Ворогу нас не залякати: Україна 36 років тому вже пережила вибух «брудної бомби»

Ворогу нас не залякати: Україна 36 років тому вже пережила вибух «брудної бомби» 28.10.2022 14:57 Укрінформ «Брудна бомба», про яку говорять кремлісти – це той самий Чорнобиль, просто в значно менших ніж тоді масштабах

23 жовтня міністр оборони країни-агресорки отримав новий статус – телефонний терорист. Як відомо, шойгу здійснив серію дзвінків главам Міноборони країн-членів НАТО – Туреччини, Великої Британії, Франції та США – й попередив їх про «брудну бомбу», яку «виготовила» Україна та «готова її підірвати» на (увага!) власній території, щоб буцімто підставити росію. Після того, як співрозмовники шойги дали тому зрозуміти, що вважають його історію сном рябої кобили, тобто блефом, рф не зупинилася і винесла це питання на засідання Радбезу ООН, яке пройшло 25 жовтня у закритому режимі (на прохання агресора). Але й тут на штірліца чекав провал. «Очевидно брехливі звинувачення. Це лише витрачає наш час. Це чиста російська дезінформація, яку ми бачили багато разів раніше, і вона має припинитись», – заявив після Радбезу заступник посла Великої Британії в ООН Джеймс Каріукі.

Втім раші і цього було мало.

26 жовтня шойгу продовжив телефонний терор, провівши розмову уже з міністрами оборони Китаю та Індії. Але знову вистрілив «в молоко». Індійський представник попередив його про «неприпустимість ядерного варіанту». А переводячи з дипломатичної мови, сказав шойгу, щоб той засунув поглибше свої ядерні погрози.

Про що вся ця історія?

Ні в кого немає сумніву, що вкид про «брудну бомбу» – це повний абсурд.  Очевидно, в росії розраховують, що світ буде наляканий й тиснутиме на Україну, щоб наша держава йшла на переговори і відбулася пауза у війні.

Звісно, рф, як завжди, нічого не досягне й отримає дулю. Проте надто розслаблятися також не варто. Адже росіяни, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, часто звинувачують інших у тому, що планують зробити самі.

Отже, виходячи з останнього, що відомо про «брудну бомбу».

Що таке «брудна бомба»?

В інструкції Міністерства внутрішньої безпеки США (Department of Homeland Security) дають таке визначення: «брудна бомба» – це радіологічна зброя, це пристрій для розсіювання радіоактивних матеріалів.

Якщо простими словами, то ця бомба складається з контейнера з радіоактивними ізотопами та заряду вибухової речовини. При підриві заряду контейнер з ізотопами руйнується і радіоактивна речовина розпорошується над певною територією.

Чим вона небезпечна?

Щонайперше «брудна бомба» створює проблему забруднення навколишнього середовища (ґрунт, вода, повітря), проте локальну (в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані), а не глобальну.

Професор інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, експерт з нерозповсюдження ядерної зброї Сергій Галака каже: «Наслідком може бути зараження певної території, втрата внаслідок цього зараження земель, які використовувалися в сільському господарстві. Характер та територія радіоактивного забруднення залежатиме від природних чинників та складу ізотопів».

Тобто якщо буде сильний вітер і не буде дощу, тоді забруднення буде сильне. Якщо буде слабкий вітер і сильний дощ, то опади це забруднення локалізують в певній місцевості.

Втім, існує особливий ризик, який стосується річок.

«Якщо, наприклад, відбудеться зараження Дніпра, то це означатиме зараження всієї акваторії, з якої питну воду отримують 25 млн людей», – додав експерт.

До слова, в уже згаданій інструкції Міністерства внутрішньої безпеки США також зазначається, що площа пошкоджень та радіоактивного зараження залежить від багатьох факторів. Ось деякі з них:

  • Кількість та тип розсіяного радіоактивного матеріалу;
  • Спосіб розпилення (вибух, розсіювання, пожежа);
  • Місцевий рельєф, розташування будівель, ландшафт;
  • Погодні умови;
  • Поширення радіоактивного шлейфу (якщо радіоактивний матеріал вивільняється у вигляді дрібних частинок, шлейф буде поширюватись зі швидкістю та напрямком вітру. Чим більша територія поширення шлейфу, тим менш концентрованою стає радіоактивність).

Ще одна небезпека – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди. Втім, зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду.

Чому це не ядерна зброя?

Все це елементарно, але варто повторити.

На відміну від традиційної атомної бомби, що спричиняє руйнування, пожежі та електромагнітний імпульс, «брудна бомба» спричиняє лише забруднення.

А ще – потужність ядерного вибуху в багато разів сильніша за ту вибухівку, яку можуть використати у «брудній бомбі».

Так, у ядерній бомбі енергія виділяється за рахунок поділу атомів, або – злиття атомів, якщо йдеться про термоядерну бомбу. У плутонієвій бомбі атом розпадається на частинки, ці частинки вдираються в інші атоми, що спричиняє їх розпад також.

