«Весняна» хвиля ковіду: не хочеться лякати, але прогноз поганий
13.03.2021 11:00
Укрінформ
Експерти переконані: реагувати треба не на поточні цифри інфікування, а на прогнози, які робляться заздалегідь
Весняна хвиля COVID-19 в Україні очікується значно вищою і стрімкішою, ніж осіння, і навіть більше – може стати національною катастрофою. Про це заявив співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України Володимир Галицький, додавши, що весняна хвиля епідемії триватиме до середини травня, а її пік припаде на початок квітня, і тоді щоденна кількість нових випадків захворювання може сягнути 40 тисяч за добу. Ці висновки базуються на даних вивчення розвитку епідемії протягом весни-літа минулого року у країнах Північної півкулі та протягом літа-осені минулого року у країнах Південній півкулі. Галицький також зазначив, що учені попереджали ще з осені, до моменту виявлення більш вірулентних штамів, що весняна хвиля неминуча і супроводжуватиметься високою кількістю важких випадків, що потребуватимуть госпіталізації, а також високою летальністю. Але стратегічний план протидії епідемії COVID-19 відсутній, суворіші заходи запроваджуються лише при перевищенні деяких рівнів, а не при виявленні загрозливих тенденцій.
Щоправда, після стрімкого поширення цієї інформації у ЗМІ з сайту НАНУ це повідомлення зняли. Чому? Відповіді немає. Але факт лишається фактом – весняна хвиля очікується важкою.
Осінній максимум госпіталізацій уже перевищено на 10%
Офіційна статистика захворюваності поступово іде вгору, за добу 11 березня вже маємо майже 13 тисяч нових випадків ковіду, найбільше за останні три місяці. І хоча за цим показником Україна ще не перевершила осінній максимум, проте за іншим, більш загрозливим, червону лінію вже перейдено. Як підрахував аналітик Євген Істребін, заповненість лікарень уже на 10% вище осінньої хвилі. Він прямо каже: ситуація, що склалася в лікарнях, критична. Зараз там перебуває 25142 пацієнтів з ковідом (+863), а пацієнтів з підозрою на ковід – 31950 (+697).
«Україна займає 1 місце в Європі (за кількістю госпіталізацій. – Ред.) серед великих країн з населенням у понад 30 млн людей. Темпи зростання госпіталізацій набувають загрозливих масштабів. Середній темп зростання госпіталізацій становить 650-660 пацієнтів за добу», – пише аналітик.
На запитання Укрінформу про те, що буде далі, Євген Істребін відповідає, що ми наразі знаходимося на стадії зростання: «На якій позначці і коли закінчиться це зростання – не відомо. Але враховуючи темпи заповнення лікарень, які перевищують осінній пік, – перспективи погані».
Про те, що нині ситуація найгірша за весь час, повідомила і відома інфекціоністка Ольга Голубовська. Підбиваючи підсумки року життя з пандемією, вона насамкінець пише: «Зараз, боюся, ми переживаємо найважчий період епідемії. Тому розслаблятися рано. Але – обов'язково переживемо».
У середовищі медиків загострення пояснюють поширенням на нашій території «британського штаму», який вважається більш заразним, і за попередньою інформацією, більш смертоносним за інші – на 64%. Професор клітинної мікробіології Редінгського університету (Англія) Саймон Кларк заявив, що висока летальність разом із швидким розповсюдженням означають, що «цей варіант вірусу становить серйозну проблему для систем охорони здоров'я і політичних стратегів». Проте даних про те, чи вплине це на лікування пацієнтів з ковідом, наразі немає.
Катастрофу потрібно відвертати, а не реагувати по факту
Тим часом в урядових колах усе частіше згадують про необхідність нового локдауну у разі погіршення ситуації. Директор Revival Institute for Future, інфекціоніст Вадим Арістов говорить, що реагувати на нинішню ситуацію потрібно було раніше, аби не допустити загострення. «Що пізніше ми почнемо зупиняти зростання захворюваності, то більшим це зростання буде і гіршими будуть наслідки. Адже коли загальні ліжка вже переповнені, це означає, що скоро ми побачимо дефіцит реанімаційних ліжок. Тобто вже зараз визначилися люди, які поки що знаходяться вдома, але незабаром на цих ліжках отримуватимуть допомогу. Це – реагування під час катастрофи. Цю катастрофу ми вже бачили по летальності в реанімаціях за минулий рік, яка склала 76%. Для порівняння, у світі летальність у реанімаціях становить від 8% до 41%, що говорить про прихований дефіцит реанімаційних ліжок в Україні», – зазначає пан Арістов. На його думку, потрібно хоча б на цьому етапі рішуче відреагувати на загострення – закриттям кафе, ресторанів, непродовольчих магазинів, спортклубів тощо. «Зараз робота усіх критично неважливих для суспільства інститутів має бути обмежена. Якими б молодими і здоровими не були люди, які в часи епідемії ведуть активне життя, вони все одно хворітимуть і головне – поширюватимуть інфекцію далі», – переконує інфекціоніст.
Вадим Арістов
Водночас він зазначає, що наразі не можна достеменно стверджувати про те, що хвороба стала тяжче переноситися. «Можливо, у нас багато легких випадків, коли люди просто сидять по домівках, і не потрапляють у статистику захворюваності. Цю тенденцію помітно ще з грудня, коли пацієнтів з легкими симптомами сімейні лікарі перестали відправляти на ПЛР-тестування. Ми бачимо лише заповненість лікарень більш тяжкими випадками, а це може бути лише велика верхівка великого айсбергу. Тобто айсберг збільшився, але пропорції його лишилися тими ж, як і були. Якщо айсберг великий – то велика і його видима частина», – припускає Вадим Арістов.
Як же оцінити реальну картину? На думку експерта, це можна було б зробити на прикладі одного міста, провівши там масове тестування: «Тоді б ми побачили реальну пропорцію всіх випадків – безсимптомних, легких, середніх, важких. А зараз ми бачимо лише верхівку – найтяжчі випадки».
А тим часом, деякі країни вже знову вводять локдаун. У Естонії обмежувальні заходи ввели на місяць – до 11 квітня, у Чорногорії закривають майже усі заклади, парки та обмежують пересування у 11 муніципалітетах – поки що на тиждень. У сусідній Польщі, де за добу зафіксували 21 тисячу нових випадків, теж заговорили про суворий карантин. Схоже, що незабаром в Україні теж наважаться на подібні кроки.
Юлія Горбань, Київ
Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
Источник: www.ukrinform.ua
