Збиття безпілотника MQ-9 Reaper зробить росії лише гірше 15.03.2023 16:59 Укрінформ Перехоплення американського дрону у міжнародному повітряному просторі точно не сподобається Китаю, а США та НАТО – спонукає до ще більшої протидії агресору
Які будуть наслідки російської провокації 14 березня, коли над акваторією Чорного моря було збито американський безпілотник MQ-9 Reaper? Дрон йшов без зброї, за маршрутом над міжнародними водами, який є незмінним уже протягом років, там американські розвідники літають щодня. Але це сталося зараз – у переддень кількох важливих подій. До яких наслідків це може призвести – розбирався Укрінформ.
Не випадковість, а свідома, спланована операція
По-перше, це була не якась випадковість, а цілком свідомий агресивний акт. Два російські винищувачі Су-27 впритул наблизилися до американського безпілотного літального апарату, і здійснили спробу його перехоплення, яка більше нагадувала саме атаку. Спочатку один з літаків Військо-космічних сил Росії спробував пошкодити MQ-9 Reaper, скинувши на нього пальне зі своїх баків. Американський безпілотник продовжував політ, і тоді на черговому віражу, російський літак зачепив дрон, пощкодивши гвинт, який розташований ззаду. MQ-9 Reaper, ймовірно, почав втрачати керування і був знищений спеціальним зарядом вибухівки (засоби самознищення завжди передбачені на секретній техніці) за командою з землі.
За непідтвердженими повідомленнями, росіяни надіслали пошукову партію, з метою зібрати залишки дрона з водної поверхні, але американська сторона стверджує, що ці спроби є марними.
Що було потім?
Інцидент, який годилося б назвати відвертою провокацією, викликав миттєву реакцію командування НАТО та офіційного Вашингтону.
Європейське командування ЗС США наголосило, що розвідувальний безпілотник MQ-9 Reaper виконував «звичайні операції» у міжнародному повітряному просторі, коли його було перехоплено та збито російським літаком. «Насправді, ця небезпечна і непрофесійна дія росіян ледь не призвела до падіння обох літаків», – заявив командувач ВПС США в Європі та Африці Джеймс Б. Хеккер.
Як повідомила телекомпанія CNN, посол США в Москві Лінн Трейсі донесла "потужний сигнал" до російського МЗС. Коментуючи інцидент, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США контр-адмірал Джон Кірбі заявив: «Якщо вони хочуть сказати, що стримуватимуть нас або переконають таким чином припинити роботу в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, то на них чекає невдача, тому що цього не буде»
Нервова реакція та протидія польоту дрону з боку росіян була б зрозумілою в разі, якби такий політ здійснювався над територією Росії або принаймні відбувався вперше. Розвідувальні польоти, з метою моніторингу безпекової ситуації, відбуваються на регулярній основі і не мають на меті атаки території потенційного противника або проявлення прихованих можливостей його ППО. Американські відповідальні особи, коментуючи інцидент, підкреслювали, що дрон не ніс бойового навантаження і не вчиняв жодних маневрів, які б можна було розцінити як ворожі.
Втім, вустами посла в США Анатолія Антонова (генерала ФСБ, до речі, який навіть у своєму середовищі відрізняється рівнем зухвалості), викликаного для роз’яснень до Держдепартаменту США, російська сторона стверджує, що на безпілотнику було вимкнено транспондер – пристрій, який дає змогу ідентифікувати повітряне судно та класифікувати його. «Цей апарат летів з вимкненими транспондерами, і він увійшов до зони спеціальної військової операції… Ми, Росія, попередили всіх про це. Я вважаю, що це справжня провокація». Більш ймовірним було б пояснення, що система супутникової навігації, сповіщення та ідентифікації, якими користуються збройні сили Росії, знаходяться приблизно у тому ж стані, як і загальна боєздатність «другої армії світу». Навіть якщо б росіяни вважали, що політ американського дрону становить загрозу для їхньої безпеки, є чимало неагресивних способів змусити змінити курс літального апарату, присутність якого є небажаною біля власних кордонів. Демонстративна спроба пошкодити дрон, точно не входить до переліку прийнятних засобів.
