Точність потрапляння РСЗВ HIMARS по цілях сягає майже 90% – артилерист «Крафт» 06.08.2026 09:55 Укрінформ

Воїн ЗСУ упевнений, що головна характеристика цілі HIMARS – бути вартою роботи військових і випущеної ракети
Молодший лейтенант Герман із позивним «Крафт» прийшов у ЗСУ з цивільного життя, де був дизайнером. Він служить на посаді командира реактивного взводу 148 окремої артилерійської Житомирської бригади Десантно-штурмових військ, що нині є найрезультативнішою артбригадою ЗСУ та елітним підрозділом Сил оборони України.
За три роки армійського життя військовослужбовець встиг попрацювати з різними видами озброєння: проводив розвідку квадрокоптерами «Mavic», знищував ворога FPV-дронами та наводив жах на росіян реактивною системою залпового вогню «Град». Нещодавно перейшов на американську високомобільну систему залпового вогню HIMARS.
Про переваги HIMARS та пріоритетні цілі системи «Крафт» розповів кореспондентці Укрінформу.

ПРІОРИТЕТНА ЦІЛЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ РСЗВ – ДАЛЕКОБІЙНІ ГАРМАТИ РОСІЯН
Герман виходить на зв’язок одразу після одного зі своїх бойових чергувань. Ділиться, що за зміну було успішне відпрацювання по цілях.
– Ми завжди напоготові. Намагаємося якомога швидше відпрацювати завдання і сховатися. Працюємо гучно і доволі ефективно. Точність потрапляння HIMARS по цілях сягає майже 90%, що я вважаю дуже хорошим результатом. Це надзвичайно цікаве і класне озброєння, – розповідає «Крафт».

«Крафт»
Військовослужбовець має справу з установкою три місяці. Освоював її під час навчання за кордоном. До того як перейти на американську зброю, встиг попрацювати на РСЗВ «Град» радянського зразка.
– «Град» хоч і старе озброєння, але це все одно доволі потужна сила, – зауважує військовий. – Від такої зброї не можна відмовлятися. Порівнювати цю РСЗВ із HIMARS складно, адже кожна має свої завдання. «Град» – психологічно дуже хитра зброя, яка дає змогу подавляти не тільки одну позицію, а й територію. Щоправда, його дальність не порівняти з HIMARS.

За словами артилериста, дальність американської РСЗВ залежить від виду ракет. Ті, якими найчастіше користується взвод Германа, дають змогу вражати цілі на відстані до 80 км, дістаючи не тільки до лінії зіткнення, а й у тил ворога.
– Найголовніші характеристики цілі HIMARS – це те, що вона має бути вартою нашої роботи і випущеної ракети, – акцентує «Крафт». – По дрібних цілях ми не працюємо, бо в цьому немає сенсу. Тепер у пріоритеті – далекобійні гармати, які ворог намагається масово залучати, підтримуючи свої штурмові дії. Відколи працюємо на установці, вже так нормально налупили тих гармат. Навіть якщо ми їх не розбиваємо повністю, то виводимо з ладу або знищуємо боєкомплект і особовий склад. Подавлення гармати – це допомога нашій піхоті й перешкоджання просуванню противника.
Під прицілом американської РСЗВ також пункти управління БпЛА, зберігання боєкомплекту, пального та накопичення особового складу ворога.
Герман наголошує, що перевагу в небі треба здобувати не тільки перехоплювачами, але й знищенням пускових установок дронів.

РАКЕТИ, ВИПУЩЕНІ HIMARS, ПЕРЕТВОРЮЮТЬ УСЕ ЖИВЕ НА МЕРТВЕ
До складу екіпажу РСЗВ HIMARS входять водій, навідник і командир машини.
У цьому процесі «Крафт» є сполучною ланкою між штабом та екіпажем HIMARS, адже передає координати цілі й дає команду відкривати вогонь.
– Неприпустимо дати ворогу можливість зафіксувати, де їде HIMARS та звідки стріляє. Коли машина виїжджає, небо моніторять всіма можливими способами, і нас попереджають про загрози. Ми працюємо тільки тоді, коли небо чисте, – каже командир.