«Механізм відбувається по наростаючій в геометричній прогресії за дуже малу долю секунди. У результаті виділяється колосальна енергія, тому що вибух – це завжди вивільнення енергії», – пояснює експерт із питань радіації та радіоактивності Роман Павлюк.

А у випадку «брудної бомби»…

«Там вибухові речовини – більш традиційного класу, наприклад, тротил. Він вибухає і розносить радіоактивні речовини, що розміщені в бомбі», – підкреслив фахівець.

З чого можна створити таку бомбу?

«Брудну бомбу» можна створити з будь-яких радіоактивних речовин, які, приміром, щодня використовуються в лабораторіях, медичних центрах, на заводах з опромінювання харчових продуктів, а також для промислового використання (той же Цезій-137, – Ред.), тобто не обов’язково стосуються власне зброї чи навіть атомної енергетики (ТВЕЛів – відходів АЕС, – Ред.).

Щодо засобів доставки – тут особливих вимог немає. Це може бути безпілотник-камікадзе, тактична ракета, вибуховий пристрій і навіть артилерійський снаряд.

«Вважається, що країни, які не можуть собі дозволити зробити стандартну атомну бомбу, тому що для її виробництва потрібно надзвичайно високий ступінь очищення, можуть взяти будь-які радіоактивні матеріали, відходи від атомної станції. І цим «начинити» ракету чи безпілотник і запустити. Тут вже немає варіантів. Якщо це, не дай Боже, залетить на нашу територію, у будь-якому випадку буде забруднення, чи спрацює ППО, чи ворожий об’єкт вдарить по цілі. Хіба що обережно зловити безпілотник чи ракету в повітрі і потім закопати», – каже Роман Павлюк.

Чи були в історії випадки застосування «брудної бомби»?

Ні, таких випадків не було.

«Брудна бомба» ніколи раніше не застосовувалася, втім, однак, світ уже переживав щось подібне (не за метою, а за наслідками). Зокрема нам, українцям, добре відомо, що це за погань.

«У 1986 році наша країна вже пережила «бомбардування» такою бомбою, але набагато більших масштабів», – каже професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища Фукусімського університету Марк Железняк.

За його словами, якщо класифікувати Чорнобильську катастрофу, то вона була схожа на вибух «брудної бомби» величезного розміру.

«Що Чорнобильська, що Фукусімська аварія, — що це таке? Чорнобильська аварія — це був вибух «брудної бомби». Відмінність у тому, що та потужність, яка була під час вибуху Чорнобильського реактора, її практично неможливо повторити», — пояснив професор.

У 1986 році наша країна вже пережила «бомбардування» такою бомбою, але набагато більших масштабів

Тобто «брудну бомбу» еквівалентну потужності вибуху на ЧАЕС і близько не можливо зробити.

«Одна «брудна» бомба – це не Чорнобиль, це ніщо. Для того, щоб досягнути «чорнобильського ефекту» таких бомб потрібно навіть не десятки, а сотні, наголошує пан Железняк. – Тому коли росіяни зараз лякають радіусом ураження «брудної» бомби, мовляв, наслідки відчують навіть у Польщі – це повна маячня».

З ним погоджується Роман Павлюк: «Так, «брудна бомба» – це той самий Чорнобиль, просто в значно менших масштабах. У Чорнобилі, на момент аварії, у реакторі знаходилося кілька тонн радіоактивних речовин. З бомбою можна занести близько 50 кг високорадіоактивної речовини. Якщо не рахувати Чорнобиль, який можна вважати величезною «брудною бомбою», то в історії не існує її практичного застосування».

Як себе захистити?

Першочергово треба захистити органи дихання (респіратором або ватно-марлевою пов’язкою; якщо їх немає – прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом), закрити всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні.

З дому виходити не слід. А якщо й виходити, то лише при крайній потребі. При цьому, повертаючись з вулиці, залишати одяг при вході й більше ним не користуватися. Найкраще використовувати бахіли та дощовики та надворі й залишати їх.

«Уся відкрита вода назовні вважається отруйною, жоден із фільтрів її не очистить. Вода лише бутильована, яку запасли в пластикових пляшках чи в скляній тарі. Кип'ятіння нічого не вирішує. Їжу також можна вживати лише ту, що запасли, законсервували. Дітей і тварин не можна випускати назовні. Треба пересидіти вдома і слухати повідомлення від служб», – рекомендує Роман Павлюк.

Вибух «брудної бомби», на відміну від ядерної, не має викликати для систем зв’язку і енергетики проблем. Усе має працювати. Тим не менш, про всяк випадок, заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок.

«ДСНС, військово-цивільні адміністрації і Центр громадського здоров’я повідомлятимуть, що робити далі. Може бути організована евакуація, як це було у 1986 році в Прип'яті. Може бути евакуація певних прошарків населення, як от дітей і вагітних. Можуть просто оголосити привіз продовольства і буде локдаун. Це все вирішує влада, залежно від ступеню забрудненості і ймовірності повторних викидів», – резюмував експерт.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *