Вакцина проти Covid-19 вже є, або Про великі надії і можливі розчарування
Аналітика
16.06.2020 09:00
Укрінформ
За нібито вже створеною британською вакциною вишикувалася черга. Замовлено 400 млн (!) доз. Хоча не факт, що вона працюватиме…
Станом на середину червня кількість зафіксованих випадків коронавірусу у світі перевалила за 8 мільйонів, з яких майже 500 тисяч стали смертельними. Через півроку війни людства з коронавірусом все ще доводиться констатувати, що «пігулок» для лікування Covid-19 не існує. Тож всі надії наразі покладаються на розробників вакцин і схоже, що у цьому питанні з’явилося світло в кінці тунелю. Днями стало відомо, що чотири європейські країни – Італія, Німеччина, Франція і Нідерланди – підписали контракт з британською фармацевтичною компанією AstraZeneca на поставку аж 400 мільйонів доз вакцини від коронавірусу. Щоправда, тут є дивний нюанс: дослідження вакцини ще не завершилося. Як таке можливо і що відомо про «оксфордську» вакцину – далі в матеріалі.
Як працюватиме вакцина?
Вакцина проти коронавірусу була розроблена в Оксфордському університеті і отримала назву AZD1222. Її було створено на основі ослабленого аденовірусу, який викликає застуду у шимпанзе. За допомогою генної інженерії у нього вбудували інформацію про генетичний матеріал білка шипа SARS-CoV-2. Ослаблений аденовірус називається векторним і потрібен для того, щоб доставити в організм інформацію про структуру білка коронавірусу. Якщо після вакцинації в організм потрапить коронавірус, то він його вже розпізнає, і імунна система зможе атакувати COVID-19.
Випробування вакцини проти COVID-19 почалися у Великобританії ще в квітні. Тоді у випробуваннях взяли участь понад 1000 здорових добровольців віком від 18 до 55 років. Наступний етап досліджень розпочався у травні із залученням уже 10 тисяч бажаючих. За словами головного виконавчого директора AstraZeneca Паскаля Соріо, до серпня стане відомо, наскільки вакцина є ефективною.
Паскаль Соріо
Як пише ВВС, професор Сара Гілберт, провідна наукова співробітниця, яка займається розробкою вакцини, каже, що на 80% впевнена в успіху. “Я так вважаю, бо я багато працювала з цією технологією, і я працювала над дослідженнями вакцини проти Mers, і я думаю, шанси на те, що ця вакцина працюватиме, дуже високі”, – каже вчена.
Чому ж запускають виробництво до закінчення випробувань?
Хоча випробування вакцини ще продовжуються, але компанія має почати виробництво вже зараз, що є безпрецедентним випадком, повідомив ВВС керівник компанії. За словами Паскаля Соріо, це потрібно, аби швидко задовольнити попит, якщо ефективність вакцини буде підтверджено. «Ми починаємо виробництво цієї вакцини прямо зараз – і ми повинні мати її готовою до використання, коли отримаємо результати», – сказав він. Соріо додав, що, звісно, це рішення пов'язане з фінансовим ризиком, якщо виявиться, що вакцина не працює, і тоді всі матеріали будуть витрачені даремно.
Слова Паскаля Соріо підтвердив Річард Хатчетт, генеральний директор Коаліції інновацій з готовності до епідемії, яка працює з AstraZeneca, зазначивши, що випробування проводяться одночасно з виробництвом, щоб зробити вакцину доступною якомога раніше. «Очевидно, що якщо вакцина виявиться успішною, то рання ставка на виробництво дає величезну віддачу, оскільки в підсумку ви отримуєте десятки або навіть сотні мільйонів доз, які стають доступними в самий найближчий час», – сказав він по телефону журналістам, пише CNBC.
