замість передбаченої графіком години, – Ред.), і за підсумками яких було опубліковано спільну заяву щодо стратегічного партнерства (з текстом можна ознайомитися – тут).
Якщо коротко, то документ, по суті, можна умовно розділити на п’ять ключових напрямків:
- підтримка безпеки та обороноздатності України, протидія російській агресії, підтримка євроатлантичних прагнень, а також – реформа в секторі оборони;
- підтримка демократії та правосуддя: реформа судової системи, боротьба з корупцією (наголошується на «домашніх завданнях» України, зокрема, на обранні нового глави САП, розв'язанні правових проблем навколо НАБУ, а також захисті незалежності Нацбанку і так далі, – Ред.) та просування прав людини;
- протидія впливу «Північного потоку – 2», скорочення викидів парникових газів та залучення інвестицій в енергетичний сектор;
- розширення співробітництва в економіці;
- протидія пандемії та гуманітарна допомога Україні.
Окремо слід наголосити на фінансовій складовій документа. Україна отримає від США $463 млн на проведення реформ, $60 млн – для підтримки безпеки, $40 млн – гуманітарна допомога для східних регіонів, $12,8 млн – для боротьби з COVID-19, $3 млрд – на операції з експорту в Україну товарів і послуг (а ще, шляхом підписання у перший день візиту меморандуму між Енергоатомом та компанією Westinghouse Electric, – до $30 млрд на будівництво п'яти енергоблоків Хмельницької АЕС, – Ред.).
Спільний вихід до преси не планувався
Попри те, що спільного прес-підходу не було (він і не планувався. – Ред.), Володимир Зеленський усе ж вийшов до журналістів, наголосивши, що зустріч із президентом США відбулася «в продуктивній і конструктивній атмосфері».
«Я не знаю, чи виникла «хімія». Але те, що замість години зустріч тривала дві, свідчить про те, що сторони зацікавлені в діалозі та результаті цього діалогу. В цілому зустріч була у нормальній, продуктивній, не в постійно сонячній атмосфері, а в чоловічій розмові», – заявив Глава держави.
Президент також виділив головні теми розмови з Байденом тет-а-тет. Зокрема, за його словами, йшлося про підтримку вступу України до НАТО, але «без термінів» (варто зазначити, що такі принципові речі ніколи публічно не вирішуються, – Авт.), про гарантії санкцій проти РФ у разі енергетичної небезпеки для України через «Північний потік-2». Крім того, багато говорили про деокупацію Криму, про безпеку в Чорноморському регіоні, про полонених, а також про приєднання США до врегулювання ситуації на Донбасі.
Отже, підсумовуючи вище сказане: порядок денний США щодо українського питання, попри тривожні прогнози з боку частини експертів, не змінився, але, однак, наситився, і це – точно в плюс.
А що важливого можуть виокремити за підсумками зустрічі президентів українські політологи, на яких ключових моментах хотіли б зробити наголос?
Спільна заява змістовна і комплексна, вона охоплює всі основні напрями двосторонньої стратегічної співпраці
«Зустріч з Байденом – це, звичайно, ключова подія другого дня візиту, але варто згадати і про інші важливі заходи. Наприклад, дуже важливою була і зустріч з конгресменами. Хоча б тому, що багато обговорювалась конспірологічна тема, мовляв, візит Зеленського до Вашингтону був спеціально призначений на дату, коли Конгрес США буде на канікулах. Тим не менш, друзям України в Конгресі США це не завадило перервати свої відпустки і зустрітися з президентом України», – коментує Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:
Ця зустріч ще раз засвідчила, що Україна продовжує мати двопартійну підтримку в Конгресі США, зокрема, і в протидії проекту «Північний потік – 2». «Лише санкції США щодо «Північного потоку – 2» можуть стимулювати РФ до домовленостей та їх дотримання», – наголошує пан Фесенко.
