Главная » Україна » Візит глави Пентагону до Києва: НАТО буде протистояти РФ у Чорному морі

Візит глави Пентагону до Києва: НАТО буде протистояти РФ у Чорному морі

Візит глави Пентагону до Києва: НАТО буде протистояти РФ у Чорному морі

20.10.2021 16:58

Укрінформ

Тепер Остін поділиться своєю ініціативою з партнерами в Брюсселі. Але наскільки ця «коаліція» буде дієвою?

19 жовтня, глава Пентагону Ллойд Остін відвідав Київ, де його чекали зустрічі з президентом Володимиром Зеленським та міністром оборони Андрієм Тараном. Про публічну мету візиту сказано багато, але ми повторимо, бо це важливо – висловити непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних устремлінь України, а також «звірити годинники» у питаннях військової безпеки, зокрема, в Чорноморському регіоні.

Ключові тези глави Міноборони США:

1. Винуватцем збройного конфлікту на Донбасі є Росія. «Давайте чітко говорити, що Росія розпочала цю війну, і Росія є тим каменем, який перешкоджає мирному врегулюванню. Ми засуджуємо окупацію Криму та закликаємо Росію припинити війну на сході (України, – Ред.), зупинити дестабілізацію у Чорному морі та вздовж кордонів України (…) Я тут для того, щоб ще раз запевнити у серйозності наших намірів» – сказав глава Пентагону.

2. Вступ України в НАТО – справа самої України. «Жодна третя країна (Росія) не має вето на вступ до НАТО. Україна має право вирішувати свою майбутню зовнішню політику без зовнішнього втручання», – наголосив Ллойд Остін.

3. Безпека в Чорному морі: Київ може розраховувати на підтримку Вашингтону. «Ми обговорили зміцнення нашого партнерства у Чорноморському регіоні, щоб протистояти дестабілізаційним діям Росії. Ми підтримуємо Україну, а також Грузію, Румунію, Болгарію. Ми зрозуміли важливість партнерства та союзництва, щоби стримати російську агресію», – заявив очільник американського оборонного відомства.

Вочевидь ті, хто скаже, що пан Остін, здебільшого, нічого нового не озвучив, а лише повторив неодноразово вже сказане – матимуть рацію. Втім, лише частково. Тому що набагато важливішими в даному разі були не стільки слова, скільки загальний контекст, в якому вони були сказані. Напередодні, нагадаємо, Кремль повідомив, що з 1 листопада припиняє роботу свого постійного представництва при штаб-квартирі НАТО, а також інформаційного бюро НАТО в Москві. Одночасно – прессек Путіна Дмітрій Пєсков спробував полякати: «Вступ України до Північноатлантичного альянсу – це найгірший сценарій, який виходить за червоні лінії національних інтересів Росії. Це той сценарій, який може змусити Росію вжити активних заходів для гарантування власної безпеки». Отже, в заявленому главою Пентагону можемо знайти не лише звичні слова підтримки України, але й конкретний посил РФ: розмовами про «червоні лінії», натяками про готовність до ескалації стосунків із НАТО – не залякаєш ані США, ані більшість членів Альянсу, які, схоже, переходять до політики збройного стримування агресора.

Втім, повернімося до візиту. Жодних нових угод підписано не було. Зрештою, і не очікувалося. Натомість, сторони детально обговорили порядок практичної реалізації досягнутих раніше домовленостей, а також перспективи подальшої співпраці між Україною та США.

Зустріч у Міністерстві оборони

«Ми домовилися опрацювати дорожню карту реалізації положень підписаної у Вашингтоні (на початку вересня ц.р. – Ред.) рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Ми розглянули конкретні найбільш критичні проекти з розвитку фундаментальних спроможностей ЗСУ, які є важливими для забезпечення оборони нашої держави на суходолі, в повітрі, на морі, а також у кіберпросторі. (…) Упевнений, що вже наступного року ми побачимо реальні результати», – заявив міністр оборони України.

