Укрінформ проаналізував ситуацію довкола зміни уряду та разом з експертами спробував спрогнозувати, чого очікувати від нових міністрів
У середу 4 березня Верховна Рада на своєму позачерговому засіданні проголосувала за відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Усі сумніви щодо цього розвіялися після вечірнього засідання фракції "Слуги народу" 3 березня. Нардепи зустрічалися із президентом, а згодом підтвердили: і Гончарук, і більшість його міністрів 4 березня підуть у відставку. Однак, віце-прем'єр Денис Шмигаль, якого президент Володимир Зеленський, запропонував на посаду прем'єр-міністра України, на зустрічі з главами фракцій Верховної Ради повідомив, що кілька кандидатів уже відмовилися від посад в його уряді. Зокрема, це стосується Олега Коростельова (можливий міністр промислового розвитку і оборонного комплексу), Романа Жуковського (можливий глава Мінекономіки), Тимофія Милованова (МінАПК). Чутки ж добавляли до цієї трійці ще мінімум стільки же осіб. Країна збентежена раптовою зміною Кабміну – мало хто розуміє, що відбувається у власних верхах. Відтак, людям незрозумілий глибинний сенс в нинішніх перестановках такого рівня, і що такого має зробити мало кому відомий наразі Шмигаль, чого не міг зробити нікому невідомий раніше Олексій Гончарук. Та й взагалі, хтось в Україні пам'ятає, щоб міністри масово відмовлялися від своїх посад? Отож. Виходить, як в анекдоті: «Весілля призначили, тепер шукають жениха та наречену».
Турборежим з призначенням уряду, мабуть, не найкраще рішення
З одного боку, відставки та відмови від посад тривожать – це все не є ознакою системної кадрової роботи. Враховуючи, що кілька кандидатів в міністри відмовилися від своїх портфелів, схоже, скоро з'являться анекдоти на тему "зловили на вулиці – відправили у Кабмін…". Складається враження, що з деякими людьми, яких зібралися висунути в міністри, ніхто не поговорив. Наприклад, екс-міністр палива і енергетики, колишній губернатор Одеської області Іван Плачков, чиє ім'я звучало в контексті можливого призначення на посаду глави Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища, про це дізнався із засобів масової інформації. "Всю інформацію дізнався зі ЗМІ", – заявив він в ексклюзивному коментарі LB.ua.
Але якщо подивитися на ситуацію з іншого боку, то в ній є й певний позитив. Якби міністри та інші топ-посадовці мали можливість красти на своїх посадах стільки, як крали свого часу міністри Януковича, то лава «запасних» була б завжди вщерть заповнена і узгоджена задовго до будь-якої урядової кризи.
Між тим, турборежим зі зміною уряду викликає критику депутатів від опозиції. Антикорупційна активістка, колишня заступниця міністра охорони здоров'я України з питань євроінтеграції (2018–червень 2019). Народний депутат від партії Голос Ольга Стефанишина заявила: "Міністрів не можна призначати за ніч. Вони мають представити парламенту свою програму, бачення реформ. І лише тоді парламент має приймати рішення. Ми вимагаємо поіменного голосування за кожного міністра окремо, як цього вимагає закон України".
Припускаємо, якщо за відставку уряду Гончарука депутати проголосували надзвичайно оперативно – з першого разу 353 голосами, а за нового прем'єра Дениса Шмигаля – 291 голосом, то щоб зібрати голоси за призначення нових міністрів, одних закликів президента може виявитися замало. "Наприклад, про кандидата на пост міністра оборони Андрія Тарані є біографічна довідка, він служив у розвідці, інтерв'ю ніяких немає, а посада політична, публічна і надвідповідальна. Депутати комітету з оборони повинні хоча б отримати час для спілкування з кандидатом. Адже в країні йде війна, і про те, яким буде курс країни під час війни, і чи не буде поступок інтересів України під виглядом "миротворчості", сам кандидат повинен повідомити тим, хто за нього голосує і бере тим самим частку відповідальності за долю країни. Також, на мій погляд, треба робити і по інших кандидатах", – каже головний редактор сайту Цензор.нет Юрій Бутусов.
Від обережних симпатій — до тривожних очікувань
Укрінформ звернувся до політологів та економістів за попереднім прогнозом ефективності нового уряду, з огляду на множинні виклики та негативні тенденції, які насуваються на світ та, зокрема, Україну. За переконанням експертів одна з причин відставки уряду Гончарука — це невпевненість президента Зеленського в тому, що команда Гончарука зможе впоратися з викликами економічної кризи, яка невпинно наближається.