Щодо зустрічі з президентом Байденом, то експерт найперше звернув увагу на тривалість перемовин. «Тривали вдвічі довше, ніж було заплановано. Це промовиста деталь. Для порівняння: зустріч президентів Порошенка і Трампа у червні 2017 року тривала всього 20 хвилин. А тут – аж дві години. І це означає, що обидві сторони були зацікавлені у змістовному обговоренні всього комплексу двосторонніх відносин», – каже політолог. І додає, що, судячи з оцінок Зеленського, розмова була відвертою, і по деяких питаннях сторони, скоріше за все, мали дещо різні оцінки: «Але спільних позицій набагато більше. Головне, що обидві сторони зацікавлені в подальшому розвитку стратегічного партнерства».
Що стосується спільної заяви, то, Володимир Фесенко каже так: «І сам текст заяви, і рішення про відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства, яка не працювала три роки (ще з часів Трампа) свідчать про спільний інтерес двох країн у розвитку стратегічного партнерства. До речі, щодо відновлення роботи цієї Комісії українські й американські експерти закликали (в першу чергу американську сторону) до початку візиту президента Зеленського до США».
Пріоритет номер один – протидія російській агресії
Пріоритет номер один заяви – протидія російській агресії. «Визначені конкретні напрями і форми співпраці у цій сфері», – акцентує політолог.
Другий… Вже традиційно для США одним з головних пріоритетів є демократія, правосуддя та права людини, особливо реформування судової системи та боротьба з корупцією. «І тут сформульовані конкретні позиції по збереженню незалежності і впливу антикорупційних інституцій», – підкреслив експерт.
Третій ключовий пріоритет – енергетична безпека і клімат.
Пан Фесенко також згадав і про новий пакет безпекової допомоги в обсязі 60 мільйонів доларів, що включає системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання. А насамкінець, наголосив на фінансуванні конкретних проектів для економічного зростання в Україні. «Початкова сума підтримки Експортно-імпортного банку (EXIM) Сполучених Штатів для цих потенційних транзакцій – у розмірі 3 мільярди доларів, але вона може бути збільшена».
Це новий крок до побудови серйозних партнерських стосунків між Україною та США
Політолог-міжнародник Петро Олещук першим ділом згадав про «Північний потік – 2», а також, що президент Байден зобов’язався особисто впровадити відповідні санкції щодо РФ у разі використання цього газопроводу проти України. «Хоча, мабуть, це прозвучало не наскільки впевнено, як цього всі очікували, в першу чергу, тут, в Україні. В будь-якому разі, подібна заява свідчить про те, що ця тема піднімалася, але, однак, повної, узгодженої позиції сторони так і не досягли», – вважає експерт.
Йшлося і про фінансуванні конкретних проектів для економічного зростання в Україні
«Очевидно, пріоритет України щодо зупинки ПП-2 не досяг відповідного результату. Так само, як і пріоритет Байдена, якому було важливо, щоби Україна схвалила попереднє рішення американської адміністрації, не отримав однозначного схвалення з нашого боку. Що маємо по факту? Гадаю, досягнуто умовно-компромісне рішення (хоча ми розуміємо, що воно, мабуть, нікого повністю не задовольняє і є швидше проміжним, аніж остаточним), що ми це питання активно не педалюватимемо, а Штати в разі агресивних дій з боку РФ зобов’язуються посилювати санкційну політику», – додав пан Олещук.
Щодо спільної заяву президентів. «Документ містить декілька блоків. Очевидно, частина цих блоків була включена згідно відповідних пропозицій України, а саме: щодо допомоги, співпраці, зокрема, стратегічної у військовій сфері, визнання пріоритетів України щодо членства в НАТО і так далі, – каже Петро Олещук. – Інша частина – саме на вимогу Вашингтону: щодо необхідності продовження реформ, як от судової, збереження впливу і незалежності антикорупційних органів тощо. Нарешті, є там і певна спільна частина, яка відображає бажання знайти точки дотику по актуальному дискурсу Сполучених Штатів, як от питання екології, протидії негативним явищам глобального потепління…»
Загалом документ, за словами експерта, можна оцінити як цілком прогнозований. Тобто він став такою собі декларацією наявного стану справ україно-американських відносин: стратегічне партнерство і співпраця, визнання євроатлантичних прагнень України, збереження курсу на реформи.