Машина оснащена шістьма ракетами. Як зауважує «Крафт», зазвичай вистачає однієї, щоб відпрацювати по цілі:
– Коли прилітає наша ракета, шансів мало. Від неї залишається дуже багато уламків, і на кожному квадратному сантиметрі все живе перетворюється на мертве.
«РОЗГЛЯДАВ FPV-ДРОНИ ЯК ШАНС НИЩИТИ ВОРОГА ПАЧКАМИ»
До війни Герман займався дизайном меблів та швейних виробів. До ЗСУ добровільно приєднався в 2023 році.

– Я взагалі не був обізнаний у військовій справі, – розповідає воїн. – Коли прийшов в армію, навіть не знав, що таке бригада. Чув, що є взвод, рота. Дуже класно, що опинився у нашій Житомирській бригаді, де одразу відчув дружню атмосферу. Найцікавішим стало те, що в армії є велике скупчення людей, які за інших обставин узагалі б ніколи не перетнулися в житті. Тут багато талановитих фахівців із різних сфер, та тепер у нас змінилися пріоритети. Усі таланти, навички та енергію спрямовуємо на знищення ворога.
Свою службу Крафт розпочинав від опанування квадрокоптера «Mavic», яким проводив розвідку. Безпілотник долітав дуже близько до ворога, спостерігав за переміщенням піхоти і допомагав артилерії коригувати вогонь. Через кілька місяців військовий перейшов на FPV-дрони.

– Нам було цікаво працювати з FPV, бо ми розуміли перспективність цього напряму, – згадує. – Я розглядав такі зміни як шанс нищити ворога пачками. Наше відділення працювало дуже успішно. Це було півтора року тому, коли ворог ще активно проводив штурми на важкій броньованій техніці, тобто заходив цілими колонами. Ми тоді її налупили більше ніж 100 одиниць, – це танки, МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер-тягач, – ред.), БМП. Коли штурми технікою припинилися, працювали по піхоті.
Каже, що кожного разу, коли дрони успішно відпрацьовували по позиціях ворога, відчувалася ейфорія.

УПРОДОВЖ ПІВ РОКУ СПАВ ЛИШЕ ПО ДВІ ГОДИНИ НА ДОБУ
Герман ділиться, що його побратими сприймають службу у війську як роботу. Кожен виїзд чи бойове завдання для них – уже звична робоча рутина.
– Воювати я не втомився, – зазначає. – Раз у кілька місяців відчувається щось таке, як локальна втома, коли думаєш, що все трохи вже набридло. Та це минає. Був період, коли впродовж пів року я спав тільки по дві години на добу. Ну, раз на тиждень, може, виходило годин шість відпочити. Не скажу, що це було для нас дуже погано, бо ми ж самі хотіли працювати і якомога швидше знищувати ворога. Тоді втомлювалися всі, але з часом їхали у відпустки та відновлювалися.
У перервах між завданнями Герман тягає залізо, щоб тримати м’язи в тонусі, а дехто з побратимів займається бігом, адже можливостей для перезавантаження на війні небагато.

– Важливість того, що ми робимо в ЗСУ, зрозуміла кожній адекватній людині, – каже «Крафт». – Для мене найголовніша мотивація – якомога ефективніше і більше знищувати ворога. В армії відбувається мій особистісний розвиток. Намагаюся вдосконалювати свої навички як командира і як товариша, що теж є частиною мотивації. Ті, хто були хорошими менеджерами, стають тут хорошими командирами. Натомість якщо хороші командири захочуть повернутися в цивільне життя, то зможуть стати топовими менеджерами, – резюмує «Крафт».
Він планує й надалі розвиватися у війську і мріє, що колись зможе повернутися до свого улюбленого заняття – дизайну.
Ірина Чириця, Житомир
Фото надала 148 окрема артилерійська Житомирська бригада
Источник: www.ukrinform.ua