Володимир Фесенко
"На жаль, ми ступаємо в смугу великих викликів і потенційних проблем. Тому що, якщо глобальна економічна криза почнеться, то неминуче вдарить і по Україні. А далі… Якщо удар виявиться потужним, то абсолютно не важливо, хто сидить у кріслі прем’єра, хто очолює ті чи інші міністерства — криза “поховає” будь-який уряд", – переконаний політолог Володимир Фесенко. Хоча в оцінках ефективності майбутнього уряду, політолог не схильний до особливого песимізму. "Чи стане цей уряд ефективнішим, покаже лише життя. У всякому разі в новому складі уряду простежується баланс інтересів між молодістю і досвідом. Причому навіть у персоні ймовірного прем’єра. Він достатньо молодий, але з досвідом за плечима. Правда цей досвід, в основному, на рівні середньої ланки управління, а на рівні центральної влади – лише місяць. Тож варто наголосити стосовно потенційних ризиків. Однак “середня температура” по ймовірному уряду — це люди з досвідом, тобто більшість із них уже працювали міністрами. І в цьому сенсі цей уряд більше від землі, краще розуміється в поточному стані речей в економіці або окремих галузях. Це скоріше уряд практиків і прагматиків (звісно, це стосується не всіх), аніж уряд теоретиків (технократів, якщо вже точніше – Ред.)", – вважає Володимир Фесенко.
За його словами, на урядовій шахівниці є певні фігури, які викликають позитивні враження. Наприклад, новий міністр фінансів (Ігор Уманський – Ред.), що працював за різних керівників і має досвід роботи в умовах економічної кризи 2008 року, що дуже важливо. "Власне, до нього в різних політичних таборах ставляться добре, на відміну від Оксани Маркарової — тому це оптимальне рішення. По інших важко сказати. Той же Ілля Ємець. Як про лікаря, то на його адресу звучать позитивні відгуки. З іншого боку, багатьох тривожить те, що він кілька місяців працював в уряді Азарова. Ще одного виділю — це Івана Плачкова (як виявилося, сам Плачков дізнався про це з преси. – Ред) на посаду міністра енергетики. Сильний професіонал і непоганий менеджер. Працював за часів Ющенка. Його пов’язують з Ахметовим. Але, знаємо, що навколо міністерства є лобістські інтереси різних олігархів. Чи вдасться йому “розрулити” цю ситуацію, знайти якийсь баланс — питання відкрите", – резюмував політолог.
"Особисто для мене, ймовірний склад нового уряду виглядає цілком симпатично. До більшості озвучених прізвищ ставлюся прийнятно. Ці люди набагато професійніші, аніж представники поки що чинного уряду. Водночас ми зовсім не знаємо реальних поглядів цих людей. І це створює певну атмосферу невизначеності. Так, знаю, що в більшості непростий характер, вони прямолінійні, мають, що називається, внутрішній стрижень. І це насправді зовсім непогано — професіонали рідко бувають надто гнучкими", – каже економіст Борис Кушнірук.
Борис Кушнірук
Він також вважає, що на відміну від президента Зеленського та уряду Гончарука, яким дали певний ліміт довіри — умовні 100 днів, у нового складу Кабміну такого привілею не буде. "Чи спроможні нові міністри показати якийсь результат, чи мають вони розуміння того, що і як потрібно робити, для мене, на превеликий жаль, це не очевидно. Ніхто з цих людей публічно не демонстрував свою позицію. Тому спочатку їх треба почути. Якщо вони займатимуться тільки вирішенням проблем сьогоднішнього дня, то нічого серйозного не досягнуть", – мовить Борис Кушнірук.
Лілія Брудницька
Політологиня Лілія Брудницька взагалі вважає, що відправляти зараз у відставку уряд Олексія Гончарука було не раціонально. Достатньо було б замінити кількох міністрів: МОЗ, МЗС, соцполітики, освіти… "Новий склад Кабміну матиме меншу ефективність, ніж чинний. Якщо уряд Гончарука хоча б імітував єдину команду та злагоджену роботу, то урядовцям Шмигаля ще доведеться «притиратися» один до одного, вчитися співпрацювати", – коментує Лілія Брудницька.
Валерій Пекар
На думку економіста Валерія Пекара, новий уряд як завжди перебуватиме між молотом суспільства і ковадлом влади, і це не сприятиме його ефективній роботі. "Для того, щоб уряд був ефективним, йому потрібна підтримка з боку парламенту та президента, впевненість у наявності часу на стратегічні речі, відсутність смикання по дрібницях та вимоги негайного вирішення складних проблем простими способами. Жодна з цих умов не була забезпечена для "старого" уряду. Очевидно, теж ж саме очікує і новий", – зазначає Валерій Пекар.
Источник: www.ukrinform.ua