«Все те, у принципі, що ми вже чули і спостерігали багато разів. Але… Хотів би відзначити одну важливу деталь, яка відрізняє Зеленського від свого попередника. Порошенко в такій ситуації зараз би скрізь кричав про здобуття колосальної перемоги, про одержання неймовірної підтримки фактично всіх українських прагнень – аж до того, що він, мовляв, став кращим другом Байдена, і що вони буквально вирішили сім’ями дружити, – вважає політолог. – Натомість, Зеленський коментує все достатньо скромно, без пафосу. І це, вважаю, правильно, це відображає реальний стан ситуації, а саме: візит, який, наголошу, був робочим, а не офіційним, не став переломним, вирішальним, але…»
Цей візит, на його думку, є новим кроком на шляху побудови серйозних партнерських стосунків між Україною та США. «Зрештою, є певна кількість тенденцій, які можуть бути розвинені», – наголосив Петро Олещук.
США залишатимуться партнером, на якого ми можемо розраховувати
«Хоч українська делегація досі перебуває у Сполучених Штатах, в цілому, вже можна говорити про попередні позитивні підсумки робочого візиту президента України до США», – каже політолог-міжнародник Віра Константинова.
Виходячи зі Спільної заяви щодо стратегічного партнерства, зустріч лідерів вона оцінює як доволі успішну. «Варто розуміти, що оприлюдненню будь-яких заяв за результатами перемовин Президента США з лідерами іноземних держав передує значна підготовча робота команд. І тут беруться до уваги вимоги і практики дипломатичного протоколу приймаючої сторони, дух двосторонніх відносин, наявність проблемних питань тощо. Тож, заява є збалансованою в інтересах обох сторін», – підкреслила політолог.
Якщо говорити про текст, то, на думку пані Константинової, він відображає широкий порядок денний, який існує між нашими країни – питання безпеки та оборони, питання демократії та верховенства права, енергетична безпека та зміни клімату, пост-пандемічне економічне відновлення та гуманітарний вимір. «Водночас, я би розглядала його в комплексі з іншими документами, які вже підписані під час візиту», – каже вона. І додає, що сам факт визнання наших відносин наріжним каменем для безпеки, демократії та прав людини не тільки в Україні, але й в широкому регіональному вимірі, є сигналом, що США залишатимуться партнером, на якого ми можемо розраховувати і в боротьбі за відновлення територіальної цілісності, і в імплементації реформ. «До прикладу, у заяві бачимо підтримку Кримської платформи, а також зусиллям у Нормандському форматі», – звертає увагу політолог.
Втім, на що б вона звернула особливу увагу, так це на Стратегічну оборонну рамкову угоду, до якої апелює документ. «Вона є вагомим внеском у посилення міжнародних гарантій безпеки для нашої країни. Підтримка наших євроатлантичних прагнень і зобов’язання США щодо надання безпекової допомоги дозволить посилювати нашу обороноздатність і стійкість у середньостроковій перспективі», – наголосила Віра Константинова.
… і про сталу підтримку реформ, особливо, в судовій та правоохоронній системі
Дуже важливим є те, що в заяві йдеться про сталу підтримку реформ: «продовження реформ, в першу чергу, є в інтересах українського суспільства, особливо, в судовій та правоохоронній системі. Я би назвала це кроками на шляху до посилення цивільного виміру стійкості нашої країни, яка стримує російську агресію, захищає свободу, демократію і загальнолюдські цінності». В цьому контексті, продовжує вона, важливу роль належить зіграти Парламенту України шляхом ухвалення відповідного законодавства.
Як і попередні спікери, пані Константинова виокремила питання протидії «Північному потоку-2. Відтак політолог віддає належне започаткуванню Стратегічного енергетичного та кліматичного діалогу між нашими країни. Мова про можливості, які відкриваються в процесі декарбонізації економіки. «І ми маємо використати цю опцію в інтересах благополуччя України», – акцентує вона.
Мирослав Ліскович. Київ
Источник: www.ukrinform.ua