Для України ситуація розвивається однозначно позитивно

«Так як і прогнозувалося, цей візит – стратегічного рівня. Відвідини Грузії, України, Румунії, а після – засідання міністрів оборони країн НАТО у Бельгії означають те, що зараз Сполучені Штати займаються вибудовую нової політики, нової стратегії як в Чорноморському регіоні, так і, взагалі, на східному фланзі Альянсу», – розповідає Укрінформу заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

І все це якраз було підтверджено в ході спільної прес-конференції міністрів оборони США та України.

«Ллойд Остін дуже чітко і конкретно пройшовся по основних моментах, згадавши про агресію Росії, анексію Криму, окупацію Донбасу тощо. Нагадаю, що після женевської зустрічі Байдена з Путіним звучало багато конспірологічних теорій, зокрема, про нібито якусь «большую сделку» по Україні (приблизно те ж саме звучало після нещодавнього візиту заступниці Держсекретаря США з політичних питань Вікторії Нуланд до Москви – Ред.). Глава Пентагону послав недвозначні сигнали РФ: по-перше, що відносно українського питання ніяких компромісів не буде, по-друге, що США посилюють партнерські відносини з Україною та іншими країнами регіону», – звертає увагу пан Самусь.

Тому попередні підсумки цього візиту, за словами експерта, вже свідчать про те, що для України ситуація розвивається позитивно.

«Наші позиції не послаблюються, а, навпаки, посилюються», – наголосив експерт.

Капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук не поспішає з такими висновками. І каже, що про остаточні результати «чорноморського турне» Остіна Ллойда можна буде говорити за результатами засідання глав оборонних відомств країн НАТО в Брюсселі, яке стане кульмінацією його поїздки.

«Саме в цьому полягає суть «човникової дипломатії» міністра оборони США – безпекові домовленості, досягнуті з партнерами в Чорноморському регіоні, мають бути погоджені з партнерами по НАТО. Щонайменше, їм має бути доведена позиція Вашингтону щодо чорноморської безпеки. Будуть ці домовленості публічними чи ні, ми скоро дізнаємося», – зазначив військовий експерт.

Щодо реалізації Рамкової угоди: «Реальні результати залежатимуть від наповнення співробітництва у визначених сферах практичним змістом. Саме над цим працювали дипломати і військові України і США протягом двох місяців, і продовжують працювати».

 «Йдеться не тільки про впровадження реформ в безпековій сфері та в галузі оборонної промисловості, а й про внесок в безпеку на морі та в повітряному просторі, протидію російській агресії, обмін розвідувальною інформацією та спільні підходи до інформаційної та кібербезпеки», – підкреслив пан Лакійчук.

Нарешті, не останнє місце в переговорах мали й питання військово-технічного співробітництва.

«Американці розуміють наші потреби, з розумінням ставляться до побажань української сторони, але й мають уявлення про рівень корупції в нашій державі. А отже – хотіли б, аби виділені на допомогу Україні кошти в оборонному бюджеті США були витрачені раціонально, ефективно і прозоро. Думаю, невдовзі ми почуємо офіційні повідомлення про нові напрямки ВТС між ЗС США і України», – каже керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

«Україна вже давно сформувала свої пропозиції щодо військово-технічного співробітництва, а також щодо продажу або передачі Сполученими Штатами певних категорій зброї. Це відбулося ще кілька років тому. Думаю, що найперше зі США треба говорити про протиракетну оборону, про посилення наших військово-морських можливостей…» – акцентує Михайло Самусь.

В України зі США десятки, а то й сотні напрямків співпраці. Конкретика залежатиме від фінансів і технологічних аспектів, а також швидкості реформи українського ОПК.

«Украй важливо, щоб завершилася ліквідація «Укроборонпрому» і відбувся перехід на цивілізовані форми управління оборонними підприємствами. Лише тоді американці зможуть інвестувати свої кошти і технології. До цього часу, наголошу, вони просто фізично не могли вкладатися в українські ОПК, адже це було таке радянське утворення, з яким нічого не можливо було зробити. Втім, зараз процес запущено, тож сподіватимемося, що по всіх потенційних напрямках запустяться конкретні проекти, які будуть корисними Україні як з точки зору боєздатності, так і – комерційного успіху на світових ринках. А стосовно конкретних систем… Не виключено, але я б не поспішав говорити про передачу нам, приміром, того ж «Залізного купола»», – каже заступник директора ЦДАКР, наголошуючи, що візит глави Пентагону, насправді, має трохи більше значення, ніж просто отримання якоїсь системи озброєнь.