Згідно з прес-релізом компанії AstraZeneca, досі вакцина була безпечною і добре переносилася. На запитання, чи спрацює вакцина, Соріо відповів: «Я б сказав, що у всіх нас є дуже хороша надія з того, що ми бачили досі, але ми не можемо бути впевнені, звичайно», додавши, що очікує, що в кінцевому підсумку клінічні випробування пройдуть за участі понад 50 тисяч добровольців.
«Ми віримо, що зможемо доставити вакцину сотням мільйонів людей по всьому світу, зокрема в країнах з найнижчим рівнем доходу», – сказав керівник AstraZeneca.
Які країни готові ризикувати?
Компанія AstraZeneca заявила, що вона може виробити мільярд доз вакцин у цьому і також мільярд в наступному році. Ще у травні, до речі, контракт із AstraZeneca на 1,2 мільярда доларів уклали США, аби забезпечити собі 300 мільйонів доз вакцини. Також про поставку 100 мільйонів доз домовилася і Великобританія, причому за інформацією ВВС, перші поставки очікуються вже у вересні.
13 червня у компанії повідомили про нове замовлення від чотирьох європейських країн. “AstraZeneca досягла угоди з Європейським альянсом інклюзивних вакцин (IVA), очолюваним Німеччиною, Францією, Італією і Нідерландами, на поставку до 400 мільйонів доз вакцини COVID-19 Оксфордського університету, поставки якої почнуться до кінця 2020 року”, – повідомляється на сайті компанії. Очікується, що затрати на виготовлення вакцини будуть компенсовані за рахунок державних коштів.
Також компанія погодила ліцензію з Індійським інститутом сироватки, найбільшим у світі виробником вакцин на поставку ще одного мільярда доз, переважно для країн з низьким і середнім рівнем доходу. У вакцину проти коронавірусу інститут інвестує 100 мільйонів доларів. За словами гендиректора Інституту Адара Пунавалли, виробнича база вже готова, а виробництво планується почати за два місяці. Але поки безпека і ефективність вакцини не підтвердяться, її не будуть поширювати ані в Індії, ані будь-де у світі. Втім, Адар Пунавалла додав, що виробництво кількох мільйонів доз почнеться вже зараз, хоча компанія й розуміє, що іде при цьому на фінансовий ризик.
Також придбання вакцини для бідних країн фінансуватиме і Глобальний альянс з вакцинації та імунізації, спонсором якого є мільярдер – філантроп Білл Гейтс.
Крім того, за інформацією МedicalХpress, також тривають переговори з керівництвом багатьох інших країн, включно з Японією, Росією та Бразилією.
«Крапля дьогтю», або Чому Україна наразі не поспішає замовляти «оксфордську» вакцину?
Щодо того, чи почала вести переговори Україна, інформації поки не надходило. Українські фахівці, коментуючи це питання раніше на УП, давали не надто обнадійливі прогнози, згадуючи попередній досвід пандемії «свинячого грипу» в 2009 році. Тоді, за словами імунолога Федора Лапія, хоча модель виробництва і поставки вакцини вже була налагоджена, проте “різні вчені мужі від медицини не могли визначитися і декілька місяців вирішували, чи існує пандемічний вірус грипу взагалі. Зрештою вакцина того сезону так і не потрапила в Україну”. Епідеміолог Ірина Колеснікова припустила, що навіть якщо ВООЗ передасть вакцини Україні, то уряд може побоятись брати на себе відповідальність та вакцинувати населення повністю новим продуктом, як це було під час пандемії 2009 року.
З іншого боку, не слід відкидати ймовірність того, що вакцина може виявитися неефективною і не дати повного імунітету. Це, зокрема пов’язано із тим, що медичне і наукове товариство взагалі досі не має однозначної відповіді на питання щодо стійкості імунітету до коронавірусу. Приміром, як повідомили в ТСН, на основі даних з чотирьох Центрів служби крові, антитіла до коронавірусу виявили лиш у 8 людей із 30, які до того мали позитивні ПЛР-тести. Виходить, що імунітет сформувався лише у чверті? Чи не ставить це під питання дієвість вакцини від коронавірусу в принципі…
Юлія Горбань, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