Мета, яку переслідувала росія
Провокуючи США та їх союзників по НАТО (а місія дрону відбувається у рамках забезпечення непорушності повітряного простору Північноатлантичного альянсу та попередження ворожих дій), російське керівництво переслідує декілька цілей, жодна з яких не є шляхетною. Насамперед, росіяни випробовують на міцність нерви США та Європи, перевіряючи споконвічним російським «методом тику». до якої межі можна дратувати та дражнити об’єднані демократії. Пропагандистський ефект цього дійства був спрямований на обидві аудиторії, як російську, так і закордонну. Для своїх підданих Москва демонструє удавану міць та зверхність, по відношенню до НАТО. Для іноземної аудиторії є два меседжі.
Перший меседж, до союзників США, демонструє зухвалість та немовби відсутність страху перед прямим військовим зіткненням та звернений до «партії миру», що вельми активізувалася останніми тижнями та налаштована закінчити війну якнайскоріше, за рахунок українських територій та суверенітету. Другий меседж спрямований до нечисленної групи союзників Росії та досить значної аудиторії країн, які дотримуються нейтральної позиції у ставленні до українсько-російської війни. Москва намагається продати їм примару своєї могутності та можливості нехтувати міжнародним правом, а також продемонструвати опуклі м’язи.
Можливі наслідки інциденту: для Росії все погано або ще гірше
Напад на американський дрон, звичайно ж, не призведе до об’явлення війни та вступу США та країн НАТО у бойові дії. На casus belli цей інцидент не тягне, схоже, саме на це і розраховували організатори та натхненники провокації. У американців на озброєнні знаходиться понад 300 таких дронів, втрата одного є болісною, але нічого не змінить на користь Росії. Є інформація, що з румунської авіабази уже вилетів безпілотник, який замінить втрачений апарат.
На гірше ж (для агресора) змінити ситуація цілком може. Адже сьогодні розпочилося засідання представників країн-членів групи Рамштайн, які мали обговорити обсяги та номенклатуру зброї, боєприпасів та військового устаткування для України. Вірогідно, що інцидент з американським дроном вплине на розширення списку західної допомоги ЗСУ.
Якщо ж росіяни розраховували вразити китайців, чий лідер Сі Цзіньпін несподівано вирішив відвідати Москву, то й тут Кремль навряд чи досягне очікуваного ефекту. Китайський керівник добре усвідомлює, яка сила і які військові та економічні можливості приховані за абревіатурами США, НАТО та ЄС, і яку рішучість здатні проявити країни Заходу, у разі необхідності. Епізод з подіями навколо візиту екс-спікерки Палати представників Ненсі Пелосі до Тайбею дав зрозуміти Пекіну, що колективний Захід не боїться будь-яких викликів та погроз. Отже російська спроба загострити ситуацію та отримати якісь козирі вчергове зазнає невдачі. А формулювання ймовірного ультиматуму КНР до Путіна, з вимогою припинити агресію, можуть лише набути більшої гостроти та ущільнення термінів ретиради з українських земель.
Складається враження, що росіяни, які так часто нагадували заходу про «червоні лінії», які вони не дозволять перетнути, зараз самі спішать перетнути справжні червоні лінії, прокреслені Заходом, з єдиною метою – усе-таки спровокувати НАТО, блискавично програти війну і здатися у справжній полон, який нарешті звільнить їх від гіршого полону великодержавних ілюзій та необґрунтованої пихи. Адже думка про те, що Росія може програти Україні, є для росіян неймовірною та жахливою по своїй природі. Проте з цією думкою їм доведеться змиритися.
Тут хочеться пригадати, як путін у пропагандистському фільмі заявив, що росіяни спочатку реалізують космічну програму з освоєння Місяця, а у 2019 році здійснять політ на Марс. Промайнули роки, і усе, на що виявилися здатні Військово-космічні сили Росії – це двома літаками облити власним паливом один американський безпілотник, а ще – виковирювати китайські чіпи з вкрадених пралок, для потреб свого військово-космічного флоту.
Дмитро Редько, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
