У п’ятиразового Лукашенка не залишилось друзів – але він все одно хоче бути «шостим»
Аналітика
23.06.2020 08:00
Укрінформ
Лукашенко намагатиметься переконати світову спільноту, що він – найменше зло, використовуючи при цьому по максимуму адміністративний та репресивний апарат
До президентських виборів у Білорусі залишилося трохи більше, аніж півтора місяці. П’ятикратний уже глава Білорусі Олександр Лукашенко знову прагне перемогти. Вшосте. А відтак діє традиційно для себе: усуває суперників, блокує реєстрацію тощо. Нині в СІЗО уже перебувають Микола Статкевич та Павло Северинець, активістка Ольга Ніколайчук, ютуб-блогер Сергій Тихановський, екс-глава «Белгазпромбанку» Віктор Бабарико та інші. Це все політики і активісти – з різних часів та з різних таборів. Щодо Бабарико, то його уже називають головним конкурентом Лукашенка (а також, як і Тихановського та Цепкало (про нього нижче) – проросійським кандидатом). Згідно результатів опитування, опублікованих 18 червня на сайті Euronews, яке нібито провів Інститут соціології НАН Білорусі та Білоруський інститут стратегічних досліджень, рейтинг Бабарика становить 58,2%, він лідирує. На другому місці опинилася дружина Сергія Тіхановська (її посадити не встигли) Світлана – 20,4%. Замикає трійку Валерій Цепкало (айтішник, у 1994-му був один із альтернативних кандидатів першої президентської кампанії Лукашенка, до 2017 перебував у ранзі надзвичайного і повноважного посла в США. – Авт.) із 15,7% Натомість «бацька» навіть не перетинає… 4-відсотковий бар’єр (його результат – 3,8%!).
Цифри, ну, просто неймовірні. Але чи можливе таке? Глава Інституту соціології Геннадій Коршунов каже, що ні. 19 червня він заявив, що згадані рейтинги «є фейками трикотажної фабрики», до яких ані його Інститут, ані Інститут стратегічних досліджень жодного стосунку не мають. Мабуть, варто б нагадати, що несанкціоновані соціологічні опитування в Білорусі заборонені, а також – зробити невеличку подорож на десять років назад – у 2010 рік. Тоді на передодні президентських виборів різні інтернет-ресурси також проводили подібні «голосувалки». Що цікаво – перевага опозиційних кандидатів була незаперечною. Приміром, на сайті rupoll.com за опозиціонера Андрія Саннікова (ініціатива «Європейська Білорусь») були готові голосувати 47%, за Лукашенка – 7%. А опитування на tut.by показувало у 2010-му такий набір фаворитів: Ярослав Романчук (Об'єднана громадянська партія) – 32%, Санніков – 22%, Лукашенко – 13%. А у підсумку що? Лукашенко переміг. За нього тоді нібито проголосувало майже 80%, за Саннікова – 2,45%, за Романчука – 1,98%. Що це – недобросовісні соціологи, фальшування виборів чи одночасно обидва варіанти?..
Утім повернімося до передвиборчої ситуації в Білорусі 2020 року. У РФ наразі підозріло відмовчуються. Натомість у Євросоюзі пригрозили новими санкціями. На що Лукашенко відповів: «Якщо я поведу себе демократично, покажу, що я біленький і пухнастий, то у мене шанс втратити країну взагалі». І наголосив, що без нього Білорусь порине в хаос, а відтак добровільно з влади не піде. Що ж, для Олександра Григоровича ситуація виглядає не дуже простою, адже хто його підтримує. Куди не глянь – одні противники, які, однак, між собою ніколи не зможуть домовитися (одні відкидають РФ як цивілізаційний напрямок, хочуть в Європу, а інші – абсолютно зросійщені). І це, схоже, єдиний для Лукашенка шанс на те, щоб зберегти за собою владу. Зрештою, не варто забувати про те, в чиїх руках силові структури…
Очевидно, що Лукашенка наздогнала доля усіх діячів його штибу: за чверть століття при владі він страшенно набрид. То як надалі розвиватимуться події в Білорусі, чого слід очікувати? Власне, які прогнози напередодні виборів?
Ігор Рейтерович
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, чи не вперше за багато років значна частина білорусів заявляють про те, що їм не подобається напрямок руху країни, а також те, на які вибори вони очікують. «Гадаю, що тут зіграв фактор як самих виборів, так і те, що Лукашенко свого часу неадекватно відреагував на епідемію коронавірусу. Наскільки мені відомо, нині там жахлива ситуація: лікарні переповнені, людям не ставлять діагнози. І от біда значною мірою змусила білорусів задуматися про свої громадянські права. Задуматись про те, що влада їх обманює, намагається усіляко контролювати і утискати, – коментує Рейтерович. – А відносно прогнозу, то в мене він достатньо похмурий. У Лукашенка на сьогодні є три шляхи. Жоден не є ідеальним для нього».
Перший шлях – піти на поступки та допустити вільні вибори. Але при такому Лукашенко не зможе гарантувати для себе прийнятного результату.
Другий – максимально «закрутити гайки». До цього сценарію Лукашенко зараз якраз і схиляється. «Зрештою, чинний глава Білорусі напередодні заявив, що він не може втратити країну. Тож посилення цього тиску ми в найближчі кілька тижнів побачимо. Не виключено, що в країні введуть комендантську годину – майже до надзвичайного стану дійдуть, але без обмеження виборчого права», – вважає Рейтерович.
Нарешті третій шлях – це заручитися допомогою РФ. Однак така допомога може дорого коштувати Білорусі. Аж до втрати суверенності. «Тому, швидше за все, Лукашенко піде другим шляхом: використає по максимуму репресивний та адміністративний апарат і проведе вибори з гарантованим результатом на свою користь», – переконує політолог.
Лукашенко не звертає уваги на результати опитувань. Найголовніше, що в нього є – це повний контроль над вертикаллю. Не важливо, скільки людей прийде на вибори – потрібний результат все одно «намалюють». Але от, що буде далі… Чи вийде народ на вулиці, протестуючи проти нечесних виборів? В Білорусії немає харизматичних опозиційних особистостей, які можуть повести за собою людей. Мало організацій, навколо яких може об’єднатися молодь. До того ж, усі вони розпорошені. «У Лукашенка наразі сильні позиції, але, гадаю, ці вибори для нього в будь-якому випадку стануть останніми, не залежно від результату», – каже Рейтерович.
Источник: www.ukrinform.ua