«Чорноморська стратегія» стримування російської агресії

В межах турне глави Пентагону по країнах Чорноморського регіону було передбачено три зупинки: Грузія (18 жовтня), Україна (19 жовтня), Румунія (20 жовтня). Після цього пан Остін вирушив до столиці Бельгії – Брюсселя, де зустрінеться з міністрами оборони країн НАТО.

відбувається формування коаліції для реалізації «Чорноморської стратегії»

«Виглядає так, що США і НАТО нарешті визначилися зі своєю стратегією протистояння Росії на південному фланзі. І відбувається формування неформальної коаліції для реалізації «Чорноморської стратегії». Про те, чи буде вона (ця коаліція, – Ред.) реально (формально чи ні) існувати… Остаточне рішення буде ухвалене після дебатів з партнерами по НАТО. Там є і прибічники такого формату, і противники. Чого досягне Ллойд Остін з ними – невідомо. Втім, його задача – надати політичний імпульс цим зрушенням», – вважає Павло Лакійчук.

А наскільки дієвою може бути така «коаліція» в протидії російські агресії в регіонах Чорного й Азовського морів?

Якщо йтиметься лише про оперативну групу ВМС Румунії-України-Грузії, то, переконує пан Лакійчук, то це не надто потужна сила. Швидше – передовий загін.

«Якщо про створення A2/AD зони (заборона доступу/закриття території, скорочено A2/AD – це пристрої або заходи, спрямовані на запобігання зайняття чи перетину противником певної території/акваторії або ділянки повітряного простору, – Ред.) в північно-західній частині Чорного моря, то це, за підтримки США і Великої Британії, буде потужний механізм, з яким росіяни не впораються. Але, можливо, йдеться і про формати з більш широкими функціями», – каже капітан I рангу в запасі.

«Теоретично, коаліцію між Україною, Грузією та Румунією можна створити хоч зараз. Проте успішною вона буде лише тоді, коли ці країни матимуть потужні військово-морські сили», – каже Михайло Самусь.

Скільки б коаліцій, альянсів, партнерських союзів ми не створювали – Росія сприймає тільки силу: «Якщо 1/3 флоту України, Грузії та Румунії постійно знаходитимуться в морі, і від цього РФ відчуватиме дискомфорт – тоді це буде дієво, тоді РФ дійсно матиме проблеми. Без силових інструментів – потужних, сучасних, асиметричних – ми не зможемо протидіяти конкретному російському домінуванню, не зможемо формувати свій порядок денний в Чорноморському регіоні»

Пан Самусь нагадує, що США реалізують з Україною практичні проекти у військово-морській сфері. Патрульні катери типу «Айленд» (Island) та Mark VI…

«Сполучені Штати, разом із Великою Британією і Туреччиною, є лідерами в процесі нарощення нашого потенціалу. Сподіваюся, що це лише початок. Адже в нас, фактично, флоту і немає як такого. До речі, один із важливих компонентів, яким ті ж США можуть допомогти в контексті згаданої «коаліції» – це створення єдиної системи розвідки і висвітлення обстановки в Чорному морі. Це було б дуже потужним кроком вперед. Україна, Грузія та Румунія могли б обмінюватися комплексною розвідувальною інформацією – під водою, на воді і в повітрі. Тоді б Росії було набагато складніше діяти агресивно в регіоні», – запевняє військовий експерт.

Ну і, нарешті, не менш важливо, щоби НАТО мало власну стратегію в Чорному морі. Тобто, щоби це були не просто візити кораблів в Констанцу, Одесу, Батумі, а щоби там (в Чорному морі. – Ред) було створено постійне командування, а також військово-морська ескадра НАТО.

«Альянсу нарешті потрібно брати на себе відповідальність за ситуацію в регіоні. До цього часу стратегію НАТО в Чорному морі можна назвати пасивним стримуванням Росії. Треба бути проактивними, посилюючи, наприклад, не тільки Румунію, яка самотужки не зможе протистояти РФ, але й Україну та Грузію. Це треба робити колективно і спільно», – підсумував Михайло Самусь.

Мирослав Ліскович. Київ

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*